Смекни!
smekni.com

Організація технологічного процесу ремонту в цеху правки (стр. 7 из 9)

Щодо виробництва вагонів, то має місце останній варіант тлумачення. У цьому випадку логістика націлена на раціоналізацію потокових процесів, а виробничий процес виступає як об'єкт раціоналізації. У зв'язку з цим виробничу логістику можна визначити як науку (теорію, методологію) про системну раціоналізацію управління процесами розвитку виробничих систем (наприклад, робочого місця, ділянки, цеху, виробництва як набору цехів для випуску конкретної продукції або надання конкретних послуг, організації) з метою підвищення їх організованості (ефективності) за допомогою синхронізації, оптимізації і інтеграції потоків у виробничих системах. Це наука про раціоналізацію процесів управління організацією шляхом виявлення і усунення внутрішньосистемних і міжсистемних конфліктів, що перетворюються у взаємовигідні компроміси корпоративної співпраці та використовуються для підвищення конкурентоспроможності організації.

Мета виробничої логістики полягає в точній синхронізації процесу виробництва і логістичних операцій у взаємозв'язаних підрозділах.

Завдання виробничої логістики відображають організацію управління матеріальними і інформаційними потоками не просто усередині логістичної системи, а в рамках процесу виробництва. У організаційному відношенні частина логістичної системи, до якої відноситься управління виробничими потоковими процесами, утворює виробничу логістичну підсистему, яка є інтегрованою сукупністю елементів в загальній структурі діючої логістичної системи.

Виробничі логістичні підсистеми генерують матеріальні потоки і задають ритм роботи інших підсистем. Вони визначають потенційні можливості адаптації логістичних систем до змін довкілля. Крім того, виробничі логістичні підсистеми обумовлюють здатність суміжних підсистем самоналагоджуватися відповідно до поточних цільових установок.

Гнучкість виробничих логістичних підсистем забезпечується за рахунок гнучкості виробництва і професіоналізму обслуговуючого персоналу. Функціонування логістичних підсистем основного виробництва повинне забезпечувати можливість постійного узгодження і взаємного корегування виробничих програм, планів і взаємодій всіх підрозділів логістичної системи.

Особливий статус процесу виробництва по відношенню до інших видів виробничо-господарської діяльності зумовлює специфіку виробничої логістики як єдиної сфери, в якій матеріальний потік виражається в трьох матеріальних формах. На етапі входу в підсистему - у вигляді сировини, матеріалів, комплектуючих, на стадії виходу з підсистеми виробничої логістики в підсистему розподільної логістики - у вигляді готової продукції.А протягом самого процесу виробництва - у вигляді напівфабрикатів.

8.2.1 Логістика складування

Логістика складування - галузь логістики, що займається питаннями розробки методів організації складського господарства, системи закупівель, приймання, розміщення, обліку товарів і управління запасами з метою мінімізації витрат, пов'язаних із складуванням і переробкою товарів. Це також комплекс взаємозв'язаних операцій, що реалізовуються в процесі перетворення матеріального потоку в складському господарстві.

Складування - це логістична операція, що полягає в утриманні запасів учасниками логістичного каналу і забезпечуючеє збереження запасів, їх раціональне розміщення, облік, постійне оновлення і безпечні методи роботи.

Складське господарство створюється для прийому вантажопотоку з одними параметрами (розмірними, якісними і тимчасовими), його переробки і накопичення і видачі його з вже іншими параметрами споживачеві. Ця процедура повинна виконуватися з найбільшою економічною ефективністю. Проблеми, пов'язані з функціонуванням складів, роблять значний вплив на оптимізацію руху матеріальних потоків в логістичному ланцюзі і зрештою на сукупні витрати звернення.

Об'єктом вивчення логістики складування є товарно-матеріальні цінності в процесі їх складування, вантажопереробки і упаковки. До основних завдань логістики складування відносяться:

- розміщення складської мережі;

- складування і підготовка вантажу до постачань (виробничі і інші послуги);

- управління товарними запасами;

- організація складських постачань

8.2.2 Організація роботи технологічного транспорту

Сьогодні якісний рух товарно-сировинних потоків може бути досягнуте лише завдяки реалізації комплексного логістичного підходу. Комплексний підхід дозволяє з системних позицій охопити всі етапи руху товару:постачання — виробництво —зберігання —розподіл—транспорт—попит —вжиток, а також гарантує цілісність і оптимізацію сумарних витрат, забезпечує точнішу ув'язку процесів планування, організації, управління, контролю і регулювання руху матеріальних потоків від виробника товару до його кінцевого споживача. Яким чином працює ця інтегрована система регулювання і контролю матеріальних і інформаційних потоків, можна чітко прослідкувати на схемі (рисунок 8.1).

Забезпечення нормального ходу виробничого процесу в умовах сучасного вагоноремонтного підприємства вимагає безперервного і планомірного переміщення між і усередині ланок циклу великих мас сировини, різних матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції, відходів.



- матеріальний потік

- інформаційний потік

Рисунок 8.1 – Схема системи регулювання та контролю матеріальних та інформаційних потоків на підприємстві

Внутрішньозаводський транспорт є не лише засобом переміщення вантажів, але і знаряддям праці, що організовуєроботу підрозділів підприємства в заданому ритмі або графіці. Наприклад, внутрішньоцеховий транспорт є невід'ємним елементом технологічного процесу виробництва. Їм здійснюється переміщення оброблюваних виробів між робочими місцями, ділянками і відділеннями цеху в послідовності і ритмі, заданих технологічним процесом.

Транспортно-конвеєрні пристрої потокових ліній істотно впливають на ритмічність їх роботи і тривалість виробничого циклу. Велике значення транспорту і в своєчасному забезпеченні підприємства матеріальними ресурсами, а також в реалізації готової продукції.

Таким чином, внутрішньозаводське транспортне господарство повинне вирішувати наступні завдання: своєчасне забезпечення виробництва всіма видами транспортних засобів і послуг; раціональна організація експлуатації транспортних засобів і підйомних механізмів при мінімальних витратах на транспортування; розвиток технічної бази і механізація всіх трудомістких транспортних процесів.


9. Техніко-економічне обґрунтування прийнятого потокового методу ремонту

Щоб визначити економічний ефект необхідно визначити собівартість ремонтуємої одиниці. Щоб визначити собівартість треба скласти матеріали, заробітну плату і загально-господарчі та адміністративні витрати. Для цього визначаємо витрати на матеріали, які застосовуються для ремонту платформ (таблиця 9.1)

Таблиця 9.1 – Матеріали використані при ремонті платформ ( до впровадження потокової лінії)

Витрати на матеріали після впровадження потокової лінії залишилися незмінними.

Таблиця 9.2 – Витрати на енергетичні ресурси (до впровадження потокової лінії)

№ п/п Матеріали Одиниця вимірювання Кількість Ціна, грн Сума, грн
Електроенергія для енергопотребуючих апаратів кВт 280 0,53 148,4
Електроенергія на освітлення цеху кВт 10 0,53 5,30
Витрати електроенергії на систему вентиляції кВт 35 0,53 18,55
Витрати газу на опалення цеху м.куб 35 2,46 86,10
Разом 258,35

Після впровадження потокової лінії витрати на енергетичні ресурси (таблиця 9.3) зростуть за рахунок збільшення витрат на електроенергію, що потребується на забезпечення роботи вантажоведучого конвеєра.

Таблиця 9.3 – Витрати на енергетичні ресурси (після впровадження потокової лінії)

№ п/п Матеріали Одиниця вимірювання Кількість Ціна, грн Сума, грн
Електроенергія для енергопотребуючих апаратів кВт 312 0,53 165,36
Електроенергія на освітлення цеху кВт 10 0,53 5,30
Витрати електроенергії на систему вентиляції кВт 35 0,53 18,55
Витрати газу на опалення цеху м.куб 35 2,46 86,10
Разом 275,31

Собівартістьремонту однієї платформи С, грн.,

,(9.1)

де

- витрати на енергетичні ресурси, грн.;

- витрати на заробітну плату, грн..;

- витрати на матеріали, грн.

Собівартість ремонту до впровадження потокової лінії:

грн.

Собівартість ремонту після впровадження потокової лінії:

грн.