Нерівномірність подавання допускається не більш як 5 %. У разі потреби подавання палива окремими секціями регулюють повертанням корпусу секції стосовно корпусу насоса. Після цього корпусом колектора регулюють середній цикловий об'єм палива. При цьому звертають увагу на герметичність агрегатів.
Паливний насос низького тиску перевіряють при частоті обертання 1300±10хв"'. Об'єм палива, що подається, повинен становити 2,5 л/хв при розрідженні на всмоктуванні 22±1 кПа.
Рівень забруднення повітроочисника контролюють індикатором, за показами якого слід постійно стежити. Якщо індикатор несправний, то повітроочисник обслуговують приблизно через 250 год роботи. З підвищенням забруднення фільтрувальні елементи промивають у мийному розчині ОП-17 чи ОП-10 або продувають стисненим повітрям [3].
Дизельне паливо - це нафтові (гасово-газойлеві) фракції, основу яких становлять вуглеводневі сполуки з температурою кипіння 200...350 °С. Це горюча рідина з температурою займання 57... 119 °С і температурою самозаймання 300...330 °С. Гранично допустима концентрація пари дизельного палива в повітрі - 300 мг/м3.
Дизельне паливо - малотоксична речовина, що подразнює слизову оболонку та шкіру людини. Це прозора рідина, яка має вищу порівняно з бензином в'язкість. Забарвлення дизельного палива залежить від наявності смол і змінюється від жовтого до світло-коричневого кольору.
Потреба в дизельному паливі, як і в бензині, дуже велика. Достатньо сказати, що середні витрати його, наприклад, для автомобіля МАЗ-500 дорівнюють 24 л, а для автомобіля КрАЗ - 55 л на 100 км пробігу. Витрати на придбання дизельного палива становлять 8... 10% собівартості перевезень. З урахуванням того, що намітилися тенденції переведення автомобілів на дизельне паливо, його значення в нашій країні зростатиме з кожним роком.
Дизельні двигуни широко застосовують у всіх галузях народного господарства. Основна їх перевага - висока економічність. Витрати дизельного палива в них, порівняно з бензиновими двигунами, менші на ЗО. ..40%, і дизельні двигуни надійніші в роботі.
Дизельне паливо порівняно з бензином дешевше, що зумовлене технологією виготовлення, та менш пожежонебезпечне.
Але дизельне паливо має значний недолік: порівняно з бензином його сировинна база набагато обмеженіша. Дизельне паливо отримують переважно атмосферною (прямою) перегонкою та каталітичним крекінгом, після чого здійснюють його очищення. А бензин виготовляють не лише з нафти, але й з газів, вугілля, важких нафтопродуктів, у тому числі й дизельного палива [4].
Собівартість експлуатації машини залежить не тільки від витрат палива, але й від його якості. Якість дизельного палива впливає також на надійність роботи двигуна, отже, на витрати для його обслуговування та ремонту.
Щоб паливо повністю випаровувалось і згоряло, його треба розпилювати на найдрібніші краплинки й рівномірно розподіляти їх по всьому об'єму камери згоряння.
Найголовнішими експлуатаційними вимогами, які має задовольняти паливо для забезпечення повного та якісного згоряння, є: висока прогінність;
здатність транспортування нафтопродукту крізь фільтри, сепаратори й отвори (для безперебійної надійної роботи насоса високого тиску); тонке розпилювання та гарне сумішоутворення; надійне самозаймання; повне згоряння; м'яка робота двигуна;
мінімальне утворення нагару та відкладень у зоні розпилювачів форсунок та в камері згоряння;
мінімальна корозійна активність;
висока стабільність у разі тривалого зберігання та під час транспортування;
низька токсичність.
Знання властивостей дизельного палива (табл. 1.) та вміння його застосовувати обумовлюють використання машин з дизельними двигунами [5].
Таблиця 1. Основні властивості дизельного палива та їх вплив на роботу двигуна
| Параметри | Визначення або характеристика | Вплив на безвідмовність і довговічність роботи двигуна |
| Цетанове Число | Це вміст (у відсотках за об'ємом) н-цетану в суміші палива з альфа-метилнафталіном, яка за самозайманням аналогічна дослідному паливу | 3 підвищенням цетанового числа процес згоряння палива протікає повільніше, двигун працює економніше і не так жорстко, як на низькоцетановому паливі. Але при цетановому числі більше 60 ..65 робота дизеля погіршується, тому що паливо не повністю згоряє. При цьому підвищується тиск і збільшується питома витрата палива. Цетанове число, крім того, справляє значний вплив на легкість запуску дизеля: чим воно вище, тим за нижчої температури можливий його запуск |
| В'язкість | Визначається в одиницях кінематичної в'язкості, мм /с, при f=20°C | Впливає на розпилення палива, отже, на процеси сумішоутворення, згоряння палива і зношення прецизійних пар паливної апаратури. За недостатньої в'язкості збільшується конус розпилювання палива, знижується глибина його проникнення s камеру згоряння, що погіршує процес сумішоутворення, відбувається витікання палива крізь зазори між прецизійними парами і знижується потужність двигуна. Якщо в'язкість палива висока, то конус його розпилювання зменшується, а глибина проникнення факела в камеру згоряння збільшується. При цьому частина палива осідає на стінках циліндрів і на дні поршня, змиває оливу і сприяє утворенню нагару. Потужність двигуна знижується |
| Температура помутніння | Це температура, за якої паливо внаслідок утворення кристалів парафіну та льоду мутніє і набуває білого кольору | Розміри кристалів залежать від швидкості охолодження. При повільному охолодженні утворюються більші кристали (15...40 мкм), а при швидкому -дрібніші (4... 10 мкм). Кристали можуть закупорити частково або повністю пори фільтрів і порушити подавання палива до насосів і форсунок |
| Температура застигання | Це температура, за якої кристали, зрощуючись один з одним, утворюють сітчастий або стільниковий каркас і паливо втрачає свою рухливість (застигає) | Практичного значення ця температура не має, тому що прогінність палива припиняється вже за температури помутніння. Для поліпшення низькотемпературних властивостей дизельного палива під час його виробництва з нього виводять парафіни (депарафінізація) і додають депресорні присадки, які знижують температуру застигання на 10...50 °С і в'язкість |
| Фракційний склад | Характеризується температурою перегонки 50 і 96 % палива | Ще не встановлено залежність між фракційним складом та експлуатаційними властивостями палива, але в ряді випадків простежуються деякі закономірності. Наприклад, паливо з важчими фракціями може призвести до погіршення запуску двигуна, підвищеної витрати палива, нагароутворення, димності та інтенсивнішого зношення деталей двигуна. Те саме маємо і в разі використання палива з легшими від нормативних фракціями, тому що при цьому знижуються цетанове число і в'язкість, підвищується жорсткість роботи двигуна і, як наслідок, зростає ступінь зношення деталей системи живлення та циліндро-поршневоі групи |
| Температура спалаху | Це температура, за якої пара палива утворює суміш, що загоряється при наближенні до неї вогню | Характеризує ступінь пожежної безпеки палива |
| Йодне число Зольність | Це маса йоду в грамах, яка спроможна приєднатися до 100 г нафтопродуктівВизначають випаровуванням 1 л палива в колбі до отримання ЗО. .40 мл залишку, який потім пропарюють у тиглі при темно-червоному розжаренні до повного обзолення. Отриману масу золи виражають у відсотках до 1 л палива | Відбиває наявність у паливі ненасичених сполук і характеризує одну із сторін хімічної стабільності, отже, можливість тривалого зберіганняХарактеризує забрудненість дизельного палива |
| Коксованість | Визначають нагріванням палива до високої температури без доступу повітря, внаслідок чого паливо випаровується і розкладається з утворенням коксо-подібного залишку. Отриману масу золи виражають у відсотках до 1 л палива | Характеризує хімічний склад палива і здатність його до нагароутворення |
| Кислотне число | Це маса (в мг) гідрооксиду калію (КОН), витраченого на нейтралізацію вільних кислот, що містяться в 1 г нафтопродукту | Характеризує якість палива стосовно темпів зношування деталей двигуна |
| Бромне число | Це вміст ненасичених сполук у нафтопродукті, який виражається в грамах брому, що витрачається на реакцію 100 г нафтопродукту | Відбиває наявність у паливі ненасичених сполук і характеризує хімічну стабільність палива, отже, можливість тривалого зберігання |
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Костів Б. Ф. Експлуатація автомобільного транспорту: Підручник. - Львів: Світ, 2004. – 496 с.; іл
2. Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. – К.: Высшая школа, 1989. – 350с.
3. Строков О.В. Технічне обслуговування та ремонт вантажних і легкових автомобілів, автобусів. – К.: Грамота, 2005
4. Родичев В.А., Родичева Г.И. Тракторы и автомобили – М.: Высш. школа, 1982. – 320с.
5. Токаренко В.М. Практикум по устройству, техническому обслуживанию и ремонту автотранспорта. – К.: Урожай, 1989. – 350с.