Марка електродвигуна | Потужність, кВт | Частота обертання, с-1 | Привідний механізм | Марка крана |
МТВ-112-8 | 22 | 11,9 | Вантажна лебідка | КБ-100.1 |
МТН-411-6С | 22 | 16 | Те саме | КБ-100.3 |
МТКН-412-4/24 | ЗО | 16 | • | КБ-308, КБ-403 |
МТВ-411-8С | 16 | 11,8 | • | КБ-402 |
МТН-512-6 | 55 | 16 | • | КБ-403А |
МТН-412-6С | ЗО | 16 | • | КБ-405 |
Д-816 | 97 | 8,9 | • | КБ-674А |
МТ-211-6 | 7,5 | 15,58 | Стрілова лебідка | КБ-100.1 |
МТ-3311-8 | 7,5 | 11,58 | Те саме | КБК-100.1, КБ-308 |
МТВ-411-8С | 16 | 11,8 | " | КБ-402, КБ-403, КБ-403А |
ДПМ-31 | 8,5 | 15 | " | КБ-405, КБ-674А |
МТ-111-6 | 2x3,5 | 15 | Механізм пересування | КБ-100.1, КБ-308, КБ-402, КБ-403 |
МТ-112-6 | 2x5 | 15 | Те саме | КБ-405 |
МТ-012-6 | 4x2,2 | 14,8 | " | КБ-674А |
МТ-112-6 | 5 | 15 | Механізм повороту | КБ-308, КБ-100,1, КБ-402, КБ-403, КБ-405 |
ДПМ-22 | 6 | 18,83 | Те саме | КБ-674А |
Таблиця.7. Технічні характеристики електродвигунів і генераторів гусеничних кранів
Показники | МКГ-25БР | РДК-250.1 | ДЗК-251 | МКГ-40 | СКГ-40/63 | скг-бз/іоо | КС-8162 |
Для вантажної лебідки основного підіймання | |||||||
М.ірка | МТ-412-6 | МТ-412-6 | МТ-412-8 | МТ-412-6 | МТ-511-8 | МТ-611-10 | МТ-611-10 |
ІІпіужнісгь, кВт | ЗО | ЗО | 22 | ЗО | ЗО | 45 | 45 |
Чистота обер-іиння, сГ1 | 16,2 | 16,2 | 11,9 | 16,2 | 12 | 9,58 | 9,58 |
Для лебідки допоміжного підіймання | |||||||
М.ірка | МТ-311-6 | МТ-311-6 | МТ-412-8 | МТ-412-6 | МТК-412-6/12 | МТК-12-6/20 | МТК-12-6/20 |
Мпіужність, кВт | 11 | 11 | 22 | ЗО | 11/3,5 | 22/4,5 | 22/4,5 |
Частота обер-іиння, с~1 | 15,6 | 15,6 | 11,9 | 16,2 | 15,7/4,9 | 15,43/3,73 | 15,43/3,73 |
Для стрілової лебідки. | |||||||
м.ірка | МТК-112-6 | МТК-112-6 | МТКГ-112-6 | МТК-112-6 | МТК-311-6 | МГК-311-6 | МТК-511-6/20 |
І Іс мужність, кВт | 5 | 5 | 5 | 5 | 11 | 11 | 16/3,4 |
Чистота обертання, с"1 | 14,5 | 14,5 | 14,5 | 16,1 | 15,6 | 15,17 | 15,41/3,91 |
Для механізму повороту | |||||||
М.ірка | МТ-111-6 | МТ-111-6 | МТ-311-8 | МТ-012-6 | МТ-012-6 | МТ-111-6 | МТ-112-6 |
І її мужність, кВт | 3,5 | 3,5 | 7,5 | 2,2 | 2,7 | 3,5 | 5 |
Чистота обер-іиння, с"1 | 15 | 15 | 11,5 | 14,8 | 14 | 15 | 15,34 |
Для механізму пересування | |||||||
Мпрка | МТК-312-8 | МТК-312-8 | АОС-261-4 | МТ-411-6 | МТ-411-6 | МТ-412-6 | МТ-412-6 |
І її мужність, кВт | 2x11 | 2x11 | 2x14,5 | 2x22 | 27 | 30 | ЗО |
Чистота обер-іиннл, с"' | 11,7 | 11,7 | 22,5 | 15,9 | 16 | 15,83 | 16,17 |
Для силово/установки | |||||||
М.ірка гене- р.ІІОр.'І | ЕСС-5-92-6М-101 | ЕСС-5-92-6М-101 | ЕСС-5-92-6М-101 | ЕСС-5-92-4М-101 | ЕС-93-4С | ГСФ-ЮОМ | ГСФ-ЮОМ |
Мі мужність, кВт | 50 | 50 | 50 | 75 | 75 | 25 | 25 |
3. Гідравлічні приводи
Гідравлічний привід будівельних машин виконують у вигляді гідростатичних (об'ємних) та гідродинамічних передач, енергоносієм у яких є робоча рідина - мінеральна олива.
Залежно від ступеня використання гідроприводу будівельні машини бувають:
гідравлічні, у яких основні механізми мають гідропривід;
неповно гідравлічні, у яких гідропривід використовується для робочого устаткування;
гідрофіковані, у яких гідропривід використовується для окремих основних механізмів.
Гідростатичні передачі
До складу гідростатичної передачі (об'ємного гідроприводу) входять:
об'ємний насос, який перетворює механічну енергію двигуна в енергію потоку робочої рідини;
силовий гідроциліндр або гідравлічний двигун, який перетворює енергію потоку рідини в механічну енергію виконавчого органа машини;
пристрої та механізми, які забезпечують керування гідроприводу та його регулювання.
У гідростатичних передачах робочі органи отримують рух внаслідок зміни об'єму замкненого простору, який заповнюється робочою рідиною, тому їх називають об'ємними. Об'ємні гідроприводи широко застосовуються у приводах і системах керування будівельних машин, а також для передавання зусиль виконавчим органам машин та для керування допоміжними механізмами.
Об'ємні насоси мають такі параметри, як подача, напір і потужність.
Силові гідроциліндри одно- та двобічної дії використовуються для виконання поступального руху. За наявності в машині силових гідроциліндрів двобічної дії робоча рідина подається поперемінно з одного й другого боку поршня, а з гідроциліндрами однобічної дії - лише з одного боку, як у вертикально встановлених гідроциліндрах, де рух поршня донизу відбувається під дією сили тяжіння.
Гідроприводи обертальної дії застосовуються для ходового устаткування, механізмів повороту та ротаційних робочих органів машин.
Основними параметрами об'ємного гідроприводу є тиск робочої рідини, витрата рідини, потужність, яка передається енергоносієм за допомогою насоса, ККД приводу.
Параметри вихідної ланки:
для гідроприводу обертальної дії - крутний момент і частота обертання ішла електродвигуна;
для гідроприводу поступальної дії- сила на штоку гідроциліндра та швидкість його пересування.
Робочий тиск у об'ємних гідропередачах - 7...25 МПа; простежується тенденція підвищення цього параметра до 32...45 МПа. Зі збільшенням тиску металомісткість і вартість гідросистем знижуються;
Гідродинамічні передачі
Гідродинамічно передається крутний момент від двигунового вала на вал грансмісії внаслідок зміни моменту руху робочої рідини, що протікає в робочих колесах, розміщених у загальному корпусі, та утворюваного при цьому динамічного риску рідини, що переміщується насосним колесом, на лопатки турбінного колеса.
Розрізняють два види гідродинамічних передач: гідромуфти та гідротрансформатори.
У гідромуфтах вал насосного колеса з'єднаний з двигуном, а вал турбінного колеса - з трансмісією. Обертаючись, насосне колесо тягне за собою рурбінне завдяки потоку оливи, що знаходиться між колесами. Під час запуску шипуна насосне колесо починає обертатися при нерухомому турбінному колесі, тобто ковзання дорівнює 100 %. З розгоном ковзання знижується до ),,.5 % і залишається сталим. ККД гідромуфти збільшується пропорційно частоті обертання турбінного колеса і становить 0,95...0,97.
Гідромуфта дає змогу запускати й зупиняти двигун без вимкнення трансмісії, а також забезпечує плавний розгін і зупинення машини, безперервне наростання швидкості вихідного вала від нуля до максимуму, зниження динамічних наван-і.кіа'іи., захист двигуна від перенавантажень та гасіння крутильних коливань.
Негативним у застосуванні гідромуфт є зниження ККД зі збільшенням ковзання, а також те, що робота машин у важкому режимі при ККД гідромуфти понад 0,75 неможлива через значне зростання навантаження під час стопорення турбінного колеса.
Гідротрансформатори, маючи позитивні якості гідромуфт, забезпечують автоматичну зміну частоти обертання веденого вала залежно від навантаження, що передається на нього, та автоматично регулюють крутний момент залежно від цього навантаження.
Схеми гідроприводів
Від зв'язків між елементами гідроприводу, умовні позначення яких наведені в табл. 9, залежать схеми гідроприводів. Вони класифікуються за кількістю потоків робочої рідини, яка подається від насосної установки, за можливістю об'єднання потоків та за видом живлення гідродвигунів.
За кількістю потоків робочої рідини схеми поділяються на одно- та багатопотокові. При однопотоковій схемі гідроприводу основні механізми машини приводять у дію один або кілька насосів, які подають робочу рідину в одну напірну гідролінію. У разі багатопотокової схеми основні механізми приводять у дію два або більше насосів, які можуть подавати робочу рідину в різні напірні лінії.
У схемах з можливістю об'єднання потоків робочої рідини, що подається різними насосами, потоки рідини з'єднуються в одній напірній лінії, але вони можуть і роз'єднуватися автоматично або вручну.
За видом живлення гідродвигунів розрізняють схеми з індивідуальним та груповим живленням. У схемах з індивідуальним живленням кожен гідро-двигун живиться від одного потоку, а з груповим - кілька гідродвигунів живляться від одного або кількох потоків.