Балтійське море відносно мілке (його середня глибина – 86 метрів). На ньому часті тумани (до 59 діб на рік). Взимку замерзають заливи Ботнічеський, Фінський на 180 діб, а Рижський на 80-90 діб. До Балтійського басейну тяжіють не лише Прибалтійський та Північно-Західний райони, що мають безпосередній вихід до узберіжжя, але і центральні райони Росії. В вивозі переважають кам`яний вуголь, ліс, метали, нафтопрордукти, різні машини. В порти басейну поступає із країн Західної Європи промислове обладнання, скуби-цукор, із США та Канади – зерно та інша продукція.
Рисунок 2. Експортні перевезення морського транспроту України в 2004 році (млн.тонн)
2 – Експорт до Океанії та Азії
3 – Експорт до Америки
4 – Експорт до африки
Північний морський басейн включає шість арктичних морей: Баренцево, Біле, Карське, Лаптевих, Східно-сибірське та Чукотське. Ціма морями проходить Північний морський шлях.
Таблиця 7. Динаміка вантажообігу морських портів Росії за 2009 рік.
Порти | Збільшили,% | Зменшили,% | Становить,млн тонн |
Приморск | 4,7 | 79,1 | |
Мурманск | 29,7 | 39,4 | |
Висоцк | 8,1 | 17,3 | |
Усть-Луга | 53,2 | 10,4 | |
Санкт-Петербург | 16 | 50,4 | |
Калинінград | 19,6 | 12,4 | |
Туапсе | 5,1 | 18,4 | |
Ваніно | 13,9 | 23,5 | |
"Находка" | 3,8 | 15,8 | |
Владивосток | 4,7 | 15,6 | |
Східний | 7,9 | 18,9 |
У 2009 році більшість морських портів Росії збільшили вантажообіг, це пояснується важливістю деяких портів.
Судоходство в цьому басейні відрізняється виключно суровими умовами. Більшість цих морей цілий рік вкриті льдами. Тому тут часто використовуються ледоколи. При цьому льодяні умови погіршуються із Заходу на Схід, особливо важкі вони в морях Лаптевих, Східно-сибірському та Чукотському.
Завдяки теплій течії Гольфстрим з Атлантичного океану Баренцеве море в Північно-східній частині не замерзає. Його площа – 1400 тис.кв.км., середня глибина 360 метрів. Біле море взимку замерзає, має багато мілких неглибоких місць, часто зустрічаються плавучі льди. Його площа 90 тис.кв.км. і середня глибина 60 метрів.
Весь портовий комплекс відповідає сучасним вимогам, пропонованим до всіх торгових портів. Друга черга розвитку містить у собі будівництво глибоководного причалу № 5, розширення резервуарного парку і подальший розвиток портової інфраструктури. У результаті будівництва другої черги вантажообіг порту зможе зрости до 6 млн.т. на рік. Доставка нафтопродуктів з цих заводів можлива балктанкерами змішаного плавання типу "нафторудовіз". При використанні судів такого класу можливе зворотне завантаження в порту Кандалакша сухими вантажами.
Основними портами на Північному морському шляху на Схід від Білого моря є Дудінка, Ігарка, Діксон, Тіксі, Певек. Не дивлячись на важкі умови судоходства, Північний морський шлях має цілий ряд переваг перед плаванням в Південних широтах. Відстань від Ленінграду до Вдадивостоку по Північному морському шляху на п`ять тисяч миль коротша, ніж через Атлантичний, Індийський, Тихий океани. Плавання по цьому шляху здійснюється в межах територіальних вод Росії. В моря Північного Ледовитого океану впадає велика кількість судоходних річок (Обь, Лена, Єнісей та інші), що також сприяє розвитку річкового транспорту в цьому районі. Із глибинних районів Сибіру надходять кам`яний вуголь, ліс, руда та інші вантажі, що прямують в крупні промислові центри, а в Сибір завозять машини, обладнання, будівельні матеріали, промислові та продовольчі товари. В Західному секторі Арктики завдяки використанню ледокольного флоту тривалість навігації подовжена до десяти місяців.
Дальносхідний морський басейн простягається на 3700 км від Берінгова проливу крізь Берінгово, Охотське і Японське моря до Владивостоку. Для багатьох районів Дальнього Сходу, включаючи острови, морський транспорт являє собою єдину транспортну артерію. Умови судоходства в цьому басейні важкі. Це пов`язано з тим, що Берінгове та Охотське моря замерзають на 6 місяців. Замерзають в основному заливи, а вдовж узберіжжя утворюється льодовий береговий припай (до 200 миль). Японське море замерзає тільки в північно-західній частині.
Таблиця 8.Вантажооборот по видам транспорту (млрд. тонн-километрів)
1992 | 1995 | 2000 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |
Транспорт - Всього | 4913 | 3688 | 3638 | 4284 | 4558 | 4676 | 4801 | 4915 | 4949 |
автомобільний | 257 | 156 | 153 | 173 | 182 | 194 | 199 | 206 | 216 |
трубопроводний | 2146 | 1899 | 1916 | 2273 | 2413 | 2474 | 2499 | 2465 | 2464 |
морський | 405 | 326 | 122 | 85 | 66 | 60 | 62 | 65 | 85 |
Внутрішньо водний | 136 | 91 | 71 | 81 | 92 | 87 | 87 | 86 | 64 |
повітряний | 1,8 | 1,6 | 2,5 | 2,7 | 3,0 | 2,8 | 2,9 | 3,4 | 3,7 |
Порівняно з іншими видами транспорту Росії морський займає третє місце з вантажообороту.Можно помітити динаміу спадання починаючи з 2004 року і до 2008 року.
Таблиця 9.Пасажирооборот по видам транспорту (млрд.пасажиро-кілометрів)
1992 | 1995 | 2000 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |
Транспорту,Всього | 681,2 | 552,3 | 494,4 | 486,6 | 501,8 | 464,5 | 466,7 | 465,5 | 475,9 |
железнодорожній | 253,2 | 192,2 | 167,1 | 157,6 | 164,3 | 172,2 | 177,6 | 174,1 | 175,9 |
морський | 0,5 | 0,3 | 0,1 | 0,07 | 0,07 | 0,09 | 0,06 | 0,07 | 0,07 |
повітряний | 117,7 | 71,7 | 54,0 | 71,1 | 83,0 | 85,8 | 93,9 | 111,0 | 122,6 |
Можно помітити тенденцію спадання пасажирських перевежень морським транспортом починаючи з 1995 року яка продовжується і до сьогодні. Це повязане з розвитком та зручністю повітряного транспорту.
Найбільше море в Дальньосхідному басейні – Берінгове. Середня глибина моря – 1600 м, а біля Комчатки – до 4400 м. Взимку товщина льоду в північній частині моря досягає 3-3,5 м. Глибина в Охотському морі складає всередньому 500 метрів. Крізь Берінгів пролив, ширина якого 35-86 км та глибина 42м, морські судна прямують Північним морським шляхом до портів Дальньосхідного басейну. Такими портами є Владивосток, Находка, Східний, Ваніно, Магадан, Корсаков, Холмск, Петропавловськ-Камчатський.
Зручне географічне розташування Порта сприяє економії засобів на перевезення вантажів по залізниці. У порівнянні з іншими далекосхідними портами, залізничні тарифи до Порта Владивосток нижче. У 2004 році Владивостотський порт переробив 5 331,5 тис. тонн вантажів. Це на 57,4% більше планових обсягів і на 57,6% чи на 1 947,9 т. тонн вище результатів вантажопереробки 2002 року. Пятимілліонный рубіж останній раз був досягнутий у 1998 році (5 179,4 тис. тонн), а обсяги вантажопереробки звітного року досягнуті тільки в 1975 році (5 641,3 тис. тонн). Ріст вантажопереробки на експорт склав 165,9% у порівнянні з попереднім роком, імпорту і каботажу - 138,5% і 122,9% відповідно.
З портом співробітничає 40 компаній, з яких можна виділити таких постійних партнерів, як "Гленкор", "Транс Коммодитис", "Транс Диал", "Дюферко". Правильний вибір стратегічної лінії на роботу з декількома експедиторськими компаніями дозволив удержати більшість фірм у порту й у підсумку збільшити обсяги переробки експортних вантажів. Найбільша питома вага в поставлених у порт вантажах має компанія "Андріан Холдинг" (29%) і "Ферро Трейд" (27%).
Основний напрямок вантажопотоків – з півдня на північ. При цьому обсяг каботажних перевезень дещо переважає експортні та імпортні перевезення. Малий каботаж складає приблизно 55% обсягуперевезень, які здійснюються морським транспортом СНД в басейні. Основними вантажами тут є вуголь, ліс, руда, будівельні матеріали, нафта, зерно, сіль, риба, рибопродукти, промислові та продовольчі товари. В зовнішньоторгівельних перевезеннях (в основному в Японському морі) переважають ліс, вуголь, руда, нафта, машини, контейнерні вантажі.
З 1973 року в Татарському проливі між портами Ваніно на матеріку та Холмск на острові Сахалін діє морська залізнична паромна переправа, яка поліпшила транспортне обслуговування зв`язку з островом Сахалін.
Моря Дальньосхідного басейну виконують майже 25% всіх пасажирських перевезень морського транспорту СНД. Основні внутрішні лінії Ваніно – Холмск, Ваніно – Магадан, Владивосток – Корсаков – Петропавловськ-Камчатський, Владивосток – Анадирь – Певек. Організовуються туристичні морські круізи по Дальньому Сходу. З Владивостоку, Нахадки та Східного порта відправляються пасажирські та вантажні морські судна в міжнародних сполученнях.
Каспійський морський басейн не пов`язаний з океаном. Умови судоходства на Каспії складні та істотно відрізняються в різних його районах. Море витягнуте з півдня на північ (1155 км). Його ширина – 326 км. Більша частина узберіжжя Каспія (біля 87% його протяжності) знаходиться в межах СНД. Північна частина моря мілка, середня глибина 4 м. Море тут замерзає з листопаду до березня. В середній та південній частинах максимальні глибини сягають 790-980 м. Море взику тут не замерзає.
Вантажооборот Каспійського моря складає майже 20% обсягу роботи морського транспорту. В структурі перевезень по Каспійському морю переважають нафтові вантажі, а також зерно, ліс, хлопок, будівельні матеріали, сіль, цукор, машини та інше. На березі Каспію розташовані великі нафтопереробні райони – Магишлакський та Ембенський (на теріторії Казахстану).
4. Територіальна структура та регіональні відмінності морського транспорту країн СНД