Вагонний парк залізниць ураховується у фізичних одиницях.
На підставі підсумкових величин таблиці 2.1, визначається робочий парк пасажирських вагонів за формулою:
, (4.2)де Nв – загальне число вагонів, що знаходяться у поїздах (з таблиці 2.1);
αпас– коефіцієнт, що ураховує резерв пасажирських вагонів, αпас = 0,08…0,01.
ваг.Інвентарний парк пасажирських вагонів визначається за формулою:
(4.3)Де
– коефіцієнт, що ураховує вагони, які знаходяться у ремонті та очікуванні його, =0,05; – коефіцієнт, що ураховує наявність вагонів спеціального призначення, =0,01…0,02. ваг.5. Розрахунок потреби в поїзних бригадах та чисельності робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів
Потреба в поїзних бригадах та чисельність робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів, розраховується окремо для кожної пари поїздів; отримані результати підсумовуються.
Визначаємо середню тривалість робочого часу, який припадає на одного провідника за рейс за формулою:
, (5.1)де t1 – час знаходження состава в пункті обороту, год.;
t2 – середня норма часу на приймання й підготовку вагона у рейс в пункті формування перед відправленням поїзда, t2=1,4год.;
t3 – cередня норма часу на підготовку та здавання вагона по закінченні рейса у пункті формування состава, t3=0,8год.
год. год. год. год. год. год. год.Далі визначається число бригад, необхідне для обслуговування кожної пари поїздів
, (5.2)де Дк – число днів за календарем у поточному році;
Фн – річний номінальний фонд робочого часу, Фн =2020 год.
бригад. бригад. бригад. бригади. бригади. бригади. бригади.Отримані результати заносяться у таблицю 5.1.
Кількість начальників поїздів та поїзних електромеханіків приймається за розрахованим числом бригад.
Явочна чисельність провідників, що необхідні для обслуговування пари поїздів, які розраховуються, визначається за формулою
Rяв = Nбр rс , (5.3)
де rс – число провідників у составі (приймається по кількості вагонів у составі та нормі обслуговування вагонів провідниками).
чол. чол. чол. чол. чол. чол. чол.Облікова чисельність робітників розраховується за формулою:
Rоб = Rсп αоб, (5.4)
де αоб – коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до облікової, що ураховує не виходи на роботу по поважним причинам, αоб= 0,9…1,11.
чол. чол. чол. чол. чол. чол. чол.Загальну кількість бригад і загальну чисельність провідників, начальників поїздів та поїзних електромеханіків у цілому по резерву провідників можна визначити шляхом підсумовування відповідних величин по усім парам поїздів, що розглядаються. Результати розрахунків зводяться до таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Результати розрахунків
Назва даних | Номери пар поїздів | |||||||
1/2 | 3/4 | 5/6 | 177/178 | 179/180 | 181/182 | 183/184 | разом | |
Тривалість робочого часу на одного провідника за рейс | 35,14 | 3747 | 25,23 | 23,33 | 40,04 | 38,03 | 27,91 | 227,15 |
Число бригад, для обслуговування поїздів | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
Число начальників поїздів (ЛНП) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
Число поїзних електромеханіків(ПЕМ) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
Число провідників | 84 | 98 | 70 | 32 | 64 | 48 | 48 | 444 |
Всього явочна чисельність | 96 | 112 | 80 | 36 | 72 | 54 | 54 | 504 |
Облікова чисельність (ЛНП) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
Облікова чисельність (ПЕМ) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
Облікова чисельність провідників | 92 | 108 | 77 | 35 | 70 | 53 | 53 | 488 |
Всього облікова чисельність | 104 | 122 | 87 | 39 | 78 | 59 | 59 | 548 |
Явочна чисельність виробничих робочих у екіпірувальних бригадах пункту формування підраховується за трудомісткістю робіт на один розрахунковий состав (під розрахунковим приймають состав у 18 вагонів).
Тоді явочна чисельність робітників екіпірувальних бригад може бути підрахована за формулою:
(5.5)де nсв, nкуп, nпл – кількість вагонів, відповідно м’яких, купейних, плацкартних;
Нбаг.=1,7чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на багажному вагоні;
Нпочт.=2,4чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на поштовому вагоні;
Нрест.=4,3чол.-год – середня трудомісткість робіт на вагоні-ресторані;
Нсв=8,4чол.-год. – середня трудомісткість на вагоні типу СВ або м’якому з урахуванням охорони та опалення до здавання провідникам;
Нкуп=7,6чол.-год. – теж саме на жорсткому купейному вагоні;
Нпл.=6,8чол.-год. – теж саме на жорсткому плацкартному вагоні;
Nсост. – середньорічна кількість пасажирських составів, що екіпіруються;
Кн – коефіцієнт, що ураховує виконання норм, Кн=1,1…1,2.
ваг. ваг. прац. прац.Явочна чисельність робітників, що зайняті на поточному безвідчіпному ремонті, визначається за формулою:
(5.6)де Nсос. – середньорічна кількість пасажирських составів, що обробляються;
Нсос. – трудомісткість обробки одного розрахункового составу, Нсос. = 19чол.-год.
прац.Отримана кількість робітників по поточному безвідчіпному ремонту пасажирських составів розподіляється у відсотках та кількісному співвідношенню згідно таблиці 5.2.