Організація технологічного процесу ремонту в цеху правки (стр. 3 из 9)
Розрізняють два різновиди стаціонарного методу:
а) стаціонарно-бригадний метод, побудований за принципом концентрації операцій процесу, які виконуються на одному робочому місці;
б) стаціонарно-вузловий метод, побудований на підставі диференціації операцій, тобто розподіл процесу на окремі операції по технологічних вузлах.
Застосування стаціонарно-вузлового методу дозволяє за рахунок ущільнення і паралельності виконання операцій значно скоротити тривалість ремонтно-складальних робіт.
Потоковий метод ремонту виконується на спеціалізованих робочих місцях визначеною технологічною послідовністю і ритмом. Вузли, агрегати і вагони ремонтуються і складаються на потокових лініях. Робочі місця розташовані вздовж цих ліній. Складання виконують із готових, обкатаних і випробуваних агрегатів і вузлів. Потоковий метод характеризується безперервністю технологічного процесу, що забезпечує ритмічність виробництва і досягається: розподілом технологічного процесу ремонту об’єкту на рівні або кратні за трудомісткістю і тривалістю операції; закріпленням операцій за окремими робочими місцями і працівниками потокових ліній; передачею об’єктів, що ремонтуються, з одного робочого місця на інше з мінімальними перервами; використанням спеціальних транспортних засобів конвеєрного типу.
Потоково-конвеєрний метод є удосконаленим різновидом потокового методу, від якого він різниться скороченим часом перебування виробу, що ремонтується на кожній позиції, більш високим ритмом пересування позиціями. Цей метод організації ремонтного процесу вимагає чіткої взаємодії всіх виробничих підрозділів вагонного депо, які постачають поточно-конвеєрну лінію справними деталями та вузлами.
2.2 Обгрунтування впровадження потокової лінії
Необхідною умовою доцільності впровадження потокового виробництва є наявність відповідного обсягу робіт для завантаження потокової лінії.
Мінімальна кількість виробів, при якій доцільно впроваджувати потокову лінію
, ваг., 
, (2.1)де Fд – дійсний фонд робочого часу потокової лінії, год.;
Тпр – норма простою вагона у ремонті, год.
Дійсний фонд робочого часу потокової лінії
, год, 
,(2.2)де
– номінальний фонд робочого часу потокової лінії за розрахунковий період, з урахуванням змінності, год., 
- коефіцієнт використання потокової лінії, = 0,75. 
,(2.3)nр.д. – кількість робочих днів за рік, дн.;
nзм – кількість змін за день, nзм=3;
tзм – тривалість зміни, tзм =8 год.
,(2.4)Д. – загальна кількість днів за розрахунковий період, Д = 365 днів;
nвих – кількість офіційних вихідних, nвих= 124 дні;
nсв – кількість офіційних святкових днів, nсв= 11 днів
днів. 
год. 
год. 
ваг.Оскільки виконується умова
< 
, 920< 6250 ваг., впроваджуємо потокове виробництво.3. Теоретичні основи проектування та розрахункові параметри потокових ліній по ремонту вагонів
3.1 Загальна характеристика потокового методу ремонту вагонів
Потоковим методом називається такий метод, при якому виробничий процес обробки деталей або збирання виробу розділяється на рівні по тривалості операції, що виконуються на спеціалізованих робочих місцях (позиціях).
Позиції розташовуються в послідовності технологічного процесу, при цьому з кожної попередньої позиції на послідуючу без затримок і, як правило, за допомогою спеціальних транспортних засобів.
Поступальний та планомірний рух вагонів при поточному методі забезпечується додержанням рівності або пропорційності робочих місць та відповідності цієї продуктивності встановленому ритму, що забезпечує рівномірний (ритмічний) випуск вагонів з ремонту через однакові проміжки часу.
Серед найважливіших організаційних особливостей поточного методу слід перш за все відмітити його спеціалізацію, скорочення номенклатури і збільшення випуску вагонів з ремонту.
Цей метод характеризується наступними ознаками:
- розподілом технологічного процесу ремонтую чого об’єкту на рівні або кратні за трудомісткістю і тривалістю операції;
- закріпленням операцій за окремими робочими місцями і працівниками потокових ліній;
- передачею об’єктів, що ремонтуються, з одного робочого місця на інше з мінімальними перервами;
- використанням спеціальних транспортних засобів конвеєрного типу.
Потокове виробництво втілює в собі наступні основні принципи:
- диференціації;
- спеціалізації;
- прямоточності;
- паралельності;
- пропорційності;
- ритмічності.
3.2 Класифікація потокових ліній
Основною ланкою потокового виробництва є потокова лінія, що являє собою сукупність спеціалізованих робочих місць, які розташовані по ходу технологічного процесу і виконують певну його частину.
Класифікація поточних ліній заснована на характерних ознаках, що мають істотний вплив на їх продуктивність і організаційно-технічну особливість, а також відображаючих не тільки загальну сутність явищ, але і характерні особливості вагоноремонтного виробництва. (рисунок 3.1).
Рисунок 3.1 – Схема класифікації потокових ліній
3.3 Розрахунок основних параметрів потокової лінії
Параметрами потокової лінії називаються показники, що характеризують організаційно-технічний режим роботи лінії в часі і просторі.
Вихідним параметром при проектуванні потокової лінії у вагоноремонтному цеху є такт потокової лінії (rпл) – інтервал часу, через який періодично здійснюється постановка вагона, що ремонтується на технологічну позицію.
Теоретичний такт потокової лінії
, год, 
,(3.1)де Nв – запланована програма ремонту вагонів, ваг;
кв – кількість вагонів на одній технологічній позиції, кв=2 ваг.
год/ваг.Технологічний такт
, год, 
, (3.2)де tр- тривалість робочого ходу конвеєра, год.
Крок конвеєра
, м, 
,(3.3)де
– довжина вагону, що знаходиться на потоковій лінії, =14,62 м; 
– середня відстань між технологічними позиціями, = 3 м; 
м.Тривалість робочого ходу конвеєра
, год, 
,(3.4)де Vк - швидкість руху вагона, Vк =2 м/хв.
хв.=0,15 год. 
год/ваг.Темп потокової лінії
, ваг/год, 
(3.5)Щільність робіт
,роб., 
,(3.6)де
- трудомісткість робіт, =5 чол.-год;