6. Удосконалення сфери експедиторських послуг повинне відбуватися за такими напрямами: створення єдиної системи електронного обміну інформацією та інтегрованої міжнародної мережі комунікацій, що дозволить заздалегідь готувати технологічний процес, планувати завантаження транспортних засобів, завчасно готувати документацію для безперешкодного просування вантажів; упровадження системи раціонального управління експедиторською діяльністю та нових технологій обробки документів та інформації; створення конкурентоспроможних вітчизняних транспортних та експедиторських підприємств; впровадження єдиної правової основи взаємовідносин між транспортно-експедиторськими компаніями та їх клієнтами, а також взаємовідносин у самій транспортній інфраструктурі між її складовими елементами; удосконалення системи страхування транспортно-експедиторських операцій і контролю за якістю діяльності суб'єктів даного ринку.
7. Особливістю транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств водним транспортом є значна залежність перевізного процесу від зовнішніх, важкопрогнозованих умов: стану фрахтового ринку, гідрометеорологічних умов та інших випадкових факторів. Реальні умови, в яких відбувається транспортний процес, постійно змінюються. Прийняття обґрунтованих рішень щодо вдосконалення діяльності транспортних підприємств та транспортного процесу в цілому потребує врахування зовнішніх факторів та факторів, що безпосередньо впливають на перевізний процес, у тому числі керованих та некерованих з боку оперативного керівництва. Аналіз основних факторів, що впливають на процес транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств, та оцінка їх впливу на діяльність судноплавної компанії дозволяють зробити висновок, що здебільшого керівники компанії здатні враховувати цей вплив при плануванні перевізного процесу, мінімізовувати його можливі негативні наслідки та запобігати втратам компанії.
8. Аналіз діяльності судноплавної компанії ВАТ “Українське Дунайське пароплавство” свідчить, що динаміка її розвитку не відрізняється від основних тенденцій розвитку транспортної галузі України. Протягом 1995 – 2000 років відбувалося скорочення обсягів перевезень, а з 2001 року – поступове збільшення. В структурі перевезень вантажів судноплавною компанією переважають експортні та транзитні вантажі, постійно зменшується частка каботажних перевезень.
9. Проведений детальний аналіз функціонування судноплавної компанії дозволив систематизувати проблеми та визначити основні шляхи збільшення обсягів перевезень вантажів та підвищення ефективності діяльності компанії. На основі оцінки існуючих підходів до планування обсягів діяльності судноплавної компанії автором запропоновано методику планування обсягів діяльності компанії, яка дає змогу розробити ґрунтовний план-прогноз на короткочасний період з урахуванням багатьох чинників, що впливають на обсяги перевезень. За цією методикою плановий обсяг перевезень вантажів розраховується виходячи з прогнозованих темпів зростання таких показників, як обсяги перевезень вантажів по кожній товарній групі, обсяги перевезень за видом перевезення (експортних, імпортних, між іноземними портами та каботажних), обсяги перевезень вантажів за географією перевезень (море та річка). Використання цього методу надає можливість запобігти можливих похибок при розрахунку планового показника. Відповідно до плану-прогнозу обсяг перевезень судноплавної компанії ВАТ “Українське Дунайське пароплавство” у 2005 році складе 5816,9 тис. тонн. Розрахована з урахуванням плану поповнення вантажної бази провізна здатність судноплавної компанії в 2005 році повністю забезпечує виконання планового обсягу перевезень вантажів.
10. Оцінка основних показників ефективності функціонування судноплавної компанії ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” свідчить, що протягом 1995 – 2001 років судноплавна компанія ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” отримувала від’ємний фінансовий результат, що свідчить про неефективність її діяльності і лише в 2002 – 2004 роках компанія змогла отримати прибуток від своєї діяльності. Основна частка доходів компанії припадає на доходи від перевезення вантажів. Позитивною тенденцією є поступове зростання протягом останніх років основних показників ефективності: витратовіддачі, продуктивності праці та фондовіддачі.
11. Оцінка результатів функціонування судноплавної компанії та управління ними повинні відбуватися при постійній оцінці збалансованості рівня транспортних потужностей підприємства та рівня припустимих експлуатаційних витрат підприємства з витратами клієнтури на транспортне обслуговування діяльності. Важливим принципом управління результатами діяльності судноплавної компанії є оптимізація організаційно-економічних відносин при максимізації кінцевих результатів діяльності. Основним завданням діяльності судноплавної компанії є підвищення ефективності процесу перевезення, забезпечення стійких економічних, організаційних і правових відносин з вантажовласниками, сервісними компаніями та підприємствами-конкурентами.
12. Вдосконалення господарського механізму управління розвитком судноплавної компанії повинне враховувати формування результатів його роботи під впливом складних організаційно-економічних і кон’юнктурних факторів: коливання курсу національної валюти, абсолютних переваг провідних судноплавних компаній світу, зростання витрат, системи обмеження монополізму та недобросовісної конкуренції.
Необхідність постійної підтримки та підвищення техніко-економічного рівня судноплавної компанії обумовлюється загостренням конкурентної боротьби та ставить ефективність діяльності в пряму залежність від роботи маркетингового та дослідницького апарату. Запропонована автором методика передбачає розробку маркетингової стратегії судноплавної компанії та маркетингових заходів з метою завоювання компанією стійких конкурентних позицій на міжнародному та локальному фрахтовому ринку. Визначено основні етапи формування маркетингової стратегії судноплавної компанії та управління компанією на базі маркетингових принципів, що є необхідною умовою на сучасному етапі розвитку економічних відносин.
13. Запропоновано модель поведінки судноплавної компанії на локальному фрахтовому ринку при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що дозволяє визначати оптимальну споживну вартість послуг з перевезення залежно від стану фрахтового ринку та дій конкурентів, максимізувати прибутки компанії та підвищити ефективність її функціонування. Побудова моделі поведінки судноплавної компанії на локальному фрахтовому ринку передбачає: визначення учасників (суб’єктів) ринку; встановлення параметрів ринку, що впливають на поведінку учасників ринку; формалізацію механізмів за допомогою яких учасники впливають на поточний стан ринку. Головна мета застосування моделі – досягнення компанією максимального прибутку або вироблення такого механізму визначення вартості послуг, щоб незалежно від обсягу їх надання досягти максимально можливого прибутку. Насамперед, визначається собівартість надання послуг компанією. Модель дозволяє визначити споживну вартість послуг компанії виходячи з розподілу замовлень між компаніями, що функціонують на ринку в умовах змін. Таким чином, судноплавна компанія встановлює ціни на свої послуги (робить ходи в умовах позиційної гри), враховуючи поведінку компанії-конкурента. Компанії можуть робити ходи, без урахування ходу конкурента (модель Курно) або враховуючі ходи конкурентів (модель Стекельберга), в будь-якому випадку прагнучи максимізувати свій прибуток. Результатом такого моделювання є: поява нових послуг, зміна вартості послуг, поява нових ресурсів (плавзасобів), запит до компанії конкурента на можливість оренди ресурсів. Модель дозволяє приймати зважені рішення щодо цінової політики та визначення споживної вартості послуг компанії залежно від умов на локальному фрахтовому ринку та дій конкурентів.
14. Підвищення ефективності діяльності судноплавної компанії повинне відбуватися за такими напрямами: контроль та скорочення термінів окупності капітальних вкладень; підвищення техніко-економічного рівня судноплавної компанії шляхом введення в експлуатацію конкурентоспроможних суден (за економічними та функціональними параметрами); підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів; підвищення професійного рівня працівників судноплавної компанії, стимулювання зростання продуктивності праці; посилення контролю ритмічності обслуговування перевізників та термінів доставки вантажів; забезпечення високої якості процесу перевезення за всіма параметрами.
15. У дисертаційному дослідженні обґрунтовано пропозиції щодо використання системи показників оцінки результатів та ефективності діяльності окремих судноплавних компаній та системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств в цілому. Запропонована система показників визначення ефективності транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств включає в себе загальноприйняті показники визначення ефективності, такі як розмір прибутку судноплавної компанії з урахуванням різноманітних факторів; інтегральний економічний ефект як основний узагальнюючий показник ефективності функціонування системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств; коефіцієнти дисконтування результатів і витрат, що використовуються при розрахунках інтегрального економічного ефекту. До системи показників оцінки ефективності морського транспорту включені показники загальноекономічної ефективності морського транспорту та загальноекономічної ефективності транспортного процесу. Обґрунтовано доцільність включення до системи показників нових коефіцієнтів використання транзитного потенціалу і розвитку ринку експедиторських послуг, які дозволяють більш повно і всебічно оцінити ефективність функціонування транспортної галузі та рівень використання її потенційної потужності. За оцінкою запропонованих коефіцієнтів визначається ступінь використання транзитної потужності держави та першочергові заходи, яких необхідно вжити для підвищення рівня розвитку системи транспортного обслуговування зовнішньої торгівлі, а також стан та рівень розвитку ринку експедиторських послуг. Запропонована автором система показників дозволяє здійснити всебічну кількісну оцінку функціонування транспортної галузі. Вона дозволяє систематизувати і кількісно оцінити практично всю сукупність факторів, що впливають на транспортний процес, процес транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств, визначити ступінь їх впливу на кінцеві результати, а це, своєю чергою, дає змогу виявити "невикористані ресурси" і розробити комплекс заходів щодо вдосконалення водного транспорту, транспортної галузі в цілому, сфери експедиторських послуг. Оцінка динаміки запропонованих показників надає змогу оцінити транспортну політику держави та її ефективність.