Організація технологічного процесу ремонту в цеху правки (стр. 4 из 9)
- кількість технологічних позицій потокової лінії, = 2 позиції
роб.Необхідна кількість потокових ліній
, п.л.., 
. (3.7) 
п.л.Приймаємо кількість потокових ліній
.Фактична програма ремонту вагонів з урахуванням отриманих параметрів потоку,
, ваг., 
(3.8) 
ваг.Фронтом роботи цеху або дільниці називають певний простір, на якому містяться об¢єкти ремонту, обладнання, запас вузлів та деталей і т.і.
У вагоноремонтному виробництві фронт роботи вимірюється в одиницях вагонів (вузлів), що ремонтуються одночасно. Слід розрізняти загальний фронт роботи підприємства (цеху, дільниці або відділення) і фронт роботи потокової лінії.
Фронт роботи потокової лінії
, 
. (3.9) 
Фронт роботи цеху
, 
. (3.10) 
Маючи на увазі, що впровадження потокового методу навіть на вже існуючому підприємстві потребує проведення реконструкції виробництва виникає необхідність розрахунку просторових параметрів цехів та дільниць.
Довжина потокової лінії
, м, 
(3.11)де
– довжина ремонтної позиції, м.Довжина ремонтної позиції
, м, 
.(3.12) 
м. 
м.Довжина цеху (дільниці), де встановлюється потокова лінія,
, м, 
, (3.13)де
– відстань від торцевої стінки до осі зчеплення крайнього вагона, = 3 м; 
– довжина дільниць для розміщення візків, що викочуються (підкочуються), = 6 м;qв – кількість позицій, де відбувається викочування (підкочування) візків, qв = 0.
м.Приймаємо
=78 м.Ширину цеху (дільниці) визначають за формулою:
,(3.14)де
– відстань між осями двох суміжних колій, =7м, 
– відстань від осі колії до крайньої поздовжньої стінки, =5м. 
м.Приймаємо
=12 м.Основна площа цеху
, м2, 
.(3.15) 
м2.Допоміжна площа цеху
, м2, 
, (3.16)де
– коефіцієнт, який враховує норму допоміжної площі, = 0,1. 
м2.Загальна площа цеху
, м2, 
. (3.17) 
м2.Питома вага загальної площі цеху на один відремонтований вагон
, м2/ваг, 
. (3.18) 
м2/ваг.3.4 Синхронізація технологічного процесу ремонту платформи на потоковій лінії
Незмінною умовою надійності роботи потокової лінії є стабільність її ритму, що досягається суворим узгодженням продуктивності обладнання і праці на окремих робочих місцях і на всіх позиціях потокової лінії, у результаті чого на кожній позиції забезпечується рівність або кратність тривалості операції і такту (синхронізація).
Відхилення часу виконання операції на позиції потокової лінії від такту повинно бути найменшим і не виходити за межі
%.Міра погодження (синхронності) часу виконання операції на позиції з тактом потокової лінії характеризується коефіцієнтом синхронізації, що визначає відношення часу операцій, яке приходиться на одного робочого, до такту потокової лінії.
Коефіцієнт синхронізації визначається за формулою:
. (3.19)Узгодження операцій по часу вважається правильним, якщо
= 1.Якщо
>1, то позиція перевантажена, якщо 
1, то позиція недовантажена.Синхронізація може бути досягнута декількома способами:
а) простим дробленням або округленням операції;
б) механізацією трудомістких робіт;
в) організацією на потоковій лінії додаткових робочих місць;
г) зміною технологічного процесу.
Розраховуємо коефіцієнт синхронізації для першої позиції:
;Розраховуємо коефіцієнт синхронізації для другої позиції:
;Згідно результату розрахунку питомої ваги загальної площі цеху на один відремонтований вагон який отримали у цьому розділі та розрахунків робимо висновок, що площа цеху використовується доцільно. А розрахувавши коефіцієнт синхронізації бачимо, що всі операції на поточних лініях узгоджені по часу.
4. Промислово-виробничий персонал та його розрахунок
Робітників вагоноремонтних підприємств можна поділити на промислово-виробничий персонал, зайнятий безпосередньо виробничою діяльністю і обслуговуванням виробництва, і персонал непромислових підрозділів, зайнятий у житловому і коммунальному господарствах підприємства, у сфері культурно-побутового та медично-санітарного обслуговування, у дитячих яслах і садках, у школах та інших навчальних закладах, у підсобних господарствах.
В залежності від характеру виконуємих функцій виділяються наступні категорії промислово виробничого персоналу: робочі, інженерно-технічні працівники (ІТП), розрахунково-конторський персонал (РКП), молодший обслуговуючий персонал (МОП).
В залежності від виконання основних чи допоміжних виробничих процесів робочі поділяються на основні та допоміжні. Як основні так і допоміжні робочі групуються за професіями і спеціальностями, а також за кваліфікаційними розрядами.
ІТП здійснюють функції загального управління і технічного керування. Ця група складається з керівників (начальник підприємства, начальники цехів, дільниць, відділів, бюро), фахівців (інженерів та техніків різноманітних професій і фахів).
До РКП відносяться розрахунково-бухгалтерський персонал, діловоди та інші.
До МОП відносяться: робітники по догляду за службовими приміщеннями (двірники, прибиральники), обслуговуванню робочих і службовців (гардеробщики).