Організація технічного обслуговування автомобіля ГАЗ-3307 (стр. 8 из 8)

Розрізняють три принципи призначення періоду виконання профілактичних робіт: регламентний, календарний, комбінований.

При регламентному принципі профілактику проводять після досягнення автомобілем певного напрацювання, що вимірюється в кілометрах пробігу або в годинах роботи. У тих випадках, коли автомобіль перебуває на зберіганні (не працює) або коли інтенсивність спрацювання залежить в основному від тривалості зберігання (залежність від напрацювання знехтувано мала), профілактичні роботи проводять за календарними періодами. Інакше кажучи,при календарному принципі період виконання профілактичних робіт залежить від віку автомобілів, а не від напрацювання.

Таким чином, відмінність між регламентним і календарним принципами полягає лише в тому, від якого параметра (від напрацювання чи від календарного періоду) залежать характеристики надійності. Окремі елементи автомобіля спрацьовуються як під час роботи, так і при зберіганні їх. У таких випадках застосовують комбінований принцип.

Профілактику проводять за плановим або мішаним режимами.

Плановий режим полягає в тому, що профілактику здійснюють через певну величину або час експлуатації автомобіля незалежно від кількості відмов, що сталися.

Мішаний (комбінований) режим охоплює планову і непланову профілактику. Останню проводять після відмов, включаючи до неї, крім ремонту, ще й профілактичні роботи.

Плановий режим дає змогу прогнозувати пробіг або час надходження автомобіля на профілактику, планувати обсяг робіт із ТО, цим самим забезпечуючи рівномірне завантаження обслуговуючого персоналу. При мішаному режимі час надходження автомобіля на ТО заздалегідь невідомий, що ускладнює планування робіт ремонтно-обслуговуючого персоналу.

Наявність певної інформації про технічний стан автомобіля, про обсяг перевезень та можливості АТП забезпечують ефективне планування робіт ТО і ПР. Вдало сплановані роботи забезпечать безперешкодну, вдало організовану роботу даного АТП.

9. Техніко – економічне оцінювання прийнятих рішень

Основними техніко-економічними показниками (ТЕП) є показники, які розраховані на 1 автомобіль:

o

- кількість працівників;

o

- кількість постів;

o

- площа виробничо-складських приміщень;

o

- площа адміністративно-побутових приміщень;

o

- площа стоянки;

o

- площа території АТП.

Порівняння ТЕП даного проекту проводимо за допомогою еталонного значення яке береться з відповідної літератури.

На даному АТП такі відхилення:

- кількість робітників на 1 млн. км. пробігу автомобіля (чол.) повинна не перевищувати 5, а в нашому випадку 6.

- кількість робочих постів на 1 млн. км. пробігу автомобіля повинна знаходитися в межах 0,75 – 1,45, а нас 1,7.

- площа виробничих приміщень на 1-н автомобіль м² повинна дорівнювати 15, а в нашому випадку вона становить 4,9.

Будь –яке збільшення основних фондів (будівництво нових, реконструкція існуючих підприємств) знижує рентабельність. Для її підвищення або, в крайньому разі, підтримування на одному рівні треба, щоб кожна гривня, вкладена в основні фонди, давала віддачу не нижчу від середньогалузевого нормативу. Тому для кожного проектного рішення треба здійснювати економічне оцінювання.

10. Спеціальне завдання

Діагностування – технологічний елемент профілактики та ремонту, основний метод виконання контрольних робіт. Специфічною якістю, яка відрізняє діагностику від звичайного визначення технічного стану, є, перш за все, вияв скритих несправностей без розбирання. Приналежність діагностування до ТО та ремонту виражається технологічним призначенням і ступенем спеціалізації. Перед ТО-2 автомобілі піддаються попередньому діагностуванню Д-2. У разі потреби Д-2 можна виконувати і перед ПР. Мета цього діагностування – дістати більш потужні та економічні характеристики автомобілів, виявити несправності, визначити способи та місце (ТО-2 чи ПР) їхнього усунення. На дільницю Д-2 автомобілі надходять після діагностування за графіком. Після діагностування справні автомобілі повертаються на деякий час в експлуатацію, а через 1-2 дні надходять до ТО-2. Виявлені несправності усувають при Д-2, ТО-2 або на дільниці ПР. Водночас рекомендується виконувати з цим діагностуванням регулювальні операції невеликої трудомісткості та робити заміну дрібних деталей (трудомісткість операцій менш як 10 люд.-хв.). Комплекс діагностування рекомендовано підпорядковувати начальникові відділу технічного контролю (ВТК).

Необхідне обладнання для діяльності дільниці наступне:

№	Найменування	Кількість	Габаритні розміри
1	Стенд для діагностування тягових якостей автомобіля	1	4×2×0,68
2	Пульт управління стендом
3	Табло команд стенда
4	Реостат стенда
5	Стіл на механічній основі	1	1,2×0,7×0,73
6	Стіл на металевій основі	1	1,37×0,6×0,34
7	Електрошафа	1	1×0,52×1,85
8	Шафа для одягу	1	1,1×0,4×1,8
9	Передвижний підйомник	1
10	Вентилятор	1	0,86×0,425
11	Стенд для перевірки електрообладнання	1	1,37×0,345
12	Стенд для контролю встановлення передніх коліс	1	1,5×1×0,6
13	Прилад для контролю відпрацьованих газів	1	0,5×0,5×0,8
14	Шланг для відсмоктування відпрацьованих газів
15	Гальмівний стенд	1	2×1,5×0,5
16	Пульт гальмівного стенда

Для визначення площі дільниці враховуємо площу, яку займає обладнання, коефіцієнт щільності його розстановки (4,5-7) та площу самого автомобіля. Виходячи з цього маємо наступну площу дільниці Д – 2:

м²,

тому створюємо зону довжиною 10 м та шириною 6 м.

Висновок

Автомобільний транспорт є найбільш масовим та гнучким видом транспорту. Стрімке зростання автомобільного парку світу зумовили необхідність ефективної організації робіт АТП та покращення умов праці. У даному курсовому проекті організація робіт була розглянута на АТП з вантажними автомобілями середнього класу ГАЗ – 3307.

Дане автотранспортне підприємство (АТП) займається перевезенням вантажів рухомим складом у кількості 100 шт. в околицях міста Бровари при середньодобовому пробігу 230 км, здійснює ТО, ремонт та зберігання автомобілів, також забезпечує необхідними експлуатаційними, ремонтними матеріалами та запасними частинами виробничі підрозділи для здійснення безперервного виробничого процесу.

У ході проведеної роботи маємо такі результати щодо функціонування цього АТП.

Ефективність здійснюваного технічного обслуговування визначається наступними факторами: організацією ТО і ПР, промисловою базою (обладнання), персоналом (зацікавленість, кваліфікація), системою забезпечення та резервування (запасні частини), парком рухомого складу (розмір та структура парку), умовами експлуатації.

Тут постійно діють такі відділи як відділ експлуатації, відділ технічного контролю, відділ головного механіка, також працює 1 універсальний пост ЩО, ТО-1, ТО-2 за одиничного методу ТО, контроль за діяльністю яких здійснює відповідний відділ.

ПР потрібно здійснювати агрегатним методом на 4 постах. При цьому технологічний процес ТО і ПР має операційно-постову форму організації. Роботи виконують послідовно у різні дні одного тижня на спеціалізованих, незалежних один від одного, робочих постах. Працюють у міжзмінний час з метою збільшення випуску автомобілів на лінію.

Роботи у виробничих підрозділах АТП проводяться 24 штатними робітниками різних спеціальностей: діагностики, акумуляторними, прибиральники, мийники, мастильники, заправники, слюсарі-авторемонтники, автоелектрики-карбюраторники, слюсарі з ТО і ПР паливної апаратури дизельних двигунів, мідники, бляхарі, ковалі, столяри, арматурники, токарі, оббивальники і маляри, слюсарі-авторемонтники, які працюють у спеціалізованих бригадах позмінно (7 год).

Оскільки для забезпечення роботи необхідна значна кількість технічного майна, то діють складські приміщення для зберігання автомобільного палива, мастильних матеріалів, автошин, металів, агрегатів, деталей, вузлів, інструменту та інших цінностей. Заправка паливом 100 вантажних автомобілів ГАЗ – 3307 здійснюється 5 стаціонарними колонками потужністю близько 60 л/хв.десь за 1-1,5 год.

Обраний відкритий спосіб зберігання з системою водопідігрівання двигунів у холодну пору, що забезпечує ефективне використання рухомого складу, допомагає уникнути зриви рейсів.

Створення даних умов роботи підрозділів та персоналу забезпечить функціонування даного вантажного АТП, сприятиме подальшому удосконаленню та розвитку виробничого процесу шляхом з’ясування та вирішення виникаючих проблем при безперервній роботі АТП.

Список використаної літератури

1. Краткий автомобильный справочник. – 10-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1984. – 220 с. (Гос. науч.-исслед. ин-т автомоб. трансп.).

2. Колесник П.А., Шейнин В.А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: Учебник для вузов – М.: 1985. – 325 с.

3. Канарчук В.Е., Лудченко А.А., Курников И.П. Техническое обслуживание, ремонт и хранение автотранспортних средств: Учебник в 3 кн. – К.: Выща шк., 1991. – Кн. 1. Теоретические основы. Технология. – 359 с.

4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2004. – 478 с.

5. Методические указания к курсовому проектированию по дисциплине «Производственно-техническая база АТП» (технологическое проектирование АТП и СТО). – Кременчуг: КГПУ, 1999. – 98 с.

6. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни „Технічне обслуговування транспортних засобів”. – Київ: НТУ, 2003. – 45 с.

7. Табель технологического оборудования и специализированного инструмента для АТП и ЦБТО. М.: ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР, 1983, 98 с.