Ремонт гусеничних тракторів (стр. 3 из 3)

Рис. 2.3 Схема стенда для обкатки кареток підвіски тракторів Т-74, ДТ-75, Т-150:1 — шків; 2 — коробка передач;

3 — прогумоване колесо; 4 — призма; 5 — притискний гвинт

Спрацьовані "втулки під вісь качання і цапфу зовнішнього балансира замінюють новими.

Отвір під вісь качання внутрішнього балансира відновлюють вставлянням втулки. Посадочні місця під підшипники обох балансирів відновлюють віброду-говим наплавлюванням, наплав-люванням у середовищі вуглекислого газу або вставлянням ' втулок, а при незначному спрацюванні — формуванням отвору епоксидною сумішшю, яка складається з 120 частин (за масою) залізного порошку, 100—епоксидної смоли, 60 — портландцементу і ЗО частин олігоаміду Л19. Після нанесення суміші формують співвісні отвори притягуванням оправки, змащеної солідолом, встановлюють балансир у шафу 1 дають затвердіти нанесеній суміші в такому режимі: витримка 1 год при температурі 50°С, 2 год при 100°С, 1 год при 150°С.

Складання і обкаткакареток. Каретки підвіски складають, на тих самих стендах, на яких розбирали їх. Встановлюючи стопорний клин осі качання, стежать, щоб він щільно входив в отвір внутрішнього балансира, а його плоска поверхня повністю контактувала з плоскою поверхнею вирізу (лискою) осі качання.

Конічні підшипники осей під час складання регулюють так. У торці балансира встановлюють два корпуси ущільнення і закріплюють кожний двома болтами так, щоб зазори між корпусами і балансирами були однакові з обох боків і однакові по всій окружності корпусів. Вісь опорного котка повинна обертатися від руки з помітним опором, але без осьового зазора. Різниця між зазорами має становити не більш як 0,5 мм. За розміром зазорів підбирають кількість прокладок і в кожний комплект добавляють ще по одній прокладці завтовшки 0,2 мм. Товщина набору прокладок з обох боків осі не повинна відрізнятися більш як на 0,5 мм. При правильно відрегульованому зазорі в підшипниках вісь туго обертається від руки.

Перед остаточним встановленням ущільнень і котків перевіряють робочу поверхню малого ущільнювального кільця.

Шліфована поверхня цього кільця повинна щільно прилягати до поверхні перевірочної плити. Допускається неприлягання до поверхні по кільцевій площі шириною не більш як 3 мм і концентрична відносно отвору.

Остаточно склавши і відрегулювавши, каретку обкатують на спеціальних стендах (рис. 2.3.), встановлюючи її на гумове колесо 3, яко приводиться в обертальний рух від екектродвигуна через шків 1 і коробку передач 2. Навантаження на каретку створюють гвинтами .1. Після обкатки каретки усувають виявлені несправності.

3. Ремонт напрямних і ведучих коліс гусениці

Основні дефекти напрямних коліс, виготовлених із сталі 45Л-1: спрацювання зовнішньої поверхні обода, посадочних місць під підшипники, тріщини в спицях і ободі, злом бурта обода. Напрямне колесо вибраковують, якщо виявлені злом бурта обода на довжині більш як 200 мм, тріщини в двох і більше спицях, а також тріщини на одній спиці та в двох і більше місцях на ободі. У ведучому колесі спрацьовуються зуби по товщині і висоті, отвори під установочні шпильки та болти кріплення до маточини. Якщо є тріщини та-двоСто-роннє спрацювання зубів і якщо їх уже відновлювали, то ведуче колесо вибраковують.

Відновлення коліс. Бігові доріжки зовнішньої поверхні ободів напрямного колеса наплавляють до номінального розміру автоматичним наплавлюванням під шаром флюсу АН-348А або в середовищі захисного газу дротом із сталі Нп-30, а торцеву поверхню буртів обода — дротом із сталі У7 або У8.

Посадочні місця під підшипники в маточині напрямних коліс відновлюють кількома способами: наплавляють автоматичним зварюванням під шаром флюсу АН-348А, застосовуючи дріт Св-0,8, і розточують під номінальний розмір; насталюють із застосуванням місцевої ванни або формують отвори такими самими епоксидними сумішами, як і при відновленні посадочних місць під підшипники в балансирах каретки, і в такому самому режимі дають затвердіти нанесеній суміші.

Тріщини на спицях зачищають до блиску, з кромок тріщини знімають фаски під кутом 45° на глибину 4 мм і заварюють електродом ОЗС-6.

Злом бурта на довжині менш як 200 мм відновлюють вставлянням стальної" латки завтовшки 5...6 мм і приварюванням її (без обробки кромок) електродом ОЗС-6.

Ведучі колеса при односторонньому спрацюванні зубів по товщині переставляють з однієї сторони трактора на іншу. При дальшому нерівномірному двосторонньому спрацюванні зубів змінюється крок колеса, порушується нормальне зачеплення з полотном гусениці, в результаті підвищується спрацювання зубів по товщині і висоті, а також ланок гусениці та інших деталей ходової частини.

Відновлення спрацьованих зубів ведучих коліс — надзвичайно трудомістка операція, бо при двосторонньому спрацюванні маса втраченого металу досягає 10 кг і більше. У невеликих майстернях, при крайній потребі, спрацьовані зуби коліс наплавляють ручним зварюванням електродами Т-590 по шаблону або приварюють до зубів (також вручну) спеціально виготовлені накладки.

При централізованому відновленні на спеціалізованих підприємствах зуби ведучих' коліс відновлюють заливанням рідким металом. Спрацьоване колесо вкладають у спеціально підготовлену кокільну форму і заливають розплавленим металом відповідної марки. Попереднє підігрівання кокілю і колеса, а також заливання перегрітим металом створюють надійне сплавлення. Перспективний для спеціалізованих підприємств і такий спосіб*. Зуби коліс, які надходять у

Рис. 3.1. Відновленняведучих коліс гусеничних тракторівкласу3 тс(ЗО кН);1-колесо з обрізаиинн зубами; 2 — сектори нових зубів; 3 — обрізані спрацьовані зуби; 4 — відновлене колесо.

ремонт, спрацьовані неоднаково, тому, щоб вирівняти спрацювання, їх обрізують по спеціальному копіру на автоматі газокисневого різання АСШ-70. Колесо 1 рис. 3.1.) з обрізаними спрацьованими зубами З вкладають у шаблон і замість видалених зубів автоматичним наплавлюванням під шаром флюсу АН-348А по точно такому самому копіру приварюють сектори 2, виготовлені штампуванням або литтям. Відновлене таким способом колесо 4 за якістю не поступається перед новим, а за вартістю більш як у 2 рази дешевше. Продуктивність установки — 35...40 ведучих-коліс за зміну. Приварюють сектори 2 тільки з однієї сторони.

4. Ремонт гусениць

Основні дефекти гусениць: спрацювання пальців, втулок, отворів' під болти кріплення башмаків, спрацювання грунтозачепів, отворін вушок і бігової доріжки ланок.

Пальці вибраковують при спрацюванні, що виходить за межі до-пустішого..

Ланки вибраковують, якщо виявлено тріщини і зломи.

Відновлення деталей гусениць. Ланки гусениць більшості тракторів виготовляють із високомарганцевистої сталі Г13, високозносостійГ кої, але яка погано піддається зварюванню. Це і визначає вибір способу відновлення ланок.

Спрацьовані отвори вушок ланок гусениць тракторів класу 3 тс (ЗО кН) успішно відновлюють заливанням рідким металом на спеціальних установках. На спеціа-1лізованих підприємствах вушка відновлюють обтисканням багатосск-ційними пуансонами. Попередньо ланку нагрівають у спеціальному розчині солей до кувальної температури. Відновлювати отвори вушок ланок без спеціального обладнання практично недоцільно.

Для відновлення спрацьованих вушок електронаплавлюваннмм рекомендується універсальна установка У-203. Спеціальний лежачий електрод АНН-4 вставляють через усі отвори однієї сторони ланки гусениці,'закріпленої в кантувачі установки, і вкладають на спрацьо»' вану частину отворів. Збуджують дугу, і розплавлений метал електрода заповнює спрацьовану частину отворів. В установці передбачс но автоматичне переміщення електрода від одного вушка до другого аж до кінця наплавлювання всіх вушок однієї сторони. Потім ланку повертають на 180° і наплавляють вушка другої сторони. При цьому наплавляється однаковий шар металу в усіх вушках, а оскільки ступінь спрацювання отворів у ланках різний, то утруднюється наступне складання полотна гусениці. Тому перед наплавлюванням треба посортувати ланки за розміром спрацювань отворів вушок. Незважаючи на простоту, цей спосіб не набув широкого застосування, бо навіть при сортуванні ланок не досягається достатня співвісність отворів вушок, а обробляти їх через високу міцність наплавленого шару не можна.

Спрацьовану бігову доріжку і грунтозачепи ланки наплавляють вручну або автоматичним наплавлюванням під шаром флюсу на спеціальних пристроях.

Спрацьовані отвори під пальці і втулки гусениць тракторів типу Т-100М відновлюють осадженням ланок ковальським способом у спеціальних пристроях і потім розточують під розмір, який забезпечує потрібний натяг при запресовуванні пальців і втулок.

Втулки і пальці при односторонньому спрацюванні повертають на 180°, а при двосторонньому вибраковують.

Отвори в ланках і башмаках під болти кріплення заварюють, і по кондуктору свердлять нові отвори.

Спрацьовані грунтозачепи башмаків наплавляють під шаром флюсу в спеціальних пристроях. Щоб досягти потрібної міцності, застосовують флюс АНК-18 або легований дріт і флюс АН-348Н.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Костів Б. Ф. Експлуатація автомобільного транспорту: Підручник. - Львів: Світ, 2004. – 496 с.; іл

2. Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. – К.: Высшая школа, 1989. – 350с.

3. Полянський С.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. – 624с.

4. Строков О.В. Технічне обслуговування та ремонт вантажних і легкових автомобілів, автобусів. – К.: Грамота, 2005

5. Родичев В.А., Родичева Г.И. Тракторы и автомобили – М.: Высш. школа, 1982. – 320с.

6. Токаренко В.М. Практикум по устройству, техническому обслуживанию и ремонту автотранспорта. – К.: Урожай, 1989. – 350с.