Проект централізованого технічного обслуговування маршрутних транспортних засобів на базі філії "ТЕМП-АВТО" відкритого акціонерного товариства "РІВНЕ-АВТО" (стр. 6 из 19)
Організація діагностування Д-1 на окремому посту (дільниці) вигідно відрізняються і від ТО-1, суміщеного з діагностуванням (на потоковій лінії). На потоковій лінії ТО-1 з Д-1 недоцільно застосовувати конвеєри, оскільки діагностування гальм на кожній осі автомобіля порушує ритм роботи лінії, а переміщення автомобілів своїм ходом призводить до загазованості приміщення.
Відомо також, що на великих АТП однієї лінії ТО-1 з Д-1 не досить. Отже, треба мати кілька комплектів діагностичного устаткування, а це економічно невигідно, бо важко забезпечити його повне завантаження. Якщо ж розмістити один комплект діагностичного устаткування на дільниці Д-1, то можна піднести продуктивність праці дільниці Д-1 у 2…3 рази порівняно з потоковими лініями ТО-1 з Д-1. Крім того, Д-1-могутній індустріальний засіб відділу технічного контролю для перевірки якості ТО й поточного ремонту.
Перед тим як організувати виконання ТО з діагностуванням за описаною типовою технологією, слід на АТП залежно від конкретних умов підприємства провести відповідну підготовчу роботу. Треба встановити й налагодити діагностичне устаткування, укомплектувати бригади виконавців, навчити їх роботи за технологічними картами і, перерозподіляючи операції по постах, забезпечити рівномірне завантаження виконавців.
1.3.5 Ритм виробництва – це частина часу роботи зони ТО, яка припадає на одне обслуговування
де Т – тривалість роботи зони ТО на добу, год. Згідно з дод. 3 [1], приймаємо Т = 16 годин (робота в дві зміни).
Підставивши числові значення, одержимо ритм виробництва для зони ТО-2, ТО-1 та ЩО:
хв 
хв 
хв1.3.6 Такт поста і лінії. Такт – це час виконання ТО на посту
де tсер – середня трудомісткість одного ТО, люд-год.
де Ті – сумарна річна трудомісткість і-го виду ТО транспортних засобів (див. табл. 1.6 та 1.4), зменшена на трудомісткість діагностичних робіт (їх виконують окремо на постах Д-1 та Д-2), люд-год;
Nі– річна кількість і-го виду технічних обслуговувань (див. табл. 1.3);
рn – кількість робітників, які одночасно працюють на посту (значення вибираємо з додатка 4 [1]);
tn – час переміщення автомобіля при встановленні його на пост і з’їжджанні з поста tn = 1…3 хвилини.
Для постів ТО-2:
люд-год 
хвДля постів ТО-1:
люд-год 
хвТакт лінії визначається аналогічно такту поста:
де рл – кількість робітників на лінії:
де рn – кількість робітників, які одночасно працюють на посту (значення вибираємо з додатка 5 [1]);
Xn– кількість постів лінії, для ліній ТО-1 Xn = 2…3 пости, для ліній ТО-2 Xn = 3…5 постів
tn – час переміщення автомобіля з поста на пост:
де La– габаритна довжина автомобіля, м;
а – відстань між автомобілями на постах, м;
Vк – швидкість переміщення автомобіля конвеєром, м/хв.
Величина Vк =8…12 м/хв.
Величина а = 1,2 м для автомобілів І категорії, 1,5 м – для ІІ та ІІІ категорії, та 2,0 м для IV категорії. В нашому випадку, а = 1,5 м.
В результаті розрахунків отримаємо:
хв.Кількість постів лінії ТО-2 приймаємо 4, кількість виконавців на посту лінії – по 4 робітники на посту.
Таким чином,
чоловік. 
хв.Кількість постів лінії ТО-1 приймаємо 3, кількість виконавців на посту лінії – по 3 робітники на посту.
Таким чином,
чоловік. 
хв.1.3.7 Кількість універсальних постів ТО, ПР, загального Д-1 та поглибленого Д-2 діагностування, робіт розраховуємо за формулою
де Тр – річний об’єм робіт (див. табл. 1.6), люд-год;
kn– коефіцієнт нерівномірності завантаження постів, приймаємо відповідно до додатка 6 [1];
Др– кількість робочих днів за рік (приймаємо у відповідності до завдання на КР);
n – кількість змін роботи на добу (див. дод. 3, [1]);
tзм – тривалість зміни, (див. дод. 3, [1]), год;
рn – кількість одночасно працюючих на одному посту, (приймаємо значення не більші ніж наведено в дод. 4, [1], чол.;
kвик– коефіцієнт використання робочого часу поста, приймаємо відповідно до дод. 7, [1].
При визначенні кількості робочих постів загального діагностування (Д-1) підсумовуємо трудомісткості загально-діагностичних робіт ТО-1 і поточного ремонту, а для поглибленого діагностування (Д-2) – трудомісткості робіт поглибленого діагностування при ТО-2 і таких же робіт ПР. Якщо через малу трудомісткість не можна спроектувати окремі пости Д-1 та Д-2, то ці трудомісткості додаємо і розраховуємо суміщений пост діагностування Д-1+Д-2.
При розрахунках кількості постів ТО-1 та ТО-2 з обсягу сумарної трудомісткості їх робіт необхідно обов’язково вирахувати трудомісткість відповідних діагностичних робіт.
Розрахунок постів проводимо змінюючи у доступних межах число виконавців робіт до отримання цілого числа постів в границях ±10%.
У разі неможливості отримати хоча б один робочий пост, споріднені роботи можна об’єднувати і проектувати суміщені пости.
Для розрахованих даних по трудомісткостях окремих видів робіт, кількість відповідних постів складе:
- пости діагностування Д-1 (при kn= 1,09; рn = 2; kвик=0,9):
- пости діагностування Д-2 (при kn= 1,09; рn = 2; kвик=0,9):
- пости технічного обслуговування ТО-1 (при kn= 1,09; рn = 2; kвик=0,98):
Приймаємо 1 пост ТО-1.- пости технічного обслуговування ТО-2 (при kn= 1,09; рn = 3; kвик=0,98):
Приймаємо 1 пост ТО-2.На основі отриманих даних, можна зробити висновок, що через малу трудомісткість деяких видів робіт, виникає необхідність проектувати суміщені пости за рахунок об’єднання трудомісткостей, а саме:
- пости діагностування Д-1 та Д-2:
Приймаємо 2 пости загального та поглибленого діагностування.
Таким чином, в результаті розрахунків ми отримали такі пости:
- пости технічного обслуговування ТО-1 – 1 пост;
- пости технічного обслуговування ТО-2 – 1 пост;
- суміщений пост діагностування Д-1 та Д-2 – 2 поста;
1.4 Розрахунок чисельності виробничого персоналу, допоміжних робітників, ІТП і службовців
Розрізняють технологічно необхідну (явочну) Рт і штатну Рш кількість робітників. Кількість явочних робітників у зонах ТО і ПР визначаємо як добуток кількості робочих одного поста рп, прийнятого при розрахунку постів, на кількість постів чи кількості виконавців однієї лінії на кількість ліній і на кількість змін роботи зони.
Наприклад, для зони ТО-1 будемо мати:
- зона ТО-1 (1 поста по 2 робітники на посту, 2 зміни роботи) 1·2·2 = 4 чоловік;
За результатами розрахунків складаємо табл. 1.11.
Таблиця 1.11. Результати розрахунку чисельності виробничого персоналу
| Зони, відділення, дільниці | Річна трудомістк. робіт, люд-год | Річний фонд часу, год | Кількість робітників | Розподіл по змінах | ||||
| Явочних | Коеф. штатності | Штатних | 1 | 2 | ||||
| Розрахункова | Прийнята | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Постові роботи | ||||||||
| Пост діагностування Д1+Д2 | 3572,59 | 2070 | 1,72589 | 1,73 | 0,85 | 4 | 2 | 2 |
| Пости ТО-1 | 6255,711 | 2070 | 3,02208 | 3,02 | 0,85 | 4 | 2 | 2 |
| Пости ТО-2 | 9564,345 | 2070 | 4,62046 | 4,62 | 0,85 | 6 | 3 | 3 |
Чисельність допоміжних робітників приймаємо у співвідношенні, що вказане у додатку 10 [3]. Додатково слід передбачити для обслуговування очисних споруд по одному робітнику на кожні 75 м3/добу витрат оборотної води.