Організація технічного обслуговування автомобіля ГАЗ-3307 (стр. 5 из 8)

4. Організація технологічного процесу технічного обслуговування і поточного ремонту автомобіля

4.1 Обґрунтування і вибір методу технічного обслуговування автомобілів

Розрізняють два методи ТО автомобілів:

- одиничний;

- потоковий.

Під одиничним методомрозуміють виконання усіх робіт, пов'язаних з доглядом за автомобілем на одному посту. Цей метод застосовують на невеликих АТП, у польових умовах та ін.

Для одиничного методу ТО автомобілів характерні: широка номенклатура робіт, рідка повторюваність однотипних робіт; відсутність типізованих технологічних процесів, різна послідовність виконання операцій і їх несинхронність; велика трудомісткість і тривалість циклу обслуговування, комплексність операцій; відносно велика частка ручних робіт, низька продуктивність праці, висока кваліфікація виконавців робіт; великі втрати часу на маневрування автомобілів при переїзді з поста на пост.

Потоковий метод перспективніший, він дає змогу реалізувати всі принципи раціональної організації виробництва.

При потоковому методі всі роботи виконуються на кількох розташованих у технологічній послідовності спеціалізованих постах, сукупність яких створює потокову лінію. Переміщення автомобілів із поста на пост при потоковому методі ТО може бути примусовим (конвеєрами) і своїм ходом. Пости розташовують прямолінійно, що дає змогу застосовувати механічну тягу і забезпечує найкоротші шляхи переміщення автомобіля з поста на пост. Потокові лінії організовують окремо для кожного виду обслуговування, це зумовлено різним обсягом і характером робіт. Потоковий метод ТО потребує забезпечення однакового терміну перебування автомобіля на кожному посту, виконання певного обсягу робіт і сталої чисельності працюючих. Порушення виконання обсягу робіт хоча б на одному посту спричиняє простої на інших постах і порушує процес потокового виробництва. Тому організація обслуговування на потокових лініях потребує однотипності автомобілів і однакового обсягу обслуговування, що ускладнює в багатьох випадках їх використання, особливо при ТО-2, за якого обсяги робіт дуже різняться і виникає велика асинхронізація роботи постів.

Потоковий метод ТО ефективний, якщо добова або змінна програма обслуговування достатні для повного завантаження потокової лінії; точно додержується графік подачі автомобіля; чітко розподіляються операції ТО за виконавцями; роботи широко механізуються й автоматизуються; є належна матеріально-технічна база, резервні пости і «ковзні» виконавці; добре налагоджено постачання потокової лінії всіма потрібними деталями, матеріалами й інструментом. Потоковий метод дає змогу підвищувати культуру обслуговування, поліпшувати умови праці й техніку безпеки, підвищувати продуктивність праці та якість обслуговування, застосовувати високопродуктивне устаткування, засоби механізації та автоматизації, забезпечувати ритмічність виробничих процесів, краще використовувати виробничі площі.

Разом з ТО можна виконувати технологічно пов'язані з ним операції супровідного поточного ремонту малої трудомісткості (при ТО-1 до 5—7 люд.-хв, при ТО-2 — до 20—30 люд.-хв), що часто повторюються. Сумарна трудомісткість операцій супровідного поточного ремонту не має перевищувати 15—20 % трудомісткості відповідного ТО.

Потоковий метод ТО як найбільш прогресивний застосовують на АТП при організації ЩО і ТО-1 і меншою мірою — ТО-2 [5, c.149-150].

Технічне обслуговування здійснюється на потокових лініях при добовій програмі ТО-1 не менш як 12-15 і для ТО-2 – 5-6 обслуговувань технічно сумісних автомобілів.

Раціональний метод ТО автомобілів визначають у конкретних умовах експлуатації по відношенню такту поста

до ритму виробництва R.

Такт поста (

) чи лінії ( ) – це фактичний час виконання технічного обслуговування на посту чи на потоковій лінії

= (60 ∙ t_то ∙ С_то / )+t_п хв. (11)

де t_то – трудомісткість певного виду технічного обслуговування, люд-год.

С_то – доля постових робіт в ТО (С_що, С_то-1 = 1; С_то-2 = 0,8)

- кількість одночасно працюючих на посту, чол.. ( =1…3чол.)

t_п – час додаткових робіт, t_п = 2…3 хв.

Ритм виробництва (R) – це частина робочого часу, яка припадає на одне із запланованих на зміну технічних обслуговувань

R_то = 60 ∙ t_зм^то ∙ n_зм^то/ N_д^то хв. (12)

де t_зм^то – тривалість зміни роботи зон ТО, год.

n_зм^то – кількість робочих змін на добу

N_д^то – добова кількість технічних обслуговувань певного виду

Розрахунки такту та ритму для даного АТП наведені у таблиці:

Таблиця 13. Вибір методу технічного обслуговування автомобілів

Показник	Розрахункова формула	Розрахунок	Результат
Ритм, хв.:
Rщо	60 ∙ nзмщо ∙ tзмщо / Nдщо	60∙1∙10,5/59,8	10,5
Rто-1	60 ∙ nзмто-1 ∙ tзмто-1 / Nдто-1	60∙2∙7/2,9	290
Rто-2	60 ∙ nзмто-2 ∙ tзмто-2 / Nдто-2	60∙2∙7/0,96	875
Такт поста, хв.
	(60 ∙ tщо ∙ Сщо / )+tп	(60∙0,3∙1/2)+3	12
	(60 ∙ tто-1 ∙ Сто-1 / )+tп	(60∙3,6∙1/3)+3	75
	(60 ∙ tто-2 ∙ Сто-2 / )+tп	(60∙14,4∙0,8/3)+3	233,4
Відношення	/ Rщо	12/10,5	1,14
/ Rто-1	75/290	0,26
/ Rто-2	233,4/875	0,27

4.2 Визначення необхідної кількості робочих постів для технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів

Для потокового методу технічного обслуговування автомобілів кількість робочих постів

визначають шляхом множення кількості потокових ліній на кількість прийнятих робочих постів Z_то на одній потоковій лінії.

Кількість робочих постів ПР визначається за формулою:

Х_п^пр =

(13)

де Т_пр – річна трудомісткість постових робіт з ПР автомобіля, люд-год. (18699,9);

К_нн – коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пост (К_нн =1,2…1,5);

- число робочих днів на рік (365);

- кількість змін

- тривалість змін роботи зони ПР (8 )

- кількість робітників на посту ПР (1…3 чол.);

Таблиця 14. Розрахунок кількості робочих постів для ТО і ПР автомобілів

Види постів	Розрахункова формула	Розрахунок	Результат розрахунку
	/(Rщо∙φп)	12/(10,5∙0,9)	1,27(1)
	/(Rто-1∙φп)	75/(290∙0,9)	0,29(1)
	/(Rто-2∙φп)	233,4/(875∙0,9)	0,3(1)
			3,5(4)

- коефіцієнт використання робочого часу поста ПР (0,8…0,9);