Аналіз діяльності суб’єктів підприємницької діяльності Рівненської області у сфері надання послуг по перевезенню пасажирів у приміському сполученні (стр. 2 из 3)
Значимість автомобільного транспорту в інфраструктурі пасажирських перевезень Рівненської області можна проілюструвати також показником відправлення (перевезення) пасажирів за добу.
За вказаним показником спостерігається динаміка зростання частки автомобільних перевезень та зменшення частки тролейбусного та залізничного транспорту.
Особливо стрімке зростання питомої ваги автомобільних пасажирських перевезень відмічено у 2001–2002 роках (для приміського виду сполучень зростання з 19,3 млн. до 34,8 млн. пасажирів) можна пояснити появою на ринку пасажирських перевезень у приміському сполученні великої кількості фізичних та юридичних суб’єктів малого бізнесу, які створили конкуренцію державним підприємствам та великим автобусним паркам.
3. Техніко-економічні показники діяльності підприємств – суб’єктів перевізного процесу
пасажирський транспорт перевезення
Аналіз наявного парку транспортних засобів та його розподіл за формами власності в структурі автомобільних пасажирських перевезень. За основу структури пасажирських автотранспортних засобів (автобусів), згідно рекомендацій [1] слід використовувати їх розподіл по п'яти класах:
– особливо малий (ОМК): РАФ, ГАЗ-32213 «Газель, Iveko Turbodaily»;
– малий (МК): ПАЗ-672, А-091 «Богдан», ЛАЗ А-073;
– середній (СК): ЛАЗ-695, ЛАЗ А-141;
– великий (ВК): Ікарус-260, ЛАЗ-52532;
– особливо великий (ОВК): Ікарус-280, ЛАЗ-6205.
У 1990 році парк автобусів в Україні [1] налічував 132,8 тис. автобусів п'яти основних марок (ЛАЗ, «Ікарус», ЛіАЗ, ПАЗ, РАФ), з яких 54,3 тис. (41%) перебували в системі автотранспорту загального користування (державна власність). Автобусні перевезення виконували 450 державних автопідприємств, на базі яких, починаючи з 1996 року, було створено акціонерні товариства.
Розподіл автобусів загального користування по їх марках у 1990 році становив ЛАЗ – 54%; «Ікарус» – 22%; ПАЗ, ЛіАЗ, РАФ – 24%.
У кількісному та якісному відношенні автобусний парк України, що працює на міських і приміських маршрутах, не задовольняє потреби пасажирів у перевезеннях. Відсутність обігових коштів на автотранспортних підприємствах призвела до прогресуючого старіння автобусного парку, погіршення його технічного стану та диспропорції структури.
Важливим питанням стає необхідність поліпшення безпеки перевезень пасажирів, охорона навколишнього середовища, підвищення якості та надійності транспортних послуг населення, забезпечення ефективної організації перевезень і зменшення експлуатаційних витрат, де основним питанням є приведення структури автобусного парку до науково-обґрунтованих показників.
На 01.01.1999 року парк автобусів в Україні, який використовується на міських і приміських маршрутах, становив 33229 одиниць, з яких 20010 – це автобуси випуску до 1990 року.
Зокрема, в Рівненській області станом на 1999 рік кількість транспортних засобів, які використовувались для міських та приміських перевезень.
Відбувається зменшення на маршрутах кількості автобусів великої і особливо великої місткості, що в свою чергу, компенсується заміною їх автобусами малої та особливо малої місткості (мікроавтобусами).
У 1998–1999 рр. автобуси малої та особливо малої місткості виконували 25–30% усього обсягу міських і приміських перевезень пасажирів автотранспортом, що вказує на їх вагоме місце на ринку транспортних послуг.
Поряд тенденцією збільшення питомої ваги автобусів ОМК та МК з витісненням автобусів ВК та ОВК з ринку пасажирських перевезень, спостерігається різке збільшення різноманітності марок, моделей та модифікацій автотранспортних засобів на пасажирських маршрутах. Дуже широко представлені на ринку мікроавтобуси фірм Мерседес, Пежо, Івеко. Але при цьому дуже значна частина вказаних транспортних засобів виявляється переобладнаною з вантажних на пасажирські.
За станом на 01.03.1999 року 80% мікроавтобусів, що використовуються як транспорт загального користування на постійних маршрутах перевезень пасажирів, не відповідають вимогам діючих стандартів (Правила ЄЕК ООН №36) і мають бути виключені з ринку транспортних послуг.
Характеристика ринку транспортних послуг, що надаються мікроавтобусами, вказує на хаотичність і спонтанність зростання їх кількості як тимчасової альтернативи автобусам інших класів.
Зважаючи на цей факт, в перспективі слід надавати перевагу пасажирським транспортним засобам, які випускаються вітчизняною промисловістю.
При розрахунках кількості та оптимізації структури автобусного парку необхідно враховувати специфіку регіонів по кількості та щільності населення, а також демографічні прогнози приросту кількості населення по регіонах.
За даними дослідження деяких авторів, слід враховувати також залежність транспортної рухомості від покупної спроможності населення на транспортні послуги.
Вказана залежність має вигляд:
, (1)де ТРр – транспортна рухомість розрахункового періоду;
ТРзв – транспортна рухомість звітного періоду;
Кзп – коефіцієнт зміни ТР за рахунок зростання або падіння середньої заробітної плати;
KВВП – коефіцієнт зміни ТР за рахунок зростання або падіння валового внутрішнього продукту.
За величиною транспортної рухомості населення можна зробити прогноз обсягів пасажирських перевезень автобусами по регіонах України:
(2)
де
– прогнозна чисельність населення розрахункового періоду.Прогнозована зміна чисельності населення в цілому по Україні та Рівненській області, зокрема, тис. мешканців, та прогноз обсягів перевезень, млн. пасажирів складає [1]:
Таблиця 2
| Регіон | Населення, тис. мешканців | ||
| 2000 | 2005 | 2010 | |
| Україна | 49818,7 | 48348,7 | 46906,5 |
| Рівненська область | 1193,8 | 1197,8 | 1202,2 |
| Обсяги перевезень, млн. пасажирів | |||
| Україна | 2497,7 | 2700,1 | 2981,3 |
| Рівненська область | 47,0 | 49,4 | 54,5 |
Як видно з табл. 2, прогнозовані обсяги перевезень по Рівненській області на період до 2010 року зростуть на 16% порівняно з 2000 роком, тоді як в цілому по Україні передбачається зростання на 19%.
Зважаючи на цей факт, проблема транспортного забезпечення населення є досить гострою, і дослідження пов’язані із оптимізацією кількості та структури парку автотранспортних засобів є актуальними.
Основою для розрахунків кількості та визначення класів автобусів є прогнозований обсяг перевезень пасажирів у розрахунковий період та продуктивність автобусів кожного класу (тис. пасажирів за рік)
(3)де W – пасажирообіг за рік, пас-км;
Lср – середня дальність поїздки одного пасажира, км.
(4)де Тн – час перебування автобусів у наряді, год;
Ve – експлуатаційна швидкість автобуса на маршруті, км-год.;
m – місткість автобуса, чол.;
г – коефіцієнт використання місткості автобуса та якості перевезення пасажирів, г=0,35…0,45 за номінальною місткістю транспортного засобу;
бв – коефіцієнт випуску парку на маршрут.
З огляду на чисельність парку автотранспортних засобів громадського користування на початок звітного періоду і рухомий склад, що підлягає списанню, визначається залишок автотранспортних засобів за класами.
Обсяг перевезень пасажирів, що може здійснити існуючий парк:
(5)де Nі – чисельність автотранспортних засобів і-го класу;
Пі – продуктивність транспортного засобу і-го класу.
Відповідно до значення обсягів перевезень визначається показник незабезпеченості перевезень. В подальшому розраховується необхідний парк автобусів за класами.
Для цього необхідно визначити структуру запланованого обсягу перевезень, тобто обсяг перевезень, що припадає на кожний клас рухомого складу. Виходячи з цієї структури та продуктивності автобусів кожного класу, визначається необхідна кількість автобусів за класами:
, 
(6)де kі – частка перевезень, що припадає на рухомий склад окремого класу.
На основі прогнозованих показників, характеристика за кількістю та структурою парку автобусів громадського користування по Україні [1, 9, 15] представлена на рис. 3.3.
При визначенні ємності автотранспортних послуг при формуванні парку автотранспортних засобів для виконання міських та приміських перевезень слід враховується:
- розподіл міст і с.м.т. по чисельності населення;
- середня чисельність населення в містах по групах;
- структура розподілу населення по чисельності.
До складу пасажирської автомобільної системи області входять 562 суб’єкти підприємницької діяльності, в т.ч. 22 ВАТ і фірм та 540 підприємців, у яких нараховується 1174 діючих автобуси. На постійних маршрутах щоденно працюють у загальному режимі та в режимі маршрутних таксомоторів у середньому 917 автобусів.
Пасажирські автомобільні перевезення становлять близько 40% пасажирообігу та біля 54% обсягів перевезень пасажирів усіма видами транспорту.
У порівнянні з 1996 роком, обсяги перевезень пасажирів виросли на 150,8%. Таке зростання пояснюється появою на ринку автотранспортних послуг приватних перевізників, які досить ефективно конкурують із недавніми державними підприємствами, тепер – відкритими акціонерними товариствами. Доля приватних підприємців у загальному обсязі перевезень становить 45%.