Організація вантажних робіт при перевезенні глини (стр. 4 из 4)
В день повинно відбуватися (200т/15т = 13,3) близько 14 їздок з кар’єра до об’єкта будівництва. Будемо використовувати 2 автомобіля-самоскида КрАЗ-65032, які в день будуть робити по сім їздок.
В цьому випадку коефіцієнт використання об'єму кузова буде рівний:
KB = VB/VK,(5.7)
де:VB- об'єм вантажу, м3;
VK - об'єм кузова, м3.
VB = Μ/γ,(5.8)
VB = 15/1,95 = 7,69м3;
KB =7,69/10,5 = 0,73.
Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля для машин, які будуть перевозити 15 т глини буде рівний:
Кq = М/qн,(5.9)
де: qн - номінальна вантажопідйомність автомобіля, т.
Кq = 15/15 = 1,0.
Навантажувач в кар’єрі буде щоденно завантажувати 14 разів автомобіль-самоскид 15 тонн глини. 3авантаження автомобіля триває 8 хвилин. Відстань перевезення рівна 20км. При швидкості автомобіля 50км/год він буде долати цю відстань за 24хв. Саморозвантаження автомобіля-самоскида триває 4хв. При цьому враховуємо, що час на під’їзд автомобіля під навантаження складає 5 хвилин, та під’їзд автомобіля до місця розвантаження складає 5 хвилин.
6. Техніко-економічна оцінка варіанта механізації навантажувально-розвантажувальних робіт
Собівартість перевезення для конкретного варіанта механізації.
Пропускна здатність пункту, Ма і Мт - це відповідно кількість автомобілів або кількість вантажу в тоннах, яку можна завантажити або розвантажити в пункті за одиницю часу:
, авт./год.,(6.1) 
, т/год.,(6.2)де:tн - час навантаження і розвантаження 1 т вантажу, год.;
ηн - коефіцієнт нерівномірності прибуття автомобілів на пост, ηн = 1...2;
g - вантажопідйомність автомобіля, т;
γ - коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.
Продуктивність.
П = N·Ma, (6.3)
Π = Ν·ΜΤ, (6.4)
де: N - кількість постів навантаження.
Якщо пости не однакові, тоді:
П=ПІ+П2+П3+...+Пп,(6.5)
Кількість постів:
, або 
(6.6)де: Q - об'єм перевезень за добу, т;
- продуктивність поста, т; 
- продуктивність поста, авт. 
(6.7) 
(6.8)де: Т - час роботи поста за добу, год.
Т = tзміни·Nзмін,(6.9)
де: tзміни - тривалість зміни, год.;
Nзмін – кількість змін.
Загальна сума витрат, віднесена на 1 зміну роботи автомобіля.
Sм = (0,1·М·(Ав + Ак) + k·З + Е + С + Р + Т + Ш + Н + П)/n ,(6.10)
де:k - коефіцієнт, який враховує додаткову зарплату і відрахування на соціальне страхування (складає ≈1,25-1,3);
n - число змін роботи машини в році;
Т - витрати на ТО, грн.;
Р - витрати на експлуатаційні ремонти, грн.;
Ш - витрати на відновлення і ремонт шин, грн.;
Η - накладні витрати, грн.;
П - інші витрати, грн.;
М - вартість машини, грн.;
Ав - амортизація на відновлення, грн.;
Ак - амортизація на капітальний ремонт, грн.;
З - витрати на зарплату, грн.;
Ε - витрати на паливо та електроенергію, грн.;
С - витрати на мастильні матеріали, грн.
Собівартість 1 машинозміни.
Sм = Пр + Зр∙γм + Ер, (6.11)
де: Пр - постійні витрати, грн.;
Зр - змінні або експлуатаційні витрати, грн.;
Ер - витрати на монтаж, на обладнання площадки, грн.;
γм - коефіцієнт інтенсивності експлуатації машини протягом зміни.
Собівартість 1 тоннооперації:
SТО = SМ/Q,(6.12)
Визначення ефективності.
Зведені витрати визначаються за формулою:
Π3 = Ε+ε·Κ,(6.13)
де: Ε - експлуатаційні витрати, грн.;
ε - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;
К - капіталовкладення, грн.
Оскільки в перевезенні вантажів з використанням навантажувально-розвантажувальних засобів приймають участь різні технічні засоби, то для виявлення ефективності варіанта механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, який порівнюється потрібно враховувати сумарні експлуатаційні витрати і сумарні капітальні вкладення до і після впровадження цього варіанта механізації. Сумарні капіталовкладення (ΣΚ), які потрібні для забезпечення транспортного процесу, складаються із капіталовкладень на рухомий склад (Кт), на засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт (Км) і інші капіталовкладення (Кп):
ΣΚ = ΚΤ + ΚΜ + ΚΠ.(6.14)
Звідси:
Π3 = ΣΕ+ε·ΣΚ.
Аналогічно визначають і сумарні експлуатаційні витрати (ΣΕ).
Якщо до механізації сумарні експлуатаційні витрати в рік на транспортування вантажу складають ΣΕ’Γ, сумарні капітальні вкладення ΣΚ’Γ, а після механізації сумарні експлуатаційні витрати в рік на транспортування вантажу складають ΣΕ"Γ, сумарні капітальні вкладення ΣΚ"Γ, то річна економія Ег в результаті впровадження механізації складає:
ΕΓ = (ΣΕΓ' + ε·ΣΚΓ' ) - (ΣΕΓ"+ε·ΣΚΓ"),(6.15)
ΣΕ включають витрати на перевезення вантажу рухомим складом та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Ці витрати включають і втрату вантажів при транспортуванні.
Ці витрати рівні, грн:собівартість 1т вантажу×собівартість 1 тоннооперації×втрати на 1т вантажу×обсяг перевезень.
Якщо механізоване не лише навантаження, але й розвантаження, то на річний об'єм перевезень множать собівартість навантаження і розвантаження 1т вантажу.
ΕΓ = QΓ·(ΔSП + ΔSТ + ΔΠ) + (ΣΚ' - ΣΚ"), (6.16)
де: ΔSП - економія на перевезення 1т вантажу, грн.;
ΔSТ - економія на навантаження (розвантаження) 1т вантажу, грн.;
ΔΠ- економія за рахунок збереження якості вантажу, усунення втрат на 1т вантажу, грн.
При зменшенні простоїв автомобілів під навантаженням і розвантаженням за рахунок механізації навантажувально-розвантажувальних робіт збільшується виробіток автомобілів, що призводить до їх звільнення, а відповідно, до зменшення капіталовкладень на рухомий склад.
Впровадження механізації пов'язане з допоміжними капіталовкладеннями на навантажувально-розвантажувальні засоби, а сумарні капіталовкладення при навантажувально-розвантажувальних роботах зростають [6]. Загальна ефективність капіталовкладень при механізації навантажувально-розвантажувальних робіт для спеціалізованих підприємств визначається за формулою:
Р = (Д - Е)/К, (6.17)
де: Д - об'єм доходів підприємства по механізації, грн.
При виборі оптимального варіанту механізації навантажувально-розвантажувальних робіт в конкретних умовах необхідно по кожному варіанту враховувати наступні показники:
- капіталовкладення;
- строк окупності капіталовкладень;
- собівартість 1 тоннооперації;
- простій автомобілів під навантажувально-розвантажувальними роботами;
- якісну і кількісну схоронність вантажів;
- забезпечення комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних робіт;
- підвищення продуктивності і покращення умов праці;
- витрати енергії, палива;
- витрати дефіцитних матеріалів та інші показники.
Література
1. Курс месторождений неметаллических полезных ископаемых, под ред. П. М. Татаринова, М., 1969
2. Глины, их минералогия, свойства и практическое значение, М., 1970.
3. Краткий автомобильный справочник. 10-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1983. – 220 с., ил., табл. – (Гос. науч.-исслед. ин-т автомоб. трансп.)
4. Іванченко Ф.К. Підйомно-транспортні машини. - К.: Вища школа, 1993.-413с.
5. Додонов Б.П., Лифанов В.А. Грузоподъемные и транспортные средства. - М.: Машиностроение, 1990. -247с.
6. Ходош М.С. Грузовые автомобильные перевозки. - М.: Транспорт, 1975.-238с.
7. Батищев И.И. Организация и механизация погрузочно-разгрузочных работ на автомобильном транспорте М.: Транспорт, 1983.-264с.
8. НАКАЗ N363 від 14.10.97 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні"
9. http://www.autokraz.com.ua АВТОКРАЗ Холдинговая Компания.htm10. http://www.maz.com МИНСКИЙ АВТОМОБИЛЬНЫЙ ЗАВОД11. http://www.kamaz.biz Cамосвал КАМАЗ-65115 (6x4).htm