Для прочищення жиклерів, каналів та отворів не можна застосовувати жорсткий дріт або які-небудь металеві предмети. Не допускається продувати стисненим повітрям складений карбюратор крізь штуцер, що підводить бензин, і балансувальний отвір, оскільки це призводить до пошкодження поплавця.
Щоб очистити деталі карбюратора від смол, їх слід на кілька хвилин покласти в розчинник (ацетон, бензол), а потім старанно про терти чистою ганчіркою, змоченою в розчиннику.
Якщо на запірній голці поплавцевої камери карбюратора є ущільнювальна шайба, то не рекомендується знімати її з голки. Для промивання слід застосовувати лише бензин або гас.
Рівень бензину в поплавцевій камері перевіряють, установивши автомобіль на горизонтальній площадці й вимкнувши двигун.
У карбюраторі К-88А (автомобіль ЗИЛ-130) треба викрутити пробку в нижній частині колодязя економайзера й вкрутити замість неї перехідник із гумовим шлангом і скляною трубкою. Розташувавши трубку вертикально, важелем ручного підкачування паливного насоса нагнітати бензин у поплавцеву камеру. Рівень бензину над площиною розняття верхньої та середньої частин карбюратора має становити 18…19 мм.
У разі потреби регулюють рівень бензину підгинанням важелька поплавця або зміною кількості прокладок під корпусом голчастого клапана карбюратора [4].
3. Асортимент бензинів
У нашій країні товарним автомобільним бензином служить суміш бензинів прямої перегонки та крекінгу, до якої додають високооктанові компоненти й різноманітні присадки. За ГОСТ 2084–77 випускають чотири марки бензинів: А-72,
А-76, АИ-93 та АИ-98. Крім цього, згідно з технічними умовами виробляють бензини АИ-92, АИ-95 та АИ-96 (АИ – бензини з октановим числом за дослідницьким методом, А – за моторним методом).
З 1998 р. введено в дію ТУУ 00149943.501–98, згідно з якими в Україні виробляються бензини з підвищеною температурою кінця кипіння (гк. к = 215 °С) А-80, А-92, А-95, А-96 та А-98 (нова індексація). Якість їх зовсім незначною мірою відрізняється від якості бензинів, що випускаються за ГОСТ 2084–77.
Усі бензини, крім АИ-98, бувають двох видів – літні та зимові. Літні бензини використовують з 1 квітня до 1 жовтня, а зимові – з 1 жовтня до 1 квітня. У перехідний період допускається змішування зимових і літніх сортів.
Бензини марок А-76 (А-80) готують змішуванням відповідних фракцій каталітичного крекінгу з бензиновими фракціями, які отримують іншими способами (наприклад, каталітичним реформінгом) з додаванням 15…30% фракцій прямої перегонки.
Бензин А-76 містить не більш як 0,24% тетраетилсвинцю. Виготовляючи бензини АИ-93, АИ-98 та АИ-95, використовують бензинові фракції каталітичного крекінгу й реформінгу та компоненти, синтезовані з вуглеводневих газів.
Бензин АИ-93 випускають в етильованому та неетильованому варіантах. Вміст тетраетилсвинцю у ньому обмежений 0,5%. Бензин АИ-98 виготовляють на основі неетильованого варіанта АИ-93 з додаванням тетраетилсвинцю не більш як 0,5%.
Фізико-хімічні показники бензинів за ТУУ 00149943.501–98 наведені в табл. 1.
Таблиця 1. Нормативні показники бензинів А-80, А-92, А-95 та А-96
| Показники | Значення показників | ||
| Густина, кг/мЗ, при /= 20 °С | Не нормується; визначення обов'язкове | ||
| Детонаційна стійкість: | |||
| мінімальне октанове число за | 80 (А-80); 92 (А-92); | ||
| дослідницьким методом | 95 (А-95); 96 (А-96) | ||
| те саме, за моторним методом | 76 (А-80); 82,5 (А-92); 85 (А-95, А- | 96) | |
| Фракційний склад: | |||
| мінімальна температура початку | 30 | ||
| перегонки, °С | |||
| максимальна температура, °С, за якої | 75 | ||
| переганяється 10% бензину | |||
| те саме, 50% бензину | 120 | ||
| те саме, 90% бензину | 190 | ||
| максимальна температура кінця | 215 | ||
| кипіння, °С | |||
| максимальний залишок у колбі, % | 1,5 | ||
| максимальні втрати, % | 4 | ||
| Максимальний тиск насиченої пари | 79,9 | ||
| бензину, кПа | |||
| Максимальна кислотність, мг | 3 | ||
| КОН на 100 смЗ бензину | |||
| Максимальна концентрація фактичних | |||
| смол, мг на 100 смЗ бензину: | |||
| на місці виробництва | 5 | ||
| на місці споживання | 10 | ||
| Мінімальний індукційний період | 600 | ||
| бензину на місці виробництва, хв. | |||
| Максимальна масова частка сірки, % | 0,05 | ||
| Максимальна масова частка | 0,001 | ||
| меркаптанової сірки, % | |||
| Випробування на мідній пластинці | Витримує | ||
| Показники | Значення показників | ||
| Наявність водорозчинних кислот і лугів | Не повинно бути | ||
| Наявність механічних домішок і води | Те саме | ||
| Забарвлення | Безбарвний або блідо-жовте | ||
| Максимальна концентрація свинцю, л | |||
| на 1 дм3 бензину: | |||
| Етильованого | 0,05 | ||
| Не етильованого | 0,013 | ||
| Сумарний вміст ароматичних | Не нормується; визначення | ||
| вуглеводнів, % | обов'язкове | ||
| Максимальна масова частка бензолу, % | 5 | ||
Автомобільні бензини мають відповідати вимогам ТУУ 00149943.501–98 і виготовлятися за технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку.
Продукція, що пройшла сертифікацію, повинна мати сертифікат відповідності і (або) знак відповідності за ДСТУ 2296–93.
Виробник гарантує відповідність якості бензинів вимогам ТУУ 00149943.501–98 та дотримання вимог до транспортування і зберігання.
Гарантійний термін зберігання бензинів – 3 роки від дня виготовлення. По закінченні гарантійного терміну зберігання бензини мають бути перевірені споживачем на відповідність їх вимогам ТУУ 00149943.501–98.
Розробник і виробник бензинів не несуть відповідальності за наслідки їх застосування, якщо бензини використовувались не за прямим призначенням без дотримання встановлених заводом попереджень або за умов, не передбачених ТУУ 00149943.501–98.
У промислово розвинених країнах (країни Європи, США, Японія та ін.) застосовують два види бензинів – «Преміум» з октановим числом за дослідницьким методом (ОЧД) 97…98 і «Регуляр» з ОЧД 90…94. Рішенням ради країн Європейської економічної співдружності на перспективу затверджено єдиний неетильований бензин «Преміум» з ОЧД 95. Октанове число бензину «Регуляр» може бути 91…92.
У країнах ЄЕС частка бензину «Преміум» становить 78%, а бензину «Регуляр» – 22%. До 1990 р. всі бензини були, як правило, етильовані із вмістом свинцю 0,15…0,4 г/л (в Україні і країнах СНД -0,14…0,37 г./л).
Перелік використаної літератури
1. Автомобили ВАЗ-2105. Руководство по ремонту, эксплуатации и техническому обслуживанию: М.: Третий Рим, 2002. – 185 с.
2. Бабушко С.М. Ремонт тракторов и автомобилей. – К.: Высшая школа. 1982. – 344 с.
3. Дзюба П.Я. Программированное пособие по устройству автомобиля. – К.: Урожай, 1985. – 576 с.
4. Кисликов В.Ф., Лущик В.В. Будова і експлуатація автомобілів: Підручник. – К.: Либідь, 2002. – 400 с.
5. Костів Б.Ф. Експлуатація автомобільного транспорту: Підручник. – Львів: Світ, 2004. – 496 с.; іл
6. Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. – К.: Высшая школа, 1989. – 350 с.
7. Полянський С.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. – 624 с.
8. Родичев В.А., Родичева Г.И. Тракторы и автомобили – М.: Высш. школа, 1982. – 320 с.
9. Токаренко В.М. Практикум по устройству, техническому обслуживанию и ремонту автотранспорта. – К.: Урожай, 1989. – 350 с.