Поділ виробничого процесу ремонту на стадії не завжди та не обов’язково супроводжується їхнім відособленим виконанням. У багатьох випадках окремі стадії, наприклад заготівельна та оброблювальна або розбірна, оброблювальна та складальна, виконуються в одному цеху, на одній ремонтній позиції. Завдання організації виробничого процесу полягає у планомірному та пропорційному об’єднанні й раціональній спеціалізації елементів та стадій виробничого процесу в часі та у просторі для найбільш ефективного використання виробничих фондів, підвищення продуктивності праці та скорочення часу ремонту.
Залежно від призначення, характеру та місця виконання, виробничі процеси можна розділити на основні, допоміжні та процеси обслуговування.
До основних відносяться технологічні процеси ремонту рухомого складу, тобто процеси зміни форми, розмірів, стану поверхонь механічних, фізичних або інших властивостей деталей, а також отримання складальних одиниць.
Допоміжні процеси - це процеси виготовлення та відновлення інструмента, пристроїв та оснащення, ремонту устаткування, будинків і споруд, забезпечення основного виробництва електроенергією, стисненим повітрям, киснем та ін.
Процеси обслуговування забезпечують нормальний хід основного виробництва. До них відносять технічний (лабораторний) контроль якості ремонту, роботу внутрішньозаводського транспорту та складські операції.
Виробничий процес ремонту рухомого складу виконується по операціях. Основною складовою частиною виробничого процесу є технологічний процес, який являє собою послідовність операцій, що передбачає зміну розмірів, виду, предметів праці з метою отримання готової продукції. У вагоноремонтному виробництві використовуються різноманітні технологічні процеси, найбільш типовими із них є: лиття, штампування, зварювання, клепка, болтові кріплення, зміна форм та розмірів деталей обробкою на металорізальних верстатах, слюсарною обробкою, хромуванням, нікелюванням та ін. Процеси виготовлення, ремонту, складання або розбирання діляться на операції; переходи, проходи, приймання та трудові рухи.
Операція є частиною виробничого процесу, який виконується над об’єктом на одному робочому місці одним робітником або групою робітників. Виробничі операції можуть бути технологічними, транспортними та контрольними. Операція, як елемент виробничого процесу використовується для планування, обліку процесу виробництва та контролю за ним, нормування та оплати праці, розрахунку потреби в устаткуванні та оснащенні. Залежно від ступеня технічного оснащення виробничого процесу розрізняють ручні, машинно-ручні, машинні, автоматичні та напівавтоматичні операції.
Перехід - частина операції, яка виконується на певній ділянці деталі самим інструментом у тому самому режимі.
Прохід - повторювані однакові частини того самого переходу.
Прийом - частина переходу, яка складається із комплексу рухів, які чергуються один за одним (або дій).
Трудовий рух - частина прийому, тобто переміщення окремих робочих органів людини.
1.4 ВИРОБНИЧА СТРУКТУРА ВАГОНОРЕМОНТНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Виробнича структура підприємства - це комплекс основних, допоміжних цехів та обслуговуючих господарств, а також характер їх взаємозв’язків.
Виробнича структура повинна бути економічною, раціональною, забезпечувати виробничу потужність усіх цехів та дільниць, пропорційно керованою та забезпечувати безперервність виробничого процесу.
Виробнича структура вагоноремонтних цехів визначається обсягом виробництва та рівнем спеціалізації. Первинним елементом виробничої структури вагоноремонтного цеху, як правило, є потокова лінія, яка спеціалізована на ремонті вагонів певного типу або їхніх вузлів.
Основний елемент виробничої структури - це цех, відособлена в адміністративному та господарчому відношенні частина підприємства, яка призначена для виготовлення та ремонту визначеної продукції.
Виробнича структура підприємства деталізується у виробничій структурі окремих цехів: заготівельних, механічних, складальних тощо.
Виробничу структуру цеху створюють склад його виробничих дільниць та зв’язків між ними. Вона залежить від характеру та обсягу випуску продукції і може бути побудована за технологічною, предметною чи змішаною спеціалізацією, а структура виробничої дільниці формується складом її робочих місць.
Відповідно до змісту виробничого процесу, який включає в себе основні, допоміжні та процеси обслуговування, на вагоноремонтному заводі і в депо розрізняють основні, допоміжні та обслуговуючі підрозділи виробничого призначення.
Склад основних та допоміжних цехів, ділянок і обслуговуючих господарств виробничого призначення, а також форми їхніх виробничих зв’язків називаються виробничою структурою підприємства.
До основних цехів ремонтного заводу або депо відносяться цехи (ділянки, відділення), які зайняті виготовленням і ремонтом деталей та рухомим складом, а до допоміжних - цехи, продукція яких використовується, як правило, у середині заводу або депо.
Загальнозаводські обслуговуючі господарства (складські, енергосилові, транспортні, санітарно - гігієнічні) створюються для обслуговування основних та допоміжних цехів.
При побудові виробничої структури ремонтного заводу або депо необхідно враховувати конструктивні та технологічні особливості рухомого складу програму по видах ремонту, форми спеціалізації та кооперування із іншими підприємствами.
Конструктивні та технологічні особливості рухомого складу, як правило визначають характер виробничих процесів, а отже, і склад основних цехів. Наприклад, у конструкції вагонів застосовуються литі та штамповані деталі, тому великі ремонтні заводи звичайно мають у своєму розпорядженні розвинені ливарні та ковальсько - штампувальні цехи. Програма та види ремонту також впливають на виробничу структуру. Наприклад, при невеликих обсягах ремонту на заводі замість цеху холодного штампування можна організувати ділянку холодного штампування у складі ковальсько - штампувального цеху та спростити виробничу структуру підприємства.
Ремонтні заводи спеціалізуються на ремонті певних типів вагонів. При кооперуванні заводів можна скасувати деякі цехи або господарства. Основним елементом виробничої структури ремонтного підприємства є цех або самостійна виробнича ділянка.
У відповідності із стадіями виробничого процесу основні цехи підрозділяються на заготівельні, обробні, ремонтні та складальні (розбиральні).
До заготівельних цехів та ділянок відносяться ливарний (сталевого, чавунного та кольорового лиття), ковальсько - штампувальний, розкрою металу та ін. До оброблювальних та ремонтних відносяться цехи, які виконують обробку та ремонт деталей, вузлів та агрегатів рухомого складу (механічний, деревообробний, вогневий, коліснотокарний, електромашинний та ін.), до складальних - цехи загального складання та розбирання.
Цех розбирання вагонів - призначений для огляду вагонів, які надійшли для обмивки, розбирання кузовів та внутрішнього устаткування, огляду, сортуванню та утилізації знятих частин або деталей.
Цех правки та ремонту вагонів - призначений для виконання найбільш складних та трудомістких робіт із виправлення та ремонту деформованих рам і частин вагона.
Вагоноскладальний цех - призначений для виконання монтажних та вагоноскладальних робіт безпосередньо на вагоні. При цьому здійснюються такі з’єднання та закріплення деталей і вузлів вагона, які забезпечують йому необхідні експлуатаційні якості. Крім того, у процесі складання виконується відбудова ушкоджених поверхонь деяких вузлів вагона (наприклад, наплавлення зношених поверхонь елементів рами, заварювання тріщин у кузові та ін.), контролюється взаємне положення та надійність приварювання елементів, які збираються у вузли. Ремонтно - складальні процеси часто супроводжуються операціями свердлення отворів, нарізуванням різьби, зачищення поверхонь, очищення, промивання та змащення частин, які збираються у вагоні. Для транспортування та постановки різних вузлів та громіздких деталей вагоноскладальні цехи обладнуються мостовими кранами, а пересування вагонів на потокових лініях забезпечується конвеєрами із автоматичним управлінням.
Вагоносклалальний цех - один із головних цехів, який відіграє роль організуючої ланки не тільки у діяльності групи вагоноремонтних цехів, але й у всій виробничій діяльності підприємства у цілому.
Заготівельні та ремонтно – комплектувальні цехи працюють на вагоноскладальний цех, забезпечуючи його необхідними вузлами, комплектами та деталями. Пропускна спроможність вагоноскладального цеху визначає виробничу потужність підприємства по випуску вагонів із ремонту.
Вагоноремонтні цехи є основними цехами заводу, темп роботи яких у значній мірі визначає темп та загальний порядок роботи інших підрозділів та підприємства у цілому. Виробнича структура вагоноремонтних цехів визначається обсягом виробництва та рівнем спеціалізації. Первинним елементом виробничої структури вагоноремонтного цеху, як правило, є потокова лінія, яка спеціалізована на ремонті вагонів певного типу або їхніх вузлів.
У кожному вагоноремонтному цеху є допоміжні підрозділи - кладови для деталей, інструменту, відділення із ремонту обладнання, адміністративно - конторські та побутові приміщення.
Робота кожної із дільниць вагоноскладального цеху тісно пов’язана із роботою всіх інших дільниць і порушення виробничого процесу в одному місці порушує роботу всього цеху.
Основна та обов’язкова умова нормальної роботи всіх дільниць вагоноремонтного цеху - це безперебійне постачання їх матеріалами та об’єктами ремонту. Рівномірне завантаження потокових ліній цеху із обсягу роботи відповідно до їх потужності забезпечує ритмічну та стабільну роботу вагоноремонтного підприємства.