Розбірку веденого диску проводити при необхідності заміни фрикційних накладок. Для цього слід висвердлити заклепки, а потім вибити їх.
Контроль деталей. Після розбірки деталі зчеплення необхідно ретельно промити, після чого піддати уважному огляду для визначення відсутності послаблення заклепочних з’єднань, погнутості, зношеності, тріщин, забоїн і обломів на провідному і веденому дисках, пластинчатих пружинах, важелях, опорних вилках, пружинах, ступиці, кожусі, вилці вимикання зчеплення і т.д.
Фрикційні накладки веденого диску необхідно замінити, якщо є сліди перегрівання, тріщини і замаслювання, і якщо розташування від поверхні накладок до головок заклепок менше 0,2 мм.
Поверхня натискного диску при наявності на ній задирів і кільцевих рисок можна справити проточкою і шліфуванням. Товщина знятого при обробці металу не повинна перевищувати 1,5 мм.
В цьому випадку при збірці для зберігання натискного зусилля необхідно встановити під теплоізолюючі шайби додаткові стальні шайби, по товщині рівні величині знятого слою металу з поверхні натискного диску.
Рис.3. Зняття кожуха зчеплення
Збірка приводного диску проводиться на пресі в порядку, зворотному розбірці. При цьому необхідно переконатися, що зроблені при розбірці мітки на кожусі, натискному дискові і важелях співпадають, а пружини зчеплення центруються по відбортовкам кожуха. Для запобігання випадання ігл з отворів в важелях вимикання їх потрібно рясно змастити солідолом.
Пружини зчеплення повинні бути встановлені тільки одної групи для уникнення перекосу натискного диску.
Після збірки зняти провідний диск зчеплення з пресу і відрегулювати положення головок гвинтів важелів вимикання зчеплення.
Якщо немає спеціального пристосування, вказану операцію можна виконати, використовуючи вільний маховик. В цьому випадку натискний диск, зібраний з кожухом зчеплення, кладуть на поверхню тертя маховика. Між натискним диском і маховиком в трьох місцях розміщують шайби, які мають однакову товщину (8 мм). Вкручуючи чи викручуючи регулюючі гвинти важелів, добиваються того, щоб розмір від торця маховика до головки гвинтів дорівнював 51,5± 0,75 мм. Різниця розмірів від головок регулюючих гвинтів до площини маховика повинен бути не більше 0,4 мм.
Після регулювання зняти провідний диск з маховика і зачеканити метал конусної поверхні важелів в прорізи регулюючих гвинтів. Регулювання положення головок гвинтів проводять тільки на заводі чи при ремонті зчеплення. В процесі експлуатації таке регулювання проводити не потрібно.
При збірці веденого диску приклепата фрикційні накладки до пластинчатих пружин латунними чи алюмінієвими заклепками. Після розвальцовування на головках заклепок не повинно бути надривів і тріщин. Відстань від головки заклепок до поверхні накладки повинно бути не менше 1 мм.
Ведений диск з новими накладками необхідно перевірити на биття поверхні тертя. Биття накладок диску, замірене на радіусі 120 мм від центру диска, повинно бути не більше 0,7 мм. При великій величині биття диск необхідно вправити за допомогою спеціальної оправки, як показано на Рис.4.
Рис.4. Правка веденого диску зчеплення
Потім необхідно піддати диск статичному балансуванню за допомогою спеціальних балансуючих вантажів, які закріплюють в отвори веденого диску. Допустимий дизбаланс не більше 18 Гсм.
Установка зчеплення на автомобіль проводиться в порядку, зворотному зняттю.
Перед установкой в отвір підшипника приводного валу коробки передач, встановленого в маховику, закласти тугоплавку змазку (консталін) и протерти поверхню тертя маховика і натискного диску куском чистої тканини, змоченої в бензині.
При установці необхідно враховувати наступне: ведений диск повинен бути звернений короткою стороною ступиці до маховика, мітки на кожусі зчеплення і маховику повинні бути зміщені щоб уникнути порушення балансування колінчастого валу з маховиком і зчепленням в зборі.
Перед затягуванням болтів кріплення кожуха до маховику зцентрувати ведений диск по відношенню до вісі колінчастого валу двигуна. Для цього в шліцевий отвір веденого диску вставити оправку, таким чином, щоб кінець її увійшов в отвір подшипника маховика. Для цієї ж цілі можна використовувати запасний провідний вал коробки передач. Болти кріплення кожуха зчеплення необхідно затягувати рівномірно щоб уникнути короблення кожуха.
Рис.5. Оправка для установки веденого диску зчеплення
При установці вилки вимикання зчеплення зверніть увагу на забезпечення правильного надівання вушків пластинчастої пружини вилки на шарову опору. Правильне положення вушків пружини і вилки на шаровій опорі показано на Рис.5.
В випадку установки нового підшипника вимикання зчеплення необхідно перевірити, чи заправлений він змазкою.
Набір для ремонту муфти зчеплення
1. | Гвинт 50-1601098 | 3 шт |
2. | Кільце 110-115-30 | 1 шт |
3. | Манжета 50х70 | 1 шт |
4. | Палець 8х65 відтискного важеля | 3 шт |
5. | Пружина важеля 50-1601083-Б | 3 шт |
6. | Важіль відтискний 70-1601094 | 3 шт |
7. | Шайба масловідображаюча 50-1601319 | 1 шт |
Заробітна плата ремонтних робітників складається з основної та додаткової заробітної плати.
Основна заробітна плата включає в себе:
Тарифну заробітну плату, що розраховується для робітників третього розряду згідно опрацьованого часу за час виконання ними капітального ремонту машини, ЗПтар, тенге за формулою:
ЗПтар = СчIII · Ткр · Тсм · Nраб
де: СчIII - це годинна тарифна ставка робітника 3-го розряду = 115 тенге;
ТКР - кількість днів простою в КР = 14 дн;
ТСМ - тривалість робочої зміни = 8 годин;
Nраб - загальна кількість робочих = 7 чол.
ЗПтар = 115 14 8 7 = 90160 тн.
Преміальні доплати, складові 30% від тарифної заробітної плати, ПР, тенге розраховується за формулою:
ПР = 0,3 ЗПтар ПР = 0,3 90160 = 27048 тн.
Доплати за керівництво бригадою виплачуються одному робітникові в розмірі 10% від тарифної ставки робітника 6-го розряду, яка становить 143 тенге, Дбр, тенге розраховується за формулою:
Дбр = 0,1 · СчVI · Тсм · Ткр
Дбр= 0,1 · 143 · 8 · 14 = 1601,6 тн.
Доплата по районному коефіцієнту становить 20% від попередніх виплат, ДРК, розраховується за формулою:
Дрк = 0,2 · (ЗПтар + ПР + Дбр)
Дрк= 0,2 · (90160 + 27048 + 1601,6) =23761,9 тн.
Підсумкова сума основної заробітної плати, ЗПосн, тенге розраховується за формулою:
ЗПосн = ЗПтар + ПР + Дбр + Дрк
ЗПосн = 90160 + 27048 + 1601,6 + 23761,9 =142571,5 тн.
Додаткова Заробітна плата розраховується на підставі відсотка додаткової ЗП і визначається за формулою:
%ЗПдоп = ( (Доснотп + Ддопотп + Дэкологотп) / Драб) · 100 + 1,
де: Доснотп - дні основної відпустки 21 день;
Ддопотп - дні додаткової відпустки 3 дні;
Дэкологотп - дні екологічного відпустки 10 днів;
Драб - кількість робочих днів у році = 250 дня.
%ЗПдоп = ( (21 + 3 + 10) / 250) 100 + 1 = 14,6%
Розраховуємо величину додаткової заробітної плати
ЗПдоп = (%ЗПдоп · ЗПосн) / 100 ЗПдоп = (14,6 · 142571,5) / 100 =20815,4 тн.
Фонд заробітної плати, ФЗП, тенге визначається за формулою:
ФЗП = ЗПосн + ЗПдоп (75)
ФЗП = 142571,5 + 20815,4 = 163386,9 тн.
Середня денна заробітна плата на одного робітника, ЗПсред, тенге складає:
ЗПсред = ФЗП / Nраб · ТКР
ЗПсред= 163386,9/ (7 · 14) =1667,2 тн.
Пенсійні відрахування, ВПФ, тенге розраховується за формулою:
ОПФ = 0,1 ·ФЗП
ОПФ= 0,1 · 163386,9 = 16338,7 тн.
Відрахування на соціальне страхування становить 20% від ФЗП за вирахуванням ВПФ, визначається за формулою:
ОСС = 0,2 · (ФЗП - ОПФ) (78)
ОСС = 0,2 · (163386,9 - 16338,7) = 29409,6 тн.
1. Загальні положення
1.1 До самостійної роботи слюсарем по ремонту автомобілів (далі - слюсарем) допускаються особи не молодше 18 років, які мають професійну підготовку і пройшли:
попередній медичний огляд (при ухиленні від проходження медичних оглядів працівник не допускається до виконання трудових обов`язків);
вступний інструктаж;
навчання безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з безпеки праці;
первинний інструктаж на робочому місці.
До роботи з електрифікованими інструментом і обладнанням допускаються слюсарі, які пройшли відповідне навчання і інструктаж, а також мають першу кваліфікаційну групу з електробезпеки.
Виконання робіт, не пов`язаних з обов`язками слюсаря, допускається після проведення цільового інструктажу.
1.2 Слюсар зобов`язаний:
1.2.1 Дотримуватися норм, правил та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і правил внутрішнього трудового розпорядку.
1.2.2 Правильно застосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту.