Смекни!
smekni.com

Теорія локомотивної тяги (стр. 5 из 5)

,0С (9.1)

де τ - встановлене перевищення температури при визначеному струмі, 0С;

t -проміжок часу за який протікає даний струм, хв; Т –теплова постійна часу, хв; τ0 –початкове значення температури для розрахованого проміжку часу, 0С. При відсутності струму відбувається охолодження (τ=0) і вираз (9.1) набуває вигляду:

, (9.2)

Початкову температуру перегріву обмоток тягових електродвигунів та головного генератора τ0 при умові наявності тривалої стоянки поїзда перед початковим моментом руху слід приймати 15 0С.

Розрахунок ведеться для кожного відрізка часу

t, на протязі якого струм двигуна є постійним. Середнє значення струму береться між двома точками кривої струму, незалежно від елемента колії.

Значення струму тягових електродвигунів для тепловозів 2М62, 2ТЕ116, 2ТЕ10М визначається діленням струму генератора Iгср на шість.

Для тепловозів ТЕ3 на нагрівання перевіряється обмотка головного генератора.

Таблиця 9.1-Перевірка маси складу за нагріванням обмоток електричних машин


Визначаючим параметром у розрахунках є найбільше значення перегріву τmax. Максимальна температура обмоток двигуна при роботі на розглянутій ділянці з поїздом розрахованої маси буде:

tmax= τmax+tнв, 0С (9.3)

де tнв –температура навколишнього повітря, 0С (tнв=25 0С).

tmax=45,9+25=70,9.

Розрахована температура перегріву не перевищує допустимого значення.


10. Визначення витрат палива на тягу поїздів

Витрати на паливо є одним з найважливіших елементів у собівартості перевезень, і тому точне визначення її величини необхідно для встановлення норм та різних техніко-економічних розрахунків.

Витрати натурального палива тепловозом визначаються за формулою:

, кг (10.1)

де Gi –витрати палива тепловозом в режимі тяги,

; Δti –інтервали часу, при яких питомі витрати можна вважати незмінними, хв; gхх –витрати палива тепловозом в режимі холостого ходу та на стоянках,
; tхх –час роботи дизеля на холостому ходу, хв. Для розрахунку палива використовуються раніше побудовані інтегральні криві V=f(S), t=f(S), а також витратна характеристика G=f(V) тепловоза заданої серії та залежність gхх=f(ng) у режимі холостого ходу. Всі розрахунки заносимо в таблицю 10.1. Питомі витрати натурального палива складає:

,
(10.2)

Для планування витрат палива як одиницю вимірювання приймають питомі витрати умовного палива:

,
(10.3)

де Э=1.43 –тепловий еквівалент, який дорівнює відношенню питомої кількості теплоти згоряння натурального та умовного палива.


Таблиця 10.1- Визначення витрат палива на тягу поїздів

Розрахунки:

кг;

;


11. Визначення коефіцієнта трудності ділянки

Режим руху поїзда та роботи локомотива, кількість енергії, яка необхідна для переміщення поїзда, залежить від характеристики профілю колії: крутизни, кривизни, відстані та сполучення суміжних елементів профілю. Для наближеної оцінки трудності профілю уведено поняття віртуального коефіцієнта ділянки (коефіцієнта трудності ділянки).

Коефіцієнт трудності ділянки показує відношення механічної роботи, затраченої локомотивом на переміщення складу по заданій ділянці, до механічної роботи, затраченої тим же локомотивом на переміщення складу тієї ж маси по прямій горизонтальній ділянці колії довжиною, яка дорівнює довжині заданої ділянки.

Таким чином, коефіцієнт трудності ділянки показує у скільки разів профіль колії даної ділянки за витратами механічної роботи трудніше прямої та горизонтальної колії тієї ж довжини.

Для спрощення розрахунків у курсовій роботі віртуальний коефіцієнт трудності заданої ділянки визначається як відношення відповідних витрат палива, тобто:

, (11.1)

де Е –реальні витрати палива на заданій ділянці, кг;

Е0 –умовні витрати палива на прямій горизонтальній ділянці колії тієї ж довжини, кг.

Умовні витрати палива на прямій горизонтальній ділянці колії визначаються за формулою:

, кг (11.2)

де t0 –час ходу поїзда по площині, хв.

G –витрати палива тепловозом у режимі тяги,

.

Час ходу поїзда по площині визначається за формулою:

, хв. (11.3)

де V0 –рівномірна швидкість на площині (визначається за кривою режиму тяги діаграми питомих рівнодіючих сил),

.

Розрахунки:

хв;

кг;

.

Перелік використаних джерел

1 Правила тяговых расчетов для поездной работы. – М.: Транспорт, 1985.- 286 с.

2 Бабичков А.М., Гурский П.А., Новиков А.П. Тяга поездов и тяговые расчеты. – М.: Транспорт, 1971.- 280 с.

3 Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни ’’Теорія

локомотивної тяги’’ (Профілі шляху).- Харків.: ХарДАЗТ, 2000.

4 Методические указания к выполнению курсовой работы по дисциплине ’’Подвижной состав и тяга поездов’’ с использованием ЭВМ.- Харьков: ХИИТ, 1988.