ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ АВТОМОБІЛЯ ЗИЛ-130
1. Будова і принцип дії системи живлення двигуна автомобіля ЗИЛ-130
Система живлення карбюраторного двигуна слугує для очищення палива й повітря, приготування пальної суміші, подавання її в циліндри та видаляння продуктів згоряння.
До системи живлення карбюраторних двигунів входять: карбюратор; паливний бак; фільтри для очищення палива й повітря; паливо підкачувальний насос; впускний і випускний трубопроводи; глушник.
Карбюратор К-88А. На восьмициліндровому двигуні автомобіля ЗИЛ-130 установлено карбюратор К-88А (рис. 1.1.), що має дві змішувальні камери, кожна з яких живить чотири циліндри. Поплавцева камера, її корпус 18 з повітряною заслінкою 16, економайзер і прискорювальний насос – спільні деталі для обох камер карбюратора.
Поплавцева камера сполучається каналом 6 із вхідним патрубком карбюратора, над яким розташовано повітряний фільтр. Це запобігає збагаченню пальної суміші (в разі забруднення повітряного фільтра) внаслідок збільшення перепаду розріджень у дифузорах і поплавцевій камері. Такі поплавцеві камери називаються балансованими.
У змішувальній камері встановлено малий 10 і великий 11 дифузори. Двома дифузорами досягається підвищення швидкості повітря в малому дифузорі при порівняно невеликому загальному опорі потокові повітря.
Компенсація складу суміші в карбюраторі К-88А здійснюється пневматичним гальмуванням палива.
Дросельні заслінки 30 обох змішувальних камер, жорстко закріплені на одній осі, відкриваються одночасно.
Під час пуску й прогрівання холодного двигуна закривають повітряну заслінку 16. Водночас за допомогою важелів і тяг, які з'єднують повітряну заслінку з валиком дросельних заслінок, трохи відкриваються дросельні заслінки 30. У змішувальних камерах створюється велике розрідження. В результаті подаватимуться велика кількість палива з кільцевих щілин малих дифузорів 10 та емульсія з отворів 32 й 33 системи холостого ходу [2].
У разі несвоєчасного відкриття повітряної заслінки після перших спалахів робочої суміші в циліндрах двигуна повітря, що надходить крізь запобіжний клапан 17 отвір 75 у повітряній заслінці, не допустить надмірного збагачення суміші.
На малій частоті обертання колінчастого вала (режим холостого ходу) дросельні заслінки 30 прикриті, тому швидкість повітря й розрідження в дифузорах 10 невеликі, й паливо не витікатиме 3 їхніх кільцевих щілин. За дросельними заслінками створюється велике розрідження, що передається крізь отвори 32 в емульсійні канали, а з них до жиклерів 7 системи холостого ходу. При ньому паливо з поплавцевої камери надходить крізь головні жиклери 1 до жиклерів холостого ходу.
Повітря, що надходить крізь верхні отвори жиклерів системи холостого ходу, перемішується з паливом. Утворена емульсія рухається емульсійними каналами й крізь отвори 32 виходить у за дросельний простір обох змішувальних камер. Коли дросельні заслінки відкриті, крізь отвори 33 підсмоктуватиметься повітря, що поліпшить емульгування палива. В міру відкривання дросельних заслінок зростатиме зрідження біля отворів 33, і з них також надходитиме емульсія, що забезпечить плавний перехід від роботи двигуна з малою частотою обертання колінчастого вала до роботи під навантаженням.
Перехід від холостого ходу до малих і середніх навантажень здійснюється збільшенням відкриття дросельних заслінок. Система холостого ходу плавно зменшує подачу емульсії. В цей час зростають швидкість руху повітря й розрідження в дифузорах, а отже, починає працювати головний дозувальний пристрій. Паливо з поплавцевої камери надходить крізь головні жиклери / і жиклери 29 повної потужності, змішується з повітрям, що потрапляє крізь повітряні жиклери 8, і у вигляді емульсії виходить крізь кільцеві щілини малих дифузорів. Повітря, що надходить у розпилювачі 9 крізь повітряні жиклери 8 і жиклери 7 системи холостого ходу, сповільнює підвищення розрідження біля головних жиклерів 1 і жиклерів 29 повної потужності. Завдяки цьому гальмується витікання палива з головних жиклерів, і пальна суміш збіднюватиметься до потрібного складу [3].
У разі повного навантаження двигуна збагачення суміші забезпечується економайзером. Як тільки дросельні заслінки 30 майже повністю відкриються, шток 21 натисне на штовхач 20 і відкриє кульковий клапан економайзера 19. Завдяки цьому збільшиться приплив палива до жиклерів 29 повної потужності, суміш збагатиться, й двигун розвине повну потужність.
У разі різкого відкриття дросельних заслінок короткочасне збагачення суміші,
потрібне для швидкого розганяння автомобіля, забезпечується прискорювальним насосом. Різке відкривання Дросельних заслінок супроводжується швидким переміщенням униз важеля 28, серги 27 і тяги 24, а заразом і планки 22, яка через пружину Швидко відпускає шток 23 з поршнем 25. Тиск під поршнем зростає, зворотний клапан 26 закривається, й відкривається нагнітальний клапан 12. Паливо під тиском проходить крізь отвір порожнистого гвинта 13, а потім у вигляді тонких струменів впорскується крізь отвори 14 у змішувальні камери. Нагнітальний клапан 12 не дає повітрю надходити в колодязь прискорювального насоса під час швидкого піднімання поршня 25 насоса, а паливу – підсмоктуватися з колодязя прискорювального насоса в змішувальні камери при великій частоті обертання колінчастого вала й постійному положенні дросельних заслінок.
Передача зусилля від планки 22 на поршень 25 прискорювального насоса через пружину потрібна для затяжного впорскування палива й захисту деталей під час різкого відкривання дросельних заслінок [2].
Паливо на автомобілі зберігається в одному чи декількох паливних баках. Кожен бак виготовлений штампуванням з освинцьованої сталі з двох половин, з'єднаних між собою зварюванням. Усередині бака маються перегородки з отворами для запобігання швидкого перетекания палива з однієї порожнини бака в іншу, коли автомобіль різко змінює напрямок руху, чи гальмує рухається на підйом. Крім того, перегородки підвищують жорсткість бака.
У верхній половині бака встановлюється паливозаливна горловина, що закривається кришкою з ущільнювальною прокладкою і двома клапанами. Клапан навантажений сильною пружиною і запобігає витоку парів палива, особливо в жаркий час року, коли бензин інтенсивно випаровується, чим досягається значна економія палива. Однак при підвищенні тиску в баці більш 0,1 – 0,18 Мпа клапан відкривається і випускає пари бензину в атмосферу, запобігаючи ушкодженню (розрив) бака. Так як паливо при роботі двигуна увесь час витрачається, то в баці може створитися розрідження, і паливо перестане надходити до паливного насосу. Щоб цього не відбулося, у кришці встановлений клапан розрідження, навантажений слабкою пружиною. Тому коли в баці тиск нижче атмосферного (0,016 – 0,034 Мпа), клапан відкривається і пропускає в бак повітря, підтримуючи в ньому атмосферний тиск.
Забирається паливо з бака по трубопроводу через кран трубки із сітчастим фільтруючим елементом. Кран фланцем кріпиться на верхній частині бака. Для контролю рівня палива в баці мається електричний датчик з поплавцем, що проводом з'єднаний з покажчиком, установленим на щитку приладів автомобіля. Кріпиться паливний бак хомутами на рамі автомобіля. Паливний бак виконують такої ємності, щоб автомобіль міг проїхати на одному заправленні 300 – 600 км [3].
Фільтр-відстійник (рис. 1.2. а) служить для попередньої (грубої) чистки палива від часток більш 0,05 мм і встановлюється автомобілях ЗИЛ між паливним баком і насосом. Він складається з корпуса 4, до якого через ущільнювальну прокладку болтом 5 кріпиться склянка-відстійник 11. У склянці на пустотілому стрижні установлений фільтруючий елемент 7, набраний з латунних чи алюмінієвих пластин 9 на стійці 10 і пружиною 2 піджимається до корпуса 4 через ущільнювальну прокладку. На кожній пластині видавлені виступи висотою 0,05 мм і просвердлені отвори 8 для проходу палива. Завдяки виступам між пластинами утворяться щілини, крізь які проходить паливо, домішки затримуються і разом з водою опускаються вниз у склянку-відстійник, звідки періодично виддаляються. Паливо підводиться по штуцері 6 і, очистивши, по отворах 8 проходить у корпус і штуцером 3 відводяться в паливний насос [4].
Фільтр тонкого очищення служить для остаточного очищення палива від дрібних домішок і води. Встановлюється між паливним насосом і карбюратором. Він складається (рис. 1.2. б) з корпуса 12 з паливопідвідним і відвідним штуцерами і вушком, для кріплення на двигуні. Знизу до корпуса через ущільнювальну бензостійку прокладку скобою 16 і смушковою гайкою 17 кріпиться склянка-відстійник 13, усередині якої встановлений керамічний чи латунний сітчастий фільтруючий елемент 14 із пружиною 15.
Паливо під тиском, створюваним паливним насосом, по паливопроводу підводиться в корпус фільтра й опускається в склянку-відстійник, де відокремлюються вода й інші домішки. Далі воно проходить крізь пори фільтруючого елемента, остаточно очищується і по трубопроводу потрапляє в поплавцеву камеру.
Паливні фільтри, насос, бак, карбюратор герметично з'єднуються між собою паливопроводами, виготовленими з міді, латуні або стали. Сталеві паливопроводи мають антикорозійне покриття з олова, свинцю або міді. У місцях вигину встановлюють бензостійкі шланги.
Повітряний фільтр служить для очищення повітря, що надходить у карбюратор і піддон картера, а в двигуні автомобіля ЗИЛ компресор, що значно підвищує термін його служби. На двигунах автомобілів ЗИЛ, встановлюють інерційно-масляні (контактні) фільтри з подвійним очищенням повітря. [3].