ЗАВДАННЯ № 21
на курсову роботу з дисципліни
ВИХІДНІ ДАННІ
1. Серія локомотива 2M-62
2. Структура поїзда за типами вагонів, %:
а) чотиривісних 82
б) шестиосних ––
в) восьмиосних 18
3. Навантаження від колісної пари вагона на рейки, т:
а) чотириосних 88/86
б) шестиосних ––
в) восьмиосних 166
4) Кількість гальмівних осей у складі 97 %
5) Гальмівні колодки чавунні;
6) Частка чотиривісних вагонів у складі за видами підшипників у буксах:
-ковзання 5 %
-кочення 0.95 %
7) Поздовжній профіль ділянки колії № 4
8) Довжина приймально-відправних колій 850 м;
9) Початкова температура перегріву обмоток тягових електричних машин 20 °C
ДОДАТОК
Таблиця 1 - Розрахункові параметри локомотива
| Серія локомотива | Розрахункова сила тяги Fкр, Н | Розрахункова швидкість Vp,, км/год | Розрахункова маса Р, т | Конструктивна швидкість Vкон, км/год | Сила тяги при рушанні з місця Fктр, Н | Довжина локомотива lл, м |
| 2М62 | 392000 | 20 | 240 | 100 | 706320 | 36 |
Таблиця 2 - Профіль колії
| № Елемента | Крутизна ухилу, % | Довжина елемента,м | Криві (радіус і довжина, м) | Станція дільниці |
| 1 | 0,0 | 1600 | Станція А | |
| 2 | +2,0 | 1000 | R=800; Sкр = 400 | |
| 3 | 0,0 | 1800 | ||
| 4 | +4,0 | 800 | R=1200; Sкр = 650 | |
| 5 | 0,0 | 1000 | R=1500; Sкр = 400 | |
| 6 | -10,0 | 1500 | ||
| 7 | -8,0 | 7800 | ||
| 8 | -2,0 | 1700 | ||
| 9 | -5,0 | 600 | R=1500; Sкр = 450 | |
| 10 | +1,0 | 1500 | ||
| 11 | 0,0 | 2000 | Станція К | |
| 12 | +4,0 | 800 | R=850; Sкр = 750 | |
| 13 | +5,0 | 1800 | ||
| 14 | 0,0 | 1300 | ||
| 15 | +12,0 | 1500 | ||
| 16 | +9,0 | 8000 | ||
| 17 | +1,0 | 1800 | ||
| 18 | -4,0 | 2750 | R=700; Sкр = 350 | |
| 19 | -3,0 | 860 | ||
| 20 | -1,5 | 1950 | ||
| 21 | 0,0 | 2000 | ||
| 22 | +2,0 | 2500 | ||
| 23 | +1,5 | 1800 | Станція Е |
ЗМІСТ
Вступ
1. Визначення розрахункового підйому.
2. Спрямлення профілю колії.
3. Розрахунок маси состава
4. Перевірка розрахункової маси состава на можливість надійного подолання короткого підйому крутизною більше розрахункового
5. Перевірка розрахованої маси состава на рушення з місця на роздільних пунктах
6. Перевірка маси состава по довжині приймально-відправних колій
7. Побудова діаграми питомих рівнодіючих сил
8. Рішення гальмівної задачі
9. Побудова кривих швидкості v=f(s) та часу хода поїзда t=f(s), струму iг= f(s)
10. Визначення часу ходу поїзда по перегонах
11. Визначення часу ходу поїзда методом рівномірних швидкостей
12. Перевірка електричних машин локомотива на нагрівання
13. Визначення витрат енергоресурсів локомотивом
14. Побудова тонно-кілометрової діаграми
Висновок
Література
При розробці проектів нових залізниць, переводі існуючих ліній на електричну і тепловозну тягу і під час експлуатації доводиться вирішувати цілу низку питань, пов’язаних з рухом поїздів . Ці питання є предметом тягових розрахунків. У відповідності з навчальним планом студенти спеціальностей «Управління процесами перевезень на залізничному транспорті», «Рухомий склад і спеціальна техніка залізничного транспорту» виконують курсову роботу по тяговим розрахункам . Задачею проектування по тязі поїздів є не лише закріплення отриманих знань в цій області, але і вироблення у студентів вміння самостійно вирішувати питання, пов’язані із найбільш раціональним використанням потужності локомотивів.
Курсову роботу необхідно виконувати, обдумано застосовуючи розрахункові формули і ретельно продумуючи висновки і результати. Цілковито недопустиме механічне застосування формул і виконання по них розрахунків. Методичні вказівки, які приводяться нижче, не звільняють студента від необхідності глибоко і уважно розібратися в питаннях, що розглядаються, використовуючи рекомендовану літературу. При невиконанні цього студент не отримує необхідних знань і виявиться непідготованим до екзамену (заліку) з дисципліни. Методичні вказівки містять короткі теоретичні відомості та методику виконання курсової роботи.
Тягові розрахунки проводяться на основі “ Правил тяговых расчетов для поездной работы” (ПТР), які визначають порядок і методику розв’язання задач і містять основні характеристики локомотивів, вагонів і інші нормативні дані, які є вихідними для розрахунків.
1. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО ПІДЙОМУ
Розрахунковий підйом - це найбільш важкий для руху в даному напрямку елемент профілю колії, на якому досягається розрахункова швидкість, що відповідає розрахунковій силі тяги локомотива. Досить довгий і найбільш крутий підйом ділянки приймається за розрахунковий. Найбільш крутий підйом заданої ділянки які мають невелику довжину і якщо йому передують «легкі» елементи профілю (спуски, площадки), на яких поїзд може розвити високу швидкість, те такий підйом не може бути прийнятий за розрахунковий, тому що поїзд переборе його за рахунок накопиченої кінетичної енергії
Розрахунковим підйомом буде елемент №16
i =+9,0 ‰
S=8000 м
i = - 10,0 ‰
S= 1500 м
Спрямлення профілю полягає в заміні двох або декількох суміжних елементів поздовжнього профілю колії одним елементом, довжина якого Sc дорівнює сумі довжин елементів, які спрямляються (S1,S2…,Sn), тобто
Sc = S1+S2+…+Sn , (1)
а крутизна розраховується за формулою
i'c=( i1S1+ i2S2+…+ inSn) /(S1+ S2+…+ Sn), (2)
де i1, i2,,…, in – крутизна елементів дільниці, що спрямляється, ‰.
Можливість спрямлення групи елементів перевіряють за формулою
Si≤ 2000/∆i , (3)
де Si - довжина елемента, що спрямляється, м ;
∆i – абсолютна велечина різниці між ухилом спрямленої дільниці і ухилом елемента, що перевіряється, ‰ тобто |i'c –ii|.
Криві на спрямленій дільниці замінюються фіктивним підйомом, крутизна якого визначається за формулою
iс’’=(700/Sc )∑( Sкрi /Ri ) , (4)
де Sкрi і Ri - довжина і радіус кривих спрямленої дільниці, м.
Крутизна спрямленої дільниці з урахуванням фіктивного підйому від кривої
іс= іс’+ іс’’ (5)
Sc=1000+1800=2800 м R2=800 м Sкр2=400 м
i'c = (1000·2,0+1800·0,0)/2800=0,71 ‰
∆i2=׀0,71 - 2,0׀= 1,29 ‰
∆i3=׀0,71 - 0,0׀= 0,71 ‰
S2=1000м<2000/1,29=1550 м – задовільняє нерівність
S3=1800м<2000/0,71=2817 м – задовільняє нерівність
iс’’=(700/2800)·(400/800)=0,13 ‰
іс= 0,71 + 0,13 = +0,84 ‰
Спрямлення елементів профілю колії: № 4,5
Sc=800 + 1000=1800 м R4=1200 м Sкр4=650 м R5=1500 м Sкр5=400 м
i'c = (800·4,0+1000·0,0)/1800=1,78 ‰
∆i4=׀1,78 - 4,0׀= 2,22 ‰
∆i5=׀1,78 - 0,0׀= 1,78 ‰
S4=800м<2000/1,22=901 м – задовільняє нерівність
S5=1000м<2000/1,78=1124 м – задовільняє нерівність
iс’’=(700/1800)·(650/1200+400/1500)=0,31 ‰
іс= 0,78 + 0,31 = +2,09 ‰
Спрямлення елементів профілю колії: № 8,9
Sc=1700 + 600=2300 м R9=1500 м Sкр9=450 м
i'c = (1700·(-2,0)+600·(-5,0))/2300=-2,78 ‰
∆i8=׀-2,78 –(- 2,0)׀= 0,78 ‰
∆i9=׀-2,78 –(- 5,0)׀= 2,3 ‰
S8=1700м<2000/0,78=2564 м – задовільняє нерівність
S9=600м<2000/2,3= 870м – задовільняє нерівність
iс’’=(700/2300)·(450/1500)=0,091 ‰
іс= -2,78 + 0,091 = -2,69 ‰
Спрямлення елементів профілю колії: № 12
Sc=800 + 1800=2600 м R12=850 м Sкр12=750 м
i'c = (800·4,0+1800·5,0)/2600=4,69 ‰
∆i12=׀4,69 - 4,0׀= 0,69 ‰
∆i13=׀4,69 - 5,0׀= 0,31 ‰
S12=800м<2000/0,69=2899 м – задовільняє нерівність
S13=1000м<2000/0,31=6452 м – задовільняє нерівність
iс’’=(700/2600)·(750/850)=0,24 ‰
іс= 4,69 + 0,24 = +4,93 ‰
Спрямлення елементів профілю колії: № 18,19
Sc=2750 + 860=3610 м R18=700 м Sкр18=350 м
i'c = (2750·(-4,0)+860·(-3,0))/3610=-3,76 ‰
∆i18=׀-3,76 –(- 4,0)׀= 0,24 ‰
∆i19=׀-3,76 –(- 3,0)׀= 0,76 ‰
S18=2750м<2000/0,24=8333 м – задовільняє нерівність
S19=860м<2000/0,76= 2632 м – задовільняє нерівність
iс’’=(700/3610)·(350/700)=0,097 ‰