де
об′єм щебеню, який необхідно вивантажити, ; місткість кузова хопера-дозатора, . Загальний об'єм щебеня, який необхідно вивантажити на даній ділянці колії складає . Вслід за укладанням рещітки вивантажується 70% від загального об'єму, а вслід за машиною ВПО-3000 - 15%. Частина щебеню, що залишилася, вивантажується у період опоряджувальних робіт. .Отже довжина четвертого потягу складає
.Довжину п'ятого робочого потягу, який складається з тепловозу ТЕ-3 і машини ВПО-3000 з пасажирським вагоном для обслуговуючого персоналу, розраховую за формулою
; (4.8)де
довжина тепловоза; довжина машини ВПО-3000; довжина турного вагону; .Загальна довжина робочих поїздів становитиме
; (4.9) .З урахуванням необхідних розривів сформовані потяги займатимуть не менше двох станційних колій. Передбачається, що всі станції, розташовані в межах ремонтованої ділянки, мають достатній колійний розвиток.
Необхідну тривалість „вікна”
встановлюють залежно від виду і об'єму ремонтно-колійних робіт, конструкції і числа використовуємих машин і механізмів, технології робіт, а також конкретних умов кожної ділянки, на якій вони виконуються. Для визначення необхідної тривалості „вікна” заздалегідь складають технологічну схему робіт у „вікно” із вказівкою основних операцій в необхідній послідовності. Тривалість вікна складається з наступних елементів: , (4.10)де
час на розгортання робіт; час роботи ведучої машини; час, необхідний на згортання робіт. Визначаю час, необхідний для розгортання робіт: ; (4.11)де
час на закриття перегону, проїзд першої машини до місця робіт, ; час, необхідний на зарядку машини ЩОМ-Д, ; інтервал часу між початком роботи машини ЩОМ-Д і бригади з розбовчування стиків ; (4.12)де
довжина першого поїзда; інтервал безпеки; робоча швидкість ведучої машини, 2 км/г; поправочний коефіцієнт, 1,15; ; інтервал часу між початком роботи бригади по розбовчуванню стиків та початком розбирання колії колієукладальним краном УК-25/18; ; (4.13) ; інтервал часу між початком роботи по розбирання колії і роботи поукладці нової рейкошпальної решітки;
, (4.14)де
довжина другого поїзда; ; .При модернізації колії ведучою роботою є укладання колії. Визначаю час роботи ведучої машини по формулі:
, (4.15)де
час роботи колієукладальника УК-25/18 по укладці однієї ланки колії, 2,2хвил; довжина однієї ланки колії; .Визначаю час, необхідний для згортання робіт у „вікно"
, (4.16)де
інтервал часу між закінченням робіт з укладання колії і постановкою накладок, сбовчуванню стиків; , (4.17)де
довжина третього поїзда;вивантаженням баласту із хоперів-дозаторів;
; ; (4.18), інтервал часу між закінченням роботи хопер-дозаторної вертушки та закінченням виправки колії машиною ВПО-3000; , (4.19)де
довжина четвертого поїзда; ; час на розрядку машини ВПО-3000, ; час на оформлення відкриття перегону, ;Визначаю загальну тривалість „вікна"
;Приймаю тривалість „вікна”
.Основою для складання графіка виконання основних робіт у „вікно” і після „вікна” є розраховані інтервали між окремими операціями при визначенні тривалості „вікна".
При складанні графіка робіт у „вікно” часто вирішують наступні технологічні задачі: визначення часу запізнювання приходу до кінця фронту робіт машин, що мають різну робочу швидкість; призначення місця перелому лінії, коли ззаду машина, що йде, має швидкість, вищу ніж швидкість машини, що йде попереду; визначення часу скорочення тривалості „вікна” при призначенні на виправку колії з підбиттям шпал групи монтерів колії назустріч основним підбивочним бригадам, на рисунку 4.1 представлена така схема графіка робіт у,, вікно”.
Кількість днів у графіку розподілу робіт по днях беруть з таким розрахунком, щоб на якій-небудь ділянці розмістилися всі роботи, починаючи з підготовчих і закінчуючи опоряджувальними, а в який-небудь день було видно, скільки одночасно ділянок знаходиться в роботі.