Система планово-попереджувального технічного обслуговування та ремонту машин (стр. 7 из 7)

Будівельні машини, що йдуть на ремонт після відмов (коли місце і характер відмови відомі), з зони очікування відразу надходять у зону поточного ремонту, а потім у зону діагностування.

Якщо змінні програми робіт з технічного обслуговування на базах невеликі, то в управліннях варто створювати змішані ділянки технічного обслуговування та діагностування. При цьому організація виконання робіт практично не відрізняється від описаної вище (рис. 6.2.).

Якщо технічне обслуговування та поточний ремонт виконуються агрегатним методом безпосередньо на будівельному майданчику, то Д-1 і Д-2 проводяться з використанням пересувних діагностичних пристроїв. У разі проведення планових робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту Д-1 і Д-2 доцільно виконувати за один-два дні до проведення робіт з ТОЇ і Т'О-2. Це дає змогу завчасно спланувати роботу пересувних ремонтних майстерень і підготувати їх до виконання ремонтних робіт.

Діагностична карта служить для реєстрації результатів діагностування і прийняття рішень про необхідність виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту машин. Діагностична карта є вихідним документом для заповнення нагромаджувальної карти.

Результати кожного діагностування машини заносяться в діагностичну та нагромаджувальну карти.

Рис. 6.1. Схема організації технічного обслуговування і ремонту будівельних машин з діагностуванням на змішаній ділянці

Нагромаджувальна карта служить для нагромадження інформації про зміни діагностичних параметрів у процесі експлуатації машини, для збирання вихідних даних про залишковий ресурс та ймовірність безвідмовної роботи в межах ремонтного періоду. Нагромаджувальна карта має вестися на кожну машину впродовж терміну її експлуатації. Якщо машина передається в іншу організацію, нагромаджувальна карта передається разом з нею.

Капітальний ремонт будівельних машин, їх складових частин та складальних одиниць здійснюється централізовано на ремонтних і ремонтно-механічних підприємствах, а також на базах механізації агрегатним методом відповідно до вимог ремонтної документації. Найбільш ефективним методом проведення поточних ремонтів будівельних машин слід вважати агрегатний метод ремонту, тобто метод періодичної заміни ремонтних комплектів, за якого заміняються не окремі складальні одиниці, а їх комплекти з однаковим або близьким ресурсом. При цьому складальні одиниці, що відпрацювали свій ресурс, заміняються на нові або відремонтовані (з обмінного фонду).

Обмінний фонд створюється власниками будівельних машин за рахунок нових або заздалегідь відремонтованих складальних одиниць. Потреба в обмінному фонді залежить від структури машинного парку, умов експлуатації, ресурсу та часу обіговості складальних одиниць і їх комплектів.

Доцільність поставлення будівельної машини в ремонт передбачається планом-графіком і визначається комісією, очолюваною головним механіком власника.

Якщо будівельна машина за своїм технічним станом не потребує ремонту в терміни, передбачені планом-графіком, комісія дає дозвіл на подальше її використання за призначенням і встановлює нову дату огляду. Висновки комісії оформляються відповідним актом.

Проводячи технічне обслуговування та всі види ремонту будівельних машин на місцях їх роботи і в стаціонарних умовах, потрібно здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища (землі, повітряного та водного басейнів). Організація та проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту мають здійснюватися відповідно до правил безпечного виконання цих робіт і правил пожежної безпеки, викладених в експлуатаційній ремонтній документації.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабушко С.М. Ремонт тракторов и автомобилей. – К.: Высшая школа. 1982. – 344с.

2. Кисликов В.Ф., Лущик В.В. Будова і експлуатація автомобілів: Підручник. – К.: Либідь, 2002. – 400с.

3. Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. – К.: Высшая школа, 1989. – 350с.

4. Полянський С.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. – 624с.