Принцип заміни передбачає врахування поведінки покупця на ринку, яка в тому, що на придбання транспортного засобу не платиться сума більша, ніж мінімальна ціна такого ж транспортного засобу, що продається на ринку.
Принцип попиту і пропозицій відображає відношення між пропозицією і попитом на подібний транспортний засіб. У відповідності з цим принципом під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібні ДТЗ і інші фактори, які можуть призвести до зміни відношень попиту і пропозиції на подібні ДТЗ.
Нижче наведена схема та етапи проведення оцінки транспортних засобів, що застосовуються експертами при проведенні дослідження.
Загальний огляд оцінювачем транспортного засобу для подальшого виконання оцінки його вартості є обов’язковим, крім випадку, коли виконується оцінка нового транспортного засобу базової комплектації.
Огляд транспортного засобу здійснюється з метою його ідентифікації та визначення факторів, які суттєво впливають на вартість транспортного засобу, обтяження та обмеження, які накладені на оцінюваний транспортний засіб – сліди перефарбування, минулих аварій, зовнішній вигляд, показання лічильника спідометра та інше.
Присутність зацікавлених осіб на огляді транспортного засобу практикується, в основному, при визначенні вартості відновлювального ремонту або розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.
У разі, коли огляд транспортного засобу здійснюється за ухвалою суду або постановою слідчого органу, обов'язкова присутність зацікавлених осіб визначається у вказаних документах.
Оцінювачі рекомендують і в інших випадках також; викликати зацікавлених осіб на огляд пошкоджених транспортних засобів. Це, насамперед, здійснюється в інтересах власника транспортного засобу при можливому подальшому судовому розгляді справи щодо відшкодування матеріального збитку.
З замовником оцінки визначається місце, час та дата огляду транспортного засобу з урахуванням того, що зацікавлені особи повинні отримати повідомлення за два-три дні до дати огляду.
Виклик на огляд здійснюється шляхом надсилання телеграми з повідомленням про її вручення або врученням тексту про виклик на огляд під розписку особи, яка викликається або має повноваження на прийняття подібних документів.
Приблизний зразок тексту телеграми про виклик зацікавленої особи на огляд транспортного засобу:
У разі відсутності у встановлений час на місці огляд) зацікавлених осіб огляд транспортного засобу проводиться без їх участі, про що робиться оцінювачем відповідний запис в дефектній відомості.
Замовник надає такі документи:
· свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
· сервісну книжку транспортного засобу.
При відсутності реєстраційних документів можна використовувати дані довідки-рахунку, договору купівлі – продажу, контрактів на поставку транспортного засобу тощо.
У випадку визначення митної вартості транспортного засобу Замовником надається комплект провізних документів, довідку про сплату митних зборів.
Зацікавлені особи, викликані на огляд транспортного засобу, посвідчують свої особи, та у випадку присутності представників юридичних осіб надають довіреність на право представляти інтереси своєї організації.
Огляд транспортного засобу, бажано з чистим кузовом, здійснюється в світлий час доби або при наявності достатнього штучного освітлення.
Огляд починається з візуальної перевірки відповідності ідентифікаційних даних транспортного засобу записам в наданих документах: вид, марка, модель та модифікація, колір кузова, рік випуску, VIN‑код, номери двигуна, кузова шасі, державний номерний знак транспортного засобу.
3 реєстраційного свідоцтва переписуються додатково дані: об'єм двигуна, серія та номер свідоцтва про реєстрацію, особливі позначки, дані про власника – назва, адреса, дата реєстрації в МРЕВ.
Пробіг транспортного засобу записується за лічильником спідометра.
Вказаних даних достатньо для ідентифікації транспортних засобів вітчизняного виробництва та виробництва Росії.
Іноземні марки транспортних засобів потребують, як правило, врахування наявної комплектації, яка суттєво впливає на їх вартість. Переважна частина додаткових приладів та обладнання може бути визначена візуально.
Результати огляду представляють у вигляді «Відомості огляду», а результати огляду пошкодженого транспортного засобу – у вигляді «Дефектної відомості», зразки яких наводяться в додатку В.
В середині 70‑х років був розроблений та прийнятий міжнародний стандарт ІSО/3779, який встановив принципи побудови та структуру ідентифікаційного номеру транспортного засобу – VIN.
Цей стандарт встановлює 17-ти значну структуру ідентифікаційного номеру транспортного засобу та розповсюджується на автомобілі, причепи, мотоцикли та велосипеди з підвісним двигуном у відповідності з ІSО/3833; стосовно легкових автомобілів діє стандарт ІSО/3780.
Ідентифікаційний номер транспортного засобу – це послідовність знаків, призначена виробником для ідентифікації автомобіля. Цей код індивідуалізує автомобіль в цілому як кінцевий вироблений продукт, наноситься на деталі автомобіля та містить дані, які описують транспортний засіб в цілому.
Виробник – особа, фірма або товариство, відповідальне за виготовлення автомобілів та однозначність коду VIN.
Рік – календарний рік, у якому виготовлений автомобіль або рік випуску моделі за визначенням виробника. Міжнародний стандарт встановлює два варіанти розрахунку періодів виготовлення транспортних засобів: на основі календарного року та на основі іншого періоду, який часто називається «виробничим роком». Це обумовлено періодом масових літніх відпусток, після яких починається новий виробничий рік. Початок модельного року визначається початком випуску нової моделі автомобіля, а тому модельний рік може значно випереджати не лише календарний, але й звичайний виробничий рік.. При цьому в номері кузова автомобіля нової моделі вказується знак, який відповідає наступному виробничому року. Можлива ситуація, коли в номері кузова автомобіля, виготовленого у квітні 1998 року, буде вказано 1999 виробничий рік. Якщо випуск певної моделі автомобіля починається з випередженням певного виробничого року і продовжується в подальшому, то періоди випуску даної моделі приводяться до відповідних виробничих років.
Символ – розмежовував – символ, знак або відповідне маркірування для розділення частин VIN або відмітки меж VIN Ці символи не відносяться до VIN, не можуть бути схожими на арабські цифри або букви латинського алфавіту і представляють собою знаки виробників.
Літери І, О та Q в ідентифікаційних номерах не використовують, оскільки їх можна легко змінити.
В загальній структурі ідентифікаційного номеру транспортного засобу виділяється три частини:
Перша – код виробника;
Друга – частина, яка характеризує транспортний засіб;
Третя – частина, яка ідентифікує транспортний засіб
WMI має три символи. Перший символ – це літера або цифра, яка визначає географічний регіон. Другий символ – це літера або цифра, яка визначає країну в географічному регіоні. Країні може бути присвоєно декілька символів. Третій символ – це літера або цифра, яка присвоюється певному виробнику.
Друга частина, яка характеризує транспортний засіб, містить інформацію щодо основних складових транспортного засобу. Вона складається з шести знаків. Якщо один або декілька з них виробником не використовуються, то на цьому місці виробник ставить, як правило 0 або Z. Символи використовуються для позначення тип транспортного засобу, його конструкції, типу кузова, двигуна, конструкції приводу, робочого об'єму двигуна, тощо.
Третя частина, яка ідентифікує транспортний засіб, складається з 8 знаків. Якщо виробник вказує рік випуску та/або завод-виробник, то рік вказується на 10‑й позиції, а завод-виробник – на 11 позиції. Але, разом з цим, європейський Форд Моторс на місці 11 знаку вказує календарний рік, а на місці 12 знаку – місяць випуску автомобіля.
Ідентифікаційний номер розташовується в один або два рядки при збереженні однакових проміжків між; суміжними знаками номеру. У випадку розміщення номеру у два ряди кожна з частин VIN не розділяється.
Крім кузовів транспортних засобів виробники нумерують і інші комплектуючі та агрегати.
Номер двигуна звичайно наноситься на спеціально призначену для маркування площадку блоку циліндрів або на закріплену на площадці табличку. Номера двигунів не регламентуються системою VIN. Номер двигуна, як правило, складається з типового коду та порядкового номера. На номерних площадках двигунів можуть бути присутні і інші вдавлені позначення, які містять інформацію технічного характеру. На блоках циліндрів часто є позначки у вигляді фірмових знаків виробників, року виготовлення, які мають вигляд випуклих знаків та не відносяться до номеру двигуна. З 01.01.1998 року в нашій країні діє ДСТУ 3525–97, в додатку «Б» якого приведені приклади побудови ідентифікаційних номерів транспортних засобів.
Для випадку випуску понад 500 автомобілів за рік:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12…17 |
| Y | 6 | A | 1 | 1 | 0 | 5 | 0 | 0 | R | A | 123456 |
1 – код географічного району;