Оскільки нині до автотранспортних підприємств плани перевезень вантажів не доводяться, сторони несуть зазначену відповідальність за невиконання зобов’язань щодо обсягів вантажу, який підлягає перевезенню за договором (разовим замовленням). Зокрема, відправник, який не пред’явив вантаж до перевезення автомобільним транспортом, сплачує автотранспортній організації штраф у розмірі 20 відсотків від вартості перевезення всієї непред’явленої кількості вантажу порівняно з кількістю, передбаченою договором на певний місяць. Вантаж, пред’явлений відправником у стані, що не відповідає правилам перевезення, і не приведений ним у належний стан у строк, що забезпечує своєчасну відправку, вважається непред’явленим.
Так само автотранспортна організація, що не подала відправникові транспортні засоби, достатні для перевезення вантажу, передбаченого договором або прийнятим до виконання разовим замовленням, повинна сплатити йому штраф у розмірі 20 відсотків від вартості перевезення всієї невивезеної кількості підготовленого до відправлення вантажу порівняно з договірною кількістю. Надання перевізних засобів, не придатних до перевезення вантажу, передбаченого замовленням, прирівнюється до ненадання транспортних засобів.
У транспортних статутах і кодексах наведено вичерпний перелік обставин, за наявності яких відправник і перевізник звільняються від сплати штрафу за невиконання плану перевезення вантажів. Так, автотранспортна організація і відправник звільняються від порушення обов’язків щодо обсягу належного до перевезення вантажу, якщо це сталося внаслідок: 1) явищ стихійного характеру (заметів, повені, пожежі тощо); 2) аварії на підприємстві, внаслідок якої робота підприємства була припинена на строк не менше трьох діб; 3) тимчасового припинення або обмеження перевезень вантажів визначеними шляхами, встановленими у порядку, передбаченому Статутом автомобільного транспорту.
Принцип реального виконання зобов’язань, які випливають з плану перевезення, полягає в тому, що на вимогу вантажовідправника неподані перевізні засоби в одному періоді перевізник повинен надолужувати у наступних періодах. Цей обов’язок перевізника кореспондує обов’язку відправника як постачальника за договором поставки поповнювати недопоставлену кількість продукції у наступних здавальних періодах. У цьому разі норми, що регулюють договірні відносини з поставок, взаємодіють з нормами транспортного законодавства. Зокрема, залізниці у разі не подачі з її вини перевізних засобів для виконання місячного плану перевезення вантажів зобов’язана на вимогу вантажовідправника виділити перевізні засоби для поповнення недовантаження протягом наступного місяця цього самого кварталу. Перевізні засоби, не подані в останньому місяці кварталу, мають бути виділені у першому місяці наступного кварталу.
Перевізник має право перевірити ці документи щодо їх точності та достовірності. Основний перевізний документ супроводжує вантаж і в пункті призначення видається одержувачеві разом з вантажем.
Перевізник повинен забезпечити цілість і схоронність прийнятого до перевезення вантажу. Цей обов'язок виникає з моменту одержання перевізником вантажу до перевезення і до видачі його одержувачеві у пункті призначення. Порушення перевізником цього обов'язку призводить до відповідальності за втрату, недостачу, псування чи пошкодження вантажу. Забезпечення цілості і схоронності вантажу включає також і додержання особливих правил перевезення, що стосуються певних видів вантажів. Так, вантаж, який швидко псується при перевезенні, потребує додержання відповідних температур. На автомобільному транспорті контроль за температурним режимом здійснюють контрольно-пропускні пункти автотранспортних організацій, що відображається у листі контрольних перевірок.
Перевізник повинен своєчасно виконати свій обов'язок з доставки вантажу до пункту призначення та видачі його одержувачеві. Строки доставки встановлюють транспортні статути (кодекси) або правила перевезення. Якщо строк доставки у зазначеному порядку не встановлений, сторони мають право визначити його у договорі (ст. 364 ЦК України).
З фактом укладення договору перевезення вантажу певні права та обов'язки виникають також у відправника вантажу. Деякі з них передбачені транспортними статутами (кодексами) і правилами перевезення вантажів і передують укладенню договору, зокрема:
~ відправник повинен пред'явити вантаж до перевезення у належному стані, у справній тарі та упаковці, відповідно до державних стандартів і технічних умов, які забезпечують повну його схоронність.
~ відправник водночас з пред'явленням вантажу подає перевізникові необхідну кількість примірників правильно заповнених транспортних документів, а також додає до них усі документи, необхідні для додержання санітарних, митних, карантинних та інших правил. З метою ефективного використання транспортних засобів відправник повинен, за загальним правилом, повністю і раціонально завантажити їх.
Крім транспортних послуг при перевезенні вантажів, автотранспортні підприємства за договорами з відправниками чи одержувачами надають за плату додаткові послуги (експедиційні операції, зберігання вантажів тощо). На деяких видах транспорту передбачається винагорода (премія) за дострокове навантаження або розвантаження транспортних засобів.
Потім заявка яка містить:
- назва вантажу;
- його маса;
- маршрут перевезення даного вантажу;
- ставка за перевезення.
Згідно договору і заявки плануються перевезення вантажу, вибирається раціональний тип рухомого складу для даного вантажу, визначається потрібна кількість водіїв і випускається автомобіль на маршрут.
При собі водій повинен мати такі документи:
1. Закордонний паспорт з візами;
2. Посвідчення водія
3. Свідоцтво про регестрацію транспортного засобу в ДАІ на тягач, напівпричеп, причеп;
4. Шайбу тахографа по якій диспечер визначає: пробіг автомобіля, з якою швидкістю їхав водій, скільки витрачено паливно-мастильних матеріалів, скільки годин відпочивав;
5. Ліцензійна картка на право виконання міжнародних перевезень;
6. Дозвіл на виїзд або транзит транспортного засобу в іншу країну
7. Ліцензія Міністерства транспорту України на право здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом (крім перевезень до країн СНД);
8. Свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення вантажів під митними печатками i пломбами, виданого митними органами України.
Для оформлення свідоцтва Вам необхідно подати фотокартки транспортного засобу.
(Витяг з Конвенції МДП 1975 року)
(1) До мiжнародного перевезення вантажiв дорожнiми транспортними засобами пiд митними печатками i пломбами можуть бути допущенi лише транспортнi засоби, сконструйованi та обладнанi таким чином:
a) щоб митнi печатки i пломби могли накладатися на них простим i надiйним чином;
b) щоб iз запечатаної або запломбованої частини транспортного засобу не мiг бути витягнутий або не мiг бути в неї помiщений будь-який вантаж без залишення явних слiдiв злому або пошкодження накладених печаток i пломб;
c) щоб у них не було жодних потайних мiсць для приховання вантажiв.
(2) Транспортнi засоби повиннi бути сконструйованi таким чином, щоб всi порожнистi простори, як вiддiлення, резервуари або iншi мiсця, в яких можуть мiститися вантажi, були легко доступнi для митних оглядiв.
(3) За наявностi порожнистих просторiв мiж рiзними перегородками, що складають стiнки, пiдлогу i дах транспортного засобу, внутрiшня обшивка повинна бути повною i суцiльною i вона повинна бути щiльно прикрiплена таким чином, щоб її не можна було зняти без залишення видимих слiдiв.
9. Свідоцтво про страхування громадян відповідальних перед третьою особою (синя, зелена картка).
10. Товаро-транспортна накладна яка призначення для підтвердження виконання автомобілем і водієм транспортної роботи. Товаро-транспортна накладна є двох видів: звичайна, міжнародна. Товаро-транспортна накладна встановленого зразка складається відправником в 12 екземплярах, які повині бути підписані і завірені відправником і перевізником ( пред’явлені митниці для отримання дозволу). На вивіз вантажу в іншу країну, після чого перший екземпляр накладної з відмітками про час простою навантаженням передається відправнику, другій залишається на митниці відправника, а інші разом з вантажем водій привозить вантажоотримувачу, якій після отримання дозволу митниці на прийом вантажу робить відмітки що прийняв вантаж з проставленим часом простою під розвантаженням і здійснює розвантаження.
10.1. Рік, місяць, число заповнення;
10.2. Державний номер автомобіля;
10.3. Замовник;
10.4. Вантажовідправник;
10.5. Пункт завантаження і вивантаження;
10.6. Зведення про вантаж;
11. Книжку МДП (CARNET TIR);
Книжка МДП-призначена спрощення перевезень вантажу під митними пломбами і печатками, для швидкої доставки вантажу і зменшення документації. Книжка МДП складається з 24 відривних листів;
1.1. Ким видана дана книжка;
1.2. Місце відправлення і місце отримання вантажу;
1.3. Прикладені документи (№ інвойсу; CMR);
1.4. Число і ряд вантажних місць;
1.5. Вага в кілограмах;
1.6. Накладення пломб;
1.7. Підпис вантажоодержувача або його представника;
12. Інвойс- вигляд комерційного рахунку. Крім свого основного призначення як документа, в якому вказана сума належного за товар платежу, також і як супровідний документ;
Інвойс (рахунок-фактура, специфікація) шість примірників або копій, (обов'язкова наявність українського або російського перекладу інвойса, завіреного в бюро перекладів печаткою і підписом директора підприємства);