Організація вантажної та комерційної роботи на станції і під’їзних коліях (стр. 7 из 8)
– кількість вагонів в подачі; 
– тривалість установки вагонів в роторі вагоноперекидача; 
– тривалість перекидання вагону.Приймаємо згідно [1]
= 6 хвилин. 
На КХЗ виготовляється кокс. Процес виробництва коксу є неперервним. Під завантаження необхідно підводити порожні вагони окремими групами згідно місткості вантажного фронту. Тривалість завантаження вагонів коксом обчислюємо за формулою:
(5.3)де:
– кількість вагонів в подачі (згідно з завданням = 10); 
– технічна норма завантаження вагонів коксом (згідно таблиці 1.2 = 44 тонни) 
– продуктивність виготовлення коксу протягом доби, визначаємо за формулою: 
(5.4)де:
– добове виготовлення коксу (згідно завдання = 7100 тонн) 
Крім коксу на КХЗ виготовляється сірчана кислота і фенол, які перевозяться в спеціалізованих цистернах. Завантаження відбувається на спеціалізованих вантажних фронтах з використанням насосів. Продуктивність насосного обладнання повинна забезпечувати тривалість завантаження не більше 2 години на 1 цистерну. Тривалість завантаження вагонів визначається за формулою:
(5.5)де:
– середнє завантаження вагону. Згідно таблиці 1.2 
– об’ємна густина наливного вантажу. Приймаємо: 
– кількість насосних установок. Приймаємо: 
– годинна продуктивність установки (приймаємо 60 м3/годину); 
– час подачі-прибирання (приймаємо рівним 0.05 години). 
Характеристика вантажного фронту КХЗ і тривалість знаходження вагонів під вантажними операціями приведена в таблиці 5.1
5.2.2 Організація вантажної роботи на ЗБК
На завод ЗБК прибувають пісок, щебень, цемент, метал. Пісок і щебень розвантажуються на підвищених коліях (аналогічно розвантаженню навалочних вантажів на ТСК; розділ 3.4). Тривалість розвантаження вагонів визначається за формулою (4.2).
Цемент розвантажується в приймальні бункери місткістю більше 70т з вагонів цементовозів типу “Хопер” Тривалість розвантаження приймаємо згідно [4, Ст. 216] 21 хв.
Розвантаження металу відбувається на відкритих площадках обладнаних козловими кранами. К-сть кранів визначається за формулою (3.9), а тривалість розвантаження за формулою (4.1).
Змінна продуктивність розвантаження металу, згідно [7] 225 т/зміну
Завантаження ЗБК блоків фундаментних СВШ-1 здійснюється козловими кранами КК-6. Порядок розрахунку к-сті ВРМ і часу навантаження аналогічний розрахунку великовагових вантажів на ТСК.
Змінна продуктивність КК-6, згідно [7] 530т/зміну. Характеристика вантажних фронтів ЗБК і тривалість вантажних операцій приведена в таблиці 5.1.
Характеристика вантажних фронтів під’їзних колій і тривалість знаходження вагонів під вантажними операціями
Таблиця 5.1
| Назва п/к і вантажного фронту | Назва вантажу | Фронт подачі | Тип ВРМ | Кількість ВРМ | Продуктивність ВРМ | Тривалість вантажних операцій з 1 вагоном, год | Тривалість вантажних операцій з подачею, год |
| КХЗ | |||||||
| а) розвант. | |||||||
| ВФ вугілля | Вугілля | 10 | Вагоноперекидач | 1 | - | 0.1083 | 1.083 |
| б) завант | |||||||
| ВФ коксу | Кокс | 10 | Коксоновантажувальна естакада | - | 296 | 0.1317 | 1.317 |
| ВФ фенолу | Фенол | 2 | Насосна установка | 2 | 60 м3/год | 0.646 | 0.646 |
| ВФ сірч. к-ти | Сір. к-та | 1 | Насосна установка | 1 | 60 м3/год | 0.602 | 0.602 |
| ЗБК | |||||||
| а) розвант | |||||||
| ВФ піску | Пісок | 3 | Підвищена колія | - | 62.9 | 0.2 | 0.5 |
| ВФ щебню | Щебінь | 4 | Підвищена колія | - | 62.9 | 0.2 | 0.65 |
| ВФ цементу | Цемент | 2 | Приймальний бункер | - | - | 0.35 | 0.7 |
| ВФ металу | Метал | 4 | КК-6 | 2 | 32.14 | 2.26 | 4.47 |
| б) завант | |||||||
| ВФ ЗБК | марші | 9 | КК-6 | 3 | 55.14 | 0.97 | 2.98 |
5.3 Єдиний технологічнийпроцес роботи вантажної станції та під’їзної колії КХЗ
Згідно [4] для вантажної станції до якої приєднана п/к підприємства з вагонообігом бильше 50 ваг/добу доцільно організувати роботу по єдиній технології.
Єдина технологія роботи станції і п/к передбачає таку послідовність технологічних операцій, при якій зводиться до мінімуму непродуктивні витрати часу з вагонами. Крім цього використовуються найбільш сучасні способи виконання вантажних робіт, прогресивні технологічні норми, а також узгодженість технології роботи станції і п/к. ЄТП представляє собою графік на якому відображаються найбільш раціональна послідовність і тривалість виконання технологічних операцій згідно конкретних норм і об¢ємів виробництва заводу.
Для складання ЄТП виконуються необхідні розрахунки, тривалість розвантажування і завантажування вагонів на КХЗ виконані в розділі 5.2.1.
Тривалість операцій, що виконуються з вагонами приймаємо згідно [8];
- операції по прибуттю-відправленню і приймання-здавання ( для маршрутного поїзда 30хв.)
- передавання документів на поїзний локомотив (10хв.)
- приймання і розмітка документів (10хв.)
- підбирання вагонів по марках вугілля (20хв.)
- очищення вагонів (10хв.)
- формування і перестановка маршруту (20хв.)
6.1 Добовий план-графік
Добовий план-графік технології роботи вантажної вантажної станції і під’їзних колій, примкнених до неї, являється графічною моделлю і призначений для виявлення найбільш доцільних умов взаємодії всіх складових підрозділів вантажного комплексу магістрального і промислового транспорту зосереджених на станції.
В зв’язку з тим, що робота станції в цілому і вантажних її підрозділів виконується по змінах, на плані-графіку слід відобразити:
1. Перерви для прийому-видачі змін тривалістю по 30 хвилин, які починаються за 15 хвилин до початку зміни о восьмій і двадцятій годині. Під час цих перерв продовжується тільки рух поїздів. Всі інші операції припиняються.
2. Перерва для відпочинку (для харчування) один раз в зміну тривалістю 45 хвилин. Під час цієї перерви не працюють тільки працівники вантажних підрозділів. Маневрова робота під час цих перерв може виконуватися.
6.2 Визначення основних показників роботи станції
Основні показники роботи станції:
1. Вагонообіг станції;
2. Середній простій місцевого вагону;
3. Середня тривалість знаходження вагонів на під’їзній колії на КХЗ;
4. Коефіцієнт подвійних операцій;
5. Простій місцевого вагону під одною вантажною операцією;
6. Коефіцієнт використання маневрових локомотивів.
6.2.1 Вагонообіг станції
Вагонообіг станції – це сума вагонів, що прибувають і відправляються зі станції за добу. Визначається за формулою: