3. Сучасна структура та рівень розвитку морського транспорту країн СНД
Після розпаду Союзу Радянських Соціалістичних Республік була створена така організація як Співдружність Незалежних Держав (СНД), до якої входять такі держави: Азербайджан, Арменія, Білорусія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан та Україна.
Вихід до моря мають лише п`ять з них – Росія, Україна, Грузія, Азербайджан та Казахстан. За географічною ознакою транспортний комплекс СНД можна поділити на п`ять басеійнів: Чорноморсько-Азовський, Балтійський, Північний, Дальньосхідний та Каспійський.
Дамо характеристику розміщення морського транспорту в кожному з цих басейнів.
Чорноморсько-Азовський морський басейн:Морські торгівельні порти України в січні-лютому ц.р. збільшили вантажоперевалку на 4,1%, у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р., - з 16 млн. 151 тис. тон до 16 млн. 819 тис. тон.
Про це УНІАН повідомили в Міністерстві транспорту і зв`язку України.
Зміни можно преглянути у поданих таблицях 2 та 3
Таблиця 2. Динаміка збільшення перевалки вантажу в Україні у 2009 році.
| Порт | На скільки збілишив,% | Становить,тонн |
| Іллічівський | 17,9 | 3млн.61тис |
| Маріупольський | 24,4 | 1млн423,5тис |
| Південний | 4,7 | 3млн |
| Ізмаїл | 25,3 | 986,5тис |
| Керченський | 49,3 | 729,7тис |
| Октябрьск | 15,5 | 531,4тис |
| Білгород-Дністровський | у 2рази | 12,7тис |
| Севастопольський | 2 | 40,2тис |
Таблиця 3. Динаміка зменшення певалки вантажу в Україні у 2009 році.
| Порт | На скільки зменшив,% | Ставновить,тонн |
| Одеський | 2,7 | 4млн492,8тис |
| Миколаївській | 27 | 885,5тис |
| Феодосія | 12,3 | 495,2тис |
| Херсонський | 8,5 | 397,6тис |
| Ренійський | 14,7 | 265,6тис |
| Євпаторійський | 22,5 | 198,6тис |
| Бердянський | 41,7 | 131,2тис |
| Скадовський | 1,2 | 50,4тис |
| Ялтинський | 66,7 | 6тис |
Довідка УНІАН: Морські торговельні порти України за підсумками 2009 року переробили 109 млн. 716 тис. тонн вантажів, що на 17% менше, ніж в 2008 році. Морські торговельні порти України в січні 2010 року збільшили перевалку вантажів на 5,2% у порівнянні з січнем 2008 року – з 8 млн. 10,3 тис. тон до 8 млн. 425,5 тис. тон.
Таблиця 4. Вантажооборот за різними видами транспорту (млрд.ткм)
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |
| Транспорт,всього | 394,1 | 394 | 411,3 | 457,5 | 480,1 | 473,6 | 494,6 | 510,2 | 507,7 |
| залізничний | 172,8 | 177,5 | 193,1 | 225,3 | 234 | 224 | 240,8 | 262,5 | 257 |
| автомобільний | 19,3 | 18,5 | 20,6 | 24,4 | 28,8 | 35,3 | 40,6 | 46,4 | 54,9 |
| морський | 8,6 | 10,1 | 8,8 | 9,9 | 9,3 | 9,6 | 12,1 | 12,9 | 11,3 |
Можна помітити динаміку зростання вантажооборот морського транспорту України починаючи з 2003 року, яка траває і зараз. Це пояснюється поступовим розвитком та знеченням для економіки країни морського транспорту.
На долю Чорноморсько-Азовського басейну приходиться біля 2/3 обсягів перевезень вантажів морським транспортом в СНД. Приблизно 80% цих перевезень складають зовнішньоторгівельні вантажі. В каботажних перевезеннях переважають масові вантажі – залізна та марганцева руда, кам`яний вуголь, нафтовантажі, цемент, ліс. Через морські порти басейну проходить більше за 65% пасажирообороту морського трнспорту в СНД. Особливо великий потік пасажирів в курортний сезон на лініях Одеса-Батумі, Одеса-Ялта та Одеса-Сочі, а також між портами Чорноморського поберіжжя Кавказу та Криму.
Таблиця 5. Вантажообіг морських торговельних портів України за період 2008 – 2009 рр., тис. тонн
| Назва порту | 2008 рік | 2009 рік |
| Бердянський | 2 604,3 | 2 239,6 |
| Білгород-Дністровський | 1 135,1 | 880,2 |
| Євпаторійський | 2 053,2 | 1 878,3 |
| Ізмаїльський | 6 880,8 | 5 205,7 |
| Ілічівський | 18 904,0 | 16 287,0 |
| Керченський | 4 293,0 | 4 720,2 |
| Маріупольський | 15 961,1 | 13 395,4 |
| Миколаївський | 9 254,5 | 8 007,6 |
| Одеський | 34 562,3 | 28 007,1 |
| Октябрьск | 2 460,2 | 2 307,6 |
| Ренійський | 3 448,6 | 1 912,7 |
| Севастопольський | 392,8 | 401,7 |
| Скадовський | 1 117,7 | 735 |
| Усть-Дунайський | 226,3 | 88,3 |
| Феодосійський | 2 694,8 | 2 464,9 |
| Херсонський | 4 264,2 | 3 196,0 |
| Південний | 21 697,9 | 17 838,4 |
| Ялтинський | 227 | 151 |
| Усього | 132 177,8 | 109 716,7 |
Дана таблиця показує на скільки вантажообіг морських портів зменшився у 2009 році.Це зумовлено зменшеням інвестицій у 2009 році морські порти України, а отже і збільшенням цін на перевалку, переробку вантажу. Найбільший порт басейну – Новоросійськ. Він розташован в зручній незамірзаючій глибоководній Цемеській бухті, обладнаний спеціалізованими причалами. В вантажообороті основне місце займають нафтовантажі, руда, цемент, зерно, ріс.
Крупним морським портом на Чорному морі є Одеса.
На семи універсальних перевантажних комплексах портку (ППК) перевантажуються наступні види вантажів: кольорові та чорні метали, обладнання, автотехніка, папір, мінеральні добрива навалом та у тарі, цукор-сирец навалом, зернові насипью та у тарі, цитрусові, банани та інші вантажі, що упакувалися у мішках, шухлядах, пакетах, биг-бегах та т. д.
Контейнерный термiнал - термінал порту, що динамічно розвивається. Він обладнаний сучасною технікою, що забезпечує високу швидкість обробки суден. Приймаються судна довжиною до 240 м та осадкою до 12 м. Потужності терміналу дозволяють переробляти порядку 100 000 TEU у рік.
Термінал обслуговує наступні контейнерні лінії: ZIM Israel Navigation, CMA-CGM, C. M. N., Blue Container Line, Cosco, Evergreen Marine Inc., Hapag-Lloyd, DSR-Senator, Mediterranean Shipping Co та ін.
Нафтовий термiнал.
На сучасних, що реконструювалися, причалах нафтогавані обслуговуються танкери вантажопідйомністю до 100 тис. тон.
У течію року через термінал може минути більш 24 млн. тон нафти та нафтопродуктів
На розташованих поруч з терміналом нафтобазах є резервуари для зберігання темних та світлих нафтопродуктів загальною місткістю 410 тис. тон. Бази обладнаними під'їзними залізничними шляхами та эстакадами для налива та слива цистерн, насосними станціями
Нафта та нафтопродукти стали перевантажуватися за допомогою нового сучасного обладнання, що забезпечує безпеку навколишньої природної середи та високу швидкість та якість обробки танкерів. Керівництво порту, усвідомлюючи проблему забруднення навколишньої середи, робить усе можливе, щоб випадкові разливи нафти та нафтопродуктів не представляли загрозу екології нафторайону та всього Чорного моря.
Існує станція очистки баластних вод (СОБВ). Вона забезпечує очистку баластних та льяльних вод, що зливаються з танкерів та інших суден на рівні міжнародного стандарту - 0.1 млг/літр.
На півночі від Одеси на Сухому лимані побудован порт Іллічевськ. На його причалах здійснюється завантаження в судна кам`яного вугля, руди, цементу. На Григоровському лимані створено Південний порт, який спеціалізується на переробці хімічних вантажів (аміак, кіслоти, карбоміди та таке інше).
Таблиця 6 Обсяги переробки транзитних вантажів у морських торговельних портах України,тонн
| Порт | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
| Бердянский | 689,5 | 579,5 | 429,3 | 292,3 |
| Б.-Днестровский | 25,0 | 9,2 | 11,3 | 5,9 |
| Євпаторійский | 156,9 | 168,6 | 134,1 | 54,3 |
| Ізмаїльский | 721,9 | 1388,2 | 1437,9 | 631,4 |
| Ільїчевский | 2310,2 | 1598,8 | 1816,3 | 766,6 |
| Керченский | 976,6 | 985,1 | 3500,4 | 1278,6 |
| Мариупільский | 4909,8 | 4332,5 | 3335,1 | 1514,9 |
| Миколаївский | 1626,4 | 1835,3 | 1905,6 | 648,3 |
| Одеський | 17439,0 | 14515,4 | 11385,0 | 5424,8 |
| Октябрьск | 66,9 | 269,4 | 13,5 | 7,9 |
| Ренійский | 1372,6 | 1688,1 | 1832,9 | 746,2 |
| Севастопільский | 0,2 | 0,0 | 0,0 | 55,3 |
| Скадовский | 41,1 | 30,3 | 115,8 | 52,8 |
| Усть-Дунайский | 287,9 | 491,2 | 457,6 | 62,4 |
| Феодосийский | 10092,7 | 4185,3 | 95,3 | 1,4 |
| Херсонский | 390,2 | 197,8 | 294,7 | 106,1 |
| Південий | 7816,8 | 10538,6 | 12270,9 | 5562,3 |
| Ялтинский | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Дніпробугский | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Всього | 48923,7 | 42813,3 | 39035,7 | 17211,5 |
Проаналізувавши показники переробки транзитних вантажів можно помітити з 2006 року спадну динаміку, тому що були підвищені ціни на перевезення та переробку вантажів.
Найважливішими портами на Чорному морі є Туапсе (Росія, вивіз нафтовантажу), Миколаїв та Херсон (Україна, вивіз зерна та руди, ввіз вугля та нафтовантовантажів), Батумі (Грузія, пасажирські перевезення, продукти харчування), Ізмаїл (Україна), Рені (Україна, залізна руда та вуголь). По Дунаю та Дніпру морські судна можуть заходити на великі відстані в глиб території (наприклад, в Румунії по Дунаю на 170 км. до порта Бреіла, в Україні по Дніпру на 80 км. до Херсона).
Для розуміння загального стану в галузі, наведимо дані про український морський транспорт, як частки цього басейну, у вигляді діаграми.
Балтійський морськой басейн