Оцінка ефективності використання рухомого складу (стр. 2 из 8)
· дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками явищ.
Відповідно до цих завдань виділяють такі види групувань:
1. типологічне;
2. структурне;
3. аналітичне.
Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи явищ, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників.
Одним з найважливіших і найскладніших питань типологічного групування є вибір групувальної ознаки чи ознак, суттєвих для формування типів. Це мають бути ознаки, що найповніше виражають сутність, якісні характеристики будь-якого типу явищ.
Групувальні ознаки:
за формою вираження:
· атрибутивні, які характеризують властивість, якість явищя не мають кількісного вираження (в роботі – марка автобуса);
· кількісні (варіаційні), які набувають різне кількісне вираження у певних одиницях досліджуваної сукупності (в роботі – кількість перевезених пасажирів, термін експлуатації);
за роллю ознаки у взаємозв’язку досліджуваних явищ:
· факторні, що впливають на інші ознаки (в роботі – марка автобуса, кількість перевезених пасажирів, термін експлуатації);
· результативні, розмір і динаміка яких формується під впливом інших ознак (в роботі – час на один рейс,кількість рейсів,виручка).
Після визначення групувальної ознаки важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:
Г = 1 + 3,332 * ln n
де n – кількість одиниць сукупності.
Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:
I = (Xmax – Xmin) / Г
де Xmax і Xmin максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається.
Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.
Типологічні групування:
- за кількісною ознакою (час у русі):
Кількість груп визначимо за формулою:
Г = 1 + 3,332 × ln n = 1 + 3,332 × ln 20
5Значення інтервалу визначимо за формулою:
I = (Xmax – Xmin) / Г = (66,7-36,5)/5 =6,04
- за кількісною ознакою (коеф. Викор. вантажопідйомності):
Кількість груп – Г
5Значення інтервалу визначимо за формулою:
I = (Xmax – Xmin) / Г = (1,11-0,75)/5 =0,07
- за кількісною ознакою (обсяг перевезень)
Кількість груп - Г
5Значення інтервалу визначимо за формулою:
I = (Xmax – Xmin) / Г = (781-520)/5 = 52,2
Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Цей вид групувань використовують для пізнання явищ суспільного життя, виявлення закономірностей розподілу одиниць сукупності за варіюючими значеннями досліджуваної ознаки, для вивчення складу сукупності та структурних зрушень.
Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками.
Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи розрізняються між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки.
У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб зникли особливості досліджуваного явища.
Результати структурного групування можна відобразити графічно: по атрибутивній ознаці – полігон; по кількісній – гістограма
Аналітичне групування допомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі. Ці завдання статистика вирішує іншими методами, поміж яких основним вважають метод аналітичних групувань.
Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки. Ступінь впливу факторної ознаки на результативну оцінюється за допомогою дисперсійного аналізу.
Для аналітичного групування будується графік взаємозв’язку результативної ознаки від факторної.
Аналітичне групування:
- за кількісною ознакою (час у русі), де факторна ознака – коеф. Використання вантажопідйомності, результативна – час у русі.
Таблиця 11
- за кількісною ознакою (обсяг перевезень), де факторна ознака – обсяг перевезень, а результативна – час у русі.
Розділ ІІІ. Обробка статистичної інформації
1. Визначення відносних величин
Відносні величини використовуються при виконані третього етапу статистичного спостереження, тобто при обробці даних спостереження. Мета – полегшити отримання висновків із матеріалів статистичного спостереження. Відносна величина – результат співставлення двох статистичних показників. За змістом відносні величини діляться на:
| · динаміки; · виконання плану; · структури; · координації; | · планового завдання; · інтенсивності; · рівня економічного розвитку; · порівняння. |
Відносні величини можуть вимірюватись у:
· коефіцієнтах;
· відсотках;
· промілях;
· продецемілях.
На основі даних, що були отримані в ході статистичного спостереження можна визначити відносні величини динаміки, виконання плану, координації, структури.
Відносні величини динаміки – вони характеризують зміну одного і того ж явища в часі
де Уі – поточний рівень показника;
У0 – базовий рівень показника.
Відносні величини динаміки розрахуємо для кількісних показників – час у русі, коеф. Використання вантажопідйомності та обсяг перевезень, базовим періодом вважатимемо 08.06.09, при цьому коефіцієнт використання вантажопідйомності становить 0,89, час у русі 128,4 год, а обсяг перевезень 1575 т.
· Для часу у русі:
ВВд1 = 127,6/128,4 = 0,993769
ВВд2 = 127,4/128,4 = 0,992212
ВВд3 = 128,1/128,4 = 0,997664
ВВд4 = 126,6/128,4 = 0,985981
ВВд5 = 127,5/128,4 = 0,992991
ВВд6 = 127,6/128,4 = 0,993769
ВВд7 = 128,3/128,4 = 0,999221
Всі відносні величини для показника час у русі менші одиниці, що свідчить про те, що показник часу в дорозі порівняно з першим днем зменшується, що позитивно впливає на стан виробництва.
· для коефіцієнта використання вантажопідйомності:
ВВд1 = 0,9/0,89 = 1,011236
ВВд2 = 0,9/0,89 = 1,011236
ВВд3 = 0,9/0,89 = 1,011236
ВВд4 = 0,9/0,89 = 1,011236
ВВд5 = 0,9/0,89 = 1,011236
ВВд6 = 0,9/0,89 = 1,011236
ВВд7 = 0,9/0,89 = 1,011236
Всі відносні величини для показника коефіцієнта використання вантажопідйомності більше одиниці, що свідчить про те, що коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшується, що позитивно впливає на стан виробництва.
· Для обсягу перевезень:
ВВд1 = 1606/1575 = 1,019683
ВВд2 = 1605/1575 = 1,019048
ВВд3 = 1604/1575 = 1,018413
ВВд4 = 1611/1575 = 1,022857
ВВд5 = 1611/1575 = 1,022857
ВВд6 = 1613/1575 = 1,024127
ВВд7 = 1607/1575 = 1,020317
Всі відносні величини для показника обсягу перевезень більше одиниці, що свідчить про те, що обсяг перевезень збільшується, що позитивно впливає на стан виробництва.
Відносні величини структури – показують питому вагу або долю складової частини в цілому:
де Уч – частка показника;
Уц – загальне значення показника.
Відносні величини структури розраховуються за даними таблиці 8 (час у русі), де всього 20 автомобілів.
ВВс1 = 5/20 = 0,25 - частка автомобілів час у русі яких складає 36,5 - 42,54 год.
ВВс2 = 4/20 = 0,2 - частка автомобілів час у русі яких складає 42,54 - 48,58 год.
ВВс3 = 3/20 = 0,15 - частка автомобілів час у русі яких складає 48,58 - 54,62 год.
ВВс4 =3/20 = 0,15 - частка автомобілів час у русі яких складає 54,62 - 60,66 год.
ВВс5 =5/20 = 0,25 - частка автомобілів час у русі яких складає 60,66 - 66,7 год.
Відносні величини структури розраховуються за даними таблиці 9 (коефіцієнт використання вантажопідйомності), де всього 20 автомобілів.
ВВс1 = 4/20 = 0,2 - частка автомобілів коефіцієнт використання вантажопідйомності яких складає 0,75 - 0,82.
ВВс2 = 6/20 = 0,3 - частка автомобілів коефіцієнт використання вантажопідйомності яких складає 0,82 - 0,89.
ВВс3 = 6/20 = 0,3 - частка автомобілів коефіцієнт використання вантажопідйомності яких складає 0,89 - 0,96.
ВВс4 = 2/20 = 0,1 - частка автомобілів коефіцієнт використання вантажопідйомності яких складає 0,96 - 1,03.
ВВс5 = 2/20 = 0,1 - частка автомобілів коефіцієнт використання вантажопідйомності яких складає 1,03 - 1,11.
Відносні величини структури розраховуються за даними таблиці 10 (обсяг перевезень), де всього 20 автомобілів.
ВВс1 = 5/20 = 0,25 - частка автомобілів обсяг перевезень яких складає 520 - 572,2 тонн.
ВВс2 = 6/20 = 0,3 - частка автомобілів обсяг перевезень яких складає 572,2 - 624,4 тонн.
ВВс3 = 1/20 = 0,05 - частка автомобілів обсяг перевезень яких складає 624,4 - 676,6 тонн.
ВВс4 = 4/20 = 0,2 - частка автомобілів обсяг перевезень яких складає 676,6 - 728,8 тонн.
ВВс5 = 4/20 = 0,2 - частка автомобілів обсяг перевезень яких складає 728,8 – 781 тонн.
Відносні величини координації – показують співвідношення частин одного і того ж цілого:
