Смекни!
smekni.com

Технічне обслуговування кузова легкового автомобіля ВАЗ-2105 (стр. 2 из 3)

При зборці відрегулюйте величину ходу опускного скла.

Перед регулюванням окресліть контури петель на стійці кузова.

Ударною викруткою послабте гвинти кріплення петель.

Змістіть петлі щодо обкреслених контурів у потрібному напрямку і загорніть гвинти.

Для правильної роботи замка дверей відрегулюйте положення корпуса 15 (див. рис. 2.6.) фіксатора замка, попередньо послабивши болти кріплення.

Якщо двері закриваються занадто туго, змістіть фіксатор назовні і затягніть болти.

Якщо двері закриваються слабо, фіксатор змістіть усередину.

Якщо двері при закриванні опускається, змістіть фіксатор нагору і, якщо піднімається (провисання у відкритому положенні) змістіть фіксатор униз.

Перед регулюванням замка рекомендується окреслити контур фіксатора на стійці кузова.

Якщо двері погано відмикаються внутрішньою ручкою, відрегулюйте положення ручки. Для цього послабте гвинти кріплення і ручку разом із кронштейном пересуньте в потрібному напрямку.

По закінченні регулювання загорніть гвинти кріплення.

2.3 Капот, кришка багажника, бампери

У разі збільшення довжини троса привода замка капота або обриву його замок не відчиняється рукояткою із салону. Через обрив пружини замка, порушення його положення на кузові або зменшення довжини троса капот не замикається замком. Довжину троса можна відрегулювати завдяки петльовому кріпленню його на гачку; обірваний трос і поламану пружину слід замінити, а положення замка – відновити регулюванням. Капот погано відкривається й закривається також якщо вигнуто корпус замка, який треба замінити рис 2.8.



Спинка сидіння не повертається з похилого положення підніманням рукоятки механізму регулювання в разі обриву пружини цього механізму, яку треба замінити.

Якщо спинка не фіксується в заданому положенні, то можливі випадання пальця, що з'єднує тягу з підсилювачем, або поломка зубів фіксатора спинки. В останньому випадку треба замінити каркас сидіння.

У разі потрапляння води в салон або багажник через збільшення зазорів по периметру дверей (кришки багажника) та дефекти ущільнювачів останні треба замінити. Крім того, в салон автомобілів, які обігріваються від системи охолодження двигуна, може просочуватися охолодна рідина внаслідок негерметичності крана опалювача та неякісного паяння радіатора. Якщо несправний кран або його привод, можливе постійне надходження в салон підігрітого повітря (якщо кран не закривається) або відсутність підігрівання (якщо кран не відкривається). Несправний кран опалювача треба замінити, а привод до нього – відрегулювати [5].



Зняття й установка бамперів

Бампери кріпляться на автомобілі болтами 6 (мал. 2.10.) до кронштейнів 7 лонжеронів кузова за допомогою трубчастих подовжувачів 5.

Для зняття заднього бампера необхідно вивернути два болти 6.

Передній бампер знімається аналогічно.

Установлюються бампери в зворотному порядку.



2.4 Заміна заднього крила

При заміні крила зніміть задній ліхтар і бампер. Звільніть багажник, зніміть гумовий ущільнювач кришки багажника і паливний бак (якщо замінюється праве крило) та від’єднайте електропроводи.

Зрубайте тонким гострозагостреним зубилом або зріжте шлифувальною машинкою по крилу з’єднання:

-з аркою заднього колеса по згину (рис. 2.11), відступивши від кромки крила 12–15 мм,

-з полом запасного колеса (або паливного бака) по згину, відступивши від кромки кріла 12–15 мм;

-з панелі задка, відступивши від лінії зєднання 2 мм;

-з панелі поперечини заднього вікна, відступивши від кромки згину 2–3 мм;

-з задньою частиною боковини по згину, відступивши від кромки крила 15–20 мм.

Рис. 2.11. Заміна заднього крила

Зрубайте кутник з’єднання крила з панелі задка, відступивши від кромки кутника 15 мм.

Свердлом діаметром 6–7 мм просвердлити точки контактної зварки на зєднанні крила з боковою панеллю даху и від’єднайте крило. Видалити смужки крила що залишилися, відрихтуйте деформовані кромки и зачистіть посадочні місця кузова та нового крила.

Подгоніть нове крило по місцю посадки, прихватіть захватами та приваріть газовою зваркою прутками Л 62 иабо Л 68 в месцях, вказаних на фрагментах рис. 2.12.

Перевірте посадку крила та приваріть його контактною зваркою шагом 40–50 мм. При відсутності контактно-зварювальної машини допускається газове зварювання оплавлюванням кромок переривчастим швом довжиною 20 мм через кожні 30 мм прутком Л 68. В пройомі дверей допускається электрозварювання полуавтоматом в середовищі вуглецю.

Рис. 2.12. Місця зварювання заднього крила

2.5 Заміна даху

У більшості аварійних випадків з пошкодженнями даху потрібна її заміна.

Зніміть вітрове та заднє скло, обивку даху та її приладдя.

Покладіть нову панель на дах кузова й встановіть місця рубки бокових панелей и передніх стійок дверей.

Відступивши від краю панелі даху 8 мм, відрубайте (рис. 2.13.) по згинам з’єднань з панелями рами вітрового вікна, с поперечиною рами заднього вікна, сточними желобками и боковими панелями даху. У бокових панелей даху зрубіть панель даху више розмітки на 10–15 мм.

Рис. 2.13. Заміна даху

Від'єднайте панель даху, видаліть смужки панелі та зачистіть посадочні місця кузова и нової панелі.

Підрихтуйте елементи кузова в місцях з'єднань з панеллю та підгоніть нову панель даху по місцю.

В точках, показаних на рис. 2.14. стрілками, приваріть панель даху газовою зваркою до панелі вітрового вікна и бокової панелі даху.

Перевірте посадку панелі й приваріть по периметру контактним зварюванням з шагом 40–50 мм. До бокових панелей даху приваріть газовим зварюванням.

При відсутності контактно-зварювальної машини допускається газове зварювання или электрозварюванні в середовищі вуглецю.

Рис. 2.14. Місце зварювання даху


2.6 Заміна панелі задка

Тонким гострозагостреним зубилом відрубайте панель задка рис. від пола паливного бака, пола запасного колеса, лонжеронів, підсилювача панелі та видаліть смужки метала.

Відрихтуйте и зачистіть шліфувальною машиною деформовані кромки.

Встановіть нову панель та прихватіть газовою зваркою в місцях, показаних на малюнку стрілками. Правильність встановлення панелі перевірте попереднім встановленням заднього бампера.

Приваріть панель задка контактним зварюванням в середовищі вуглецю переривчастим швом довжиною 10 мм через кожні 30 мм довжини.

Допускається газове зварювання точками через 30–40 мм латунними прудками Л 62 або Л68.

Рис. 2.15. Заміна підлоги задка

Рис. 2.16. Заміна підлоги паливного бака (запасного колеса) и лонжеронів підлоги задка


2.7 Лакофарбові покриття

Темні плями на всій поверхні кузова з'являються в разі застосування гарячої води (температурою понад 80 °С), етильованого бензину та інших речовин, що спричиняють роз'їдання, для видаляння воскового покриття. Пвідрапляння охолодної рідини на поверхні, пофарбовані у світлий колір, призводить до появи на них рожевих плям. Світлі плями утворюються на поверхнях, пофарбованих у темний колір, Унаслідок тривалого зберігання автомобіля під повітронепроникним чохлом.

У всіх трьох випадках видалити плями іноді вдається поліруванням, а в разі сильних пошкоджень треба перефарбовувати кузов.

Для відновлення блиску пофарбованої поверхні її один раз на місяць треба відтирати полірувальною рідиною. Для цього слід:

ретельно вимити й відтерти пофарбовану поверхню;

чистим тампоном із марлі або м'якої ганчірки нанести на поверхню кузова тонкий шар полірувальної рідини, яку перед цим треба перемішати (збовтуванням);

через 20…30 хв. ретельно відтерти поверхню кузова сухою фланеллю до дзеркального блиску.

Щоб підвищити довговічність фарбування, рекомендується один раз на три місяці покривати кузов восковою пастою №3. Пасту треба нанести на чисту суху поверхню кузова й тугим тампоном із ганчірки або вати втирати коловими рухами в пофарбовану поверхню до дзеркального блиску. Коли пофарбована поверхня кузова стає матовою й відновити блиск за допомогою воскової пасти та полірувальної води не вдається, застосовують полірувальну пасту. Оскільки ця паста містить абразивні матеріали, які знімають певний шар фарби, її можна використовувати не частіше, ніж один-два рази на рік. Хромовані деталі кузова відтирають чистою м'якою ганчіркою, попередньо покривши їх тонким шаром технічного вазеліну [5].

Іржу, що з'являється на хромованих деталях, видаляють за допомогою спеціальних речовин, а очищене місце покривають шаром парафіну або прозорим лаком, що запобігає дальшому поширенню іржі. Для захисту нижньої частини кузова від корозії заводи-вигвідовлювачі застосовують спеціальні антикорозійні мастики. В процесі експлуатації автомобіля, коли під дією відцентрової сили з коліс скидаються вода, пісок, бруд, а взимку через відрапляння солі, якою посипають проїзну частину для видаляння снігового покриву на вулицях міст, антикорозійний шар руйнується, й метал зазнає підсиленої корозії. Щоб відновити антикорозійне покриття, треба: