Робота екскаваторів з різним обладнанням (стр. 1 из 3)
ЗМІСТ
1. Схема роботи екскаваторів з обладнанням зворотної та прямої лопати
2. Навантажувальне устаткування екскаватора
3. Обладнання грейфера
4. Змащування екскаваторів
5. Можливі несправності. Й способи їхнього усунення
Перелік використаної літератури
1. СХЕМА РОБОТИ ЕКСКАВАТОРІВ З ОБЛАДНАННЯМ ЗВОРОТНЬОЇ ТА ПРЯМОЇ ЛОПАТИ
Зворотною лопатою працюють таким чином (рис. 1.1). Втягуючи шток гідроциліндра 4 рукояті, повертають її за годинниковою стрілкою. Стріла з рукояттю й винисеним уперед ковшем опускається вниз як під дією ваги робочого устаткування, так і під тиском рідини, що подається в гідроциліндр стріли. Операцію копання здійснюють поворотом ковша й поворотом рукояті ( положення 1).
Рис. 1.1. Схема роботи зворотньої лопати:
1 — ковш, 2 — гідроциліндр ковша, 3 - рукоять, 4 — гідроциліндр рукояті, 5,6 — подовжуюча і основна частини стріли; І -IІІ — положення ковша
Величину стружки в процесі копання регулюють за допомогою гідроциліндра стріли шляхом підйому або опускання стріли. Після того як наповнений ґрунтом ківш буде підтягнутий до стріли або повернутий стосовно рукояті настільки, щоб ґрунт не висипався, рабоче устаткування піднімають із забою за допомогою гідроциліндра стріли ( положення ІІ), а потім разом із платформою повертають до місця розвантаження.
Щоб розвантажити ківш, повертають рукоять і ківш за годинниковою стрілкою, використовуючи для цього гідроциліндри 2 і 4 (положення ІІІ). Потім роблять зворотній поворот платформи до забою й рабочий цикл повторюють.
Для підвищення продуктивності машини суміщують подйом робочого обладнання й поворот платформи до місця розвантаження, а також опускання стріли із зворотнім поворотом до забою.
На рис. 1.2. показано схему роботи прямої лопати.
 |
Рис. 1.2.
Схема роботи прямої лопати:
2. НАВАНТАЖУВАЛЬНЕ УСТАТКУВАННЯ ЕКСКАВАТОРА
Екскаватор з навантажувальним обладнанням призначений для розробки ґрунтів та навантаження сипучих матеріалів вище рівня стоянки. На рис. 1.1. зображено будову та схему роботи навантажувача.
Рис. 2.1. Навантажувальне обладнання (а) та схема його роботи (б):
1-стріла, 2, 9, 14-гідроциліндри, 3,15-трубопроводи підводу рідини до гідроциліндрів,
4, 8, 11, 12-пальці, 5-вісь кріплення рукояті, 6-тяга, 7-рукоять, 10-підвіска ковша, 13-ковш,
16-поворотна платформа,17,19-втулки, 18-вісь кріплення тяги, 20-шайба; I-V-положення ковша
Рис. 2.2. Рукоять навантажувального обладнання:
I — балка рукояті, 2, 7, 11— провушини, 3, 10 — косинки, 4— коробка, 5 — куток,6 — кронштейн, 8 — втулка, 9 — труба
Рис. 2.3. Підвіска ковша навантажувального обладнання:
1 — кронштейн, 2,7,8, 11 — провушини, 3, 4, 6 —косинки, 5 — підшипники,9, 10 — коробки, 12 —лист, 13 — ребро
Рис. 2.4. Ковш навантажувального обладнання:
1 — провушина, 2, 7 — бічна й задня стінки, 3, 6, 8 — ребра, 4 — козирок, — зуби, 9 — шплінт, 10 — днище, 11 — ріжуча кромка
Рис. 2.5. Схема забою при роботі навантажувачем
3. ОБЛАДНАННЯ ГРЕЙФЕРА
Рис. 3.1. Обладнання грейфера
1 — стріла, 2, 8 — гідроциліндри, 3 — рукоять, 4 — підвіска,
5 — механізм поворота ковша, 6, 7 -шланги, 9 — повзун, 10, 14 — тяги,
11 — ковш, 12 — вісі, 13 — стійки
Рис. 3.2. Ковш грейфера экскаватора ЭО-3323:
1— підвіска, 2 — кронштейн підвіски, 3 — рама, 4 — гідроциліндр, 5 — тяга, 6 — щелепа лівая, 7 — щелепа права, 8, 10—13— пальці, 9 — стопорний палець, 14 — шарнірний підшипник
Рис. 3.3. Щелепа ковша грейфера
1- зуб, 2, 4, 5 - пояса, 3, 7 - бічна і задня стінки, 6 - вушка, 8 - ріжуча кромка
Рис.3.4. Схема роботи устаткування грейфера
1 - щелепа ковша, 2,5,7 - гідроциліндри, 3 - рукоять, 4,6 – подовжуюча частини стріли, 1...1У-положення ковша
Тривалість і ефективність роботи екскаваторів у значній мірі залежать від регулярного й ретельного змащування тертьових поверхонь деталей. Правильний вибір і гарна якість мастильних матеріалів істотно зменшують сили тертя, на подолання яких затрачається значна частина потужності двигуна.
Мастильні матеріали вибирають, виходячи з умов роботи: питомого тиску на робочих поверхнях, частоти обертання, температурного режиму й конструкції вузла (наприклад, відкрита або закрита зубчаста передача, наявність ущільнень).
Збільшені зазори (наприклад, у сполученні «цапфа - підшипник») приводять до того, що правильно обрана олива перестає надійно працювати: вижимається й не створює необхідної товщини масляної плівки. У цих випадках переходять на більше грузлі мастильні матеріали. Улітку для змащування тертьових поверхонь застосовують більше грузлі мастильні матеріали, чим узимку.
При значній вологості навколишнього середовища застосовують мастильні матеріали, що не змінюють під дією вологи своїх властивостей.
За умовами роботи деталі групують, що працюють в однакових умовах (питомий тиск, окружна швидкість) і мають однакове конструктивне виконання.
Для рідких олив основними показниками є в'язкість, температура спалаху, температура застигання, кислотність, а для консистентних - температура каплепадіння й консистенція (густота змащення). У табл. 2 наведені застосовувані на екскаваторах ЭО-5123 і ЭО-6122 мастила.
Мастильні системи розділяють на індивідуальні (олива підводить до кожної тертьової пари індивідуально за допомогою мастильного пристрою, розташованого в безпосередній близькості від цієї пари) і централізовані (група окремо розташованих пар змащується за допомогою одного пристрою).
Індивідуальну мастильну систему застосовують для змащування підшипників кочення й ковзання основних елементів робочого устаткування й гусеничних ходових пристроїв, централізовану - для змащування зубчастих передач.
Всі мастильні апарати насухо витирають щоб уникнути потрапляння в оливу пилу, що може в суміші з оливою утворити абразивну пасту, що підсилює зношування деталей. Забруднений мастильний матеріал приводить до передчасного зношування деталей і утворенню задирів на тертьових поверхнях.
Після змащування видаляють надлишки оливи з поверхонь, щоб на них не налипали бруд і пил, які попадають потім на тертьові поверхні.
Варто застосовувати оливу й змащення тільки ті, які зазначені в таблицях змащування (табл. 3 і 4, мал. 4.1, 4.2 ). Застосування інших сортів може вивести машини з ладу.
Рис. 4.1. Карта змащування екскаватора ЭО-5123:
а — з устаткуванням прямої лопати, 6 — з навантажувальним устаткуванням, в — з устаткуванням зворотної лопати, г — з устаткуванням грейфера; / — шарніри стріли, 2 — шарніри кріплення гідроциліндрів, 3 — шарніри кріплення штока гідроциліндра ковша, рукоятей прямої й зворотної лопат, важеля й тяги ковша, 4, 5 — підшипники провідних і ведених коліс, опорних і підтримуючих котків гусеничного ходу, 6 — редуктор привода механізму пересування, 7 — ролики опорно-поворотного кола, 8 — нижній підшипник вихідного вала механізму повороту, 9 — редуктор привода механізму повороту, 10 — верхні підшипники вихідного вала механізму повороту, 11 — зубчастий вінець опорно-поворотного кола
5. МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ Й СПОСОБИ ЇХНЬОГО УСУНЕННЯ
У процесі експлуатації екскаваторів можуть з'явитися ряд несправностей, причини й способи усунення яких необхідно знати машиністові.
І. Не вмикається жодний рух екскаватора. Недостатній (менш 2,9 Мпа) або взагалі відсутній тиск у системі керування. Можливі причини й способи усунення:
1.Недостатня кількість робочої рідини в гідробаку (рівень рідини нижче 2/з висоти оглядового скла). Долити оливу до необхідного рівня.
2.Запобіжний клапан з переливним золотником відрегульований на низький тиск, при загвинчуванні регулювального гвинта тиск збільшується. Відрегулювати золотник.
3.Несправний запобіжний клапан з переливним золотником, при укручуванні регулювального гвинта тиск керування не змінюється. Розібрати клапан, промити. При поломці пружини золотник замінити.
4.Закрито гідрозатвор усмоктувальної труби гідробака — відсутність оливи в усмоктувальній трубі гідронасоса. Зняти верхню кришку гідробака, загорнути до упору гайку запірної тяги гідрозатвора.
5.Засмічено усмоктувальну трубу насоса керування — слабку течу оливи з усмоктувальної труби, що від’єднана від гідронасоса. Трубу зняти, продути повітрям.
Підвищена в'язкість оливи — прогріти насос керування (не відкритим полум'ям), запустити двигун. Поява тиску в системі керування