Смекни!
smekni.com

Система змащення ВАЗ 2108 (стр. 2 из 4)

1.2.3. Маслозаливна горловина

Маслозаливна горловина, через яку двигун заправляється маслом, знаходиться на задній частині кришки клапанного механізма. Горловина герметично закривається пробкою з резиновою прокладкою.

1.2.4. Вимірювальний щуп

Стержньовий покажчик рівня масла встановлений в спеціальному приливі з лівої частини блока двигуна і ущільнений прокладкою. На нижній частині стержня зроблені дві мітки: нижня відповідає мінімальному, а верхня-максимальному рівню масла.

1.2.5. Масляний картер

Масляний картер відштампований з стального листа товщиною 1.5 мм. Він закриває двигун знизу і служить резервуаром для масла. Завдяки теплообміну з навколишнім середовищем через стінки картера масло охолоджується. Кріпиться картер до нижнього фланця блоку двигуна дев¢ятнатцяттю болтами з різьбою М6. Між фланцями блока двигуна і масляного картера розташована ущільнююча прокладка з пробкової кришки на резиновій зв¢язці. Її номінальна товщина в вільному стані рівна 3 мм. Внутрішній отвір масляного картера коритоподібної форми. Вона має розвинуту в ліву нижню сторону передню частину, в якій розміщений масляний насос. Щоб запобігти надмірному розбрискуванні масла при їзді, в картер вварені вертикальні та горизонтальні перегородки. В нижню частину картера вварений фланець з різьбою М22C1.5, в який вкручена зливна пробка.

Вентиляція картера примусова, закрита, що не допускає виділення картерних газів в атмосферу. Під час роботи двигуна гази по витяжному шлангу 9 (рис. 6) відсмоктуються в корпус 8 маслорозділювача, сітка 6 відділяє масло. Далі картерні гази всмоктуються через верхній витяжний шланг 5 та трубку 2 відводу картерних газів і з паливною сумішшю потрапляють в камеру згорання двигуна.

1 – впускний трубопровід; 2 – трубка відводу картерних газів в за дросельний простір карбюратора; 3 – карбюратор; 4 – повітряний фільтр; 5 – верхній натяжний шланг вентиляції картера; 6 – сітка маслорозділювача; 7 – кришка головки циліндрів; 8 – корпус маслорозділювача;

9 – нижній витяжний шланг; 10 – покажчик рівня масла; 11 – штуцер.

Рисунок 6. Схема вентиляції картера

1.2.6. Масло приймач

Щоб масляні насоси мали змогу забирати масло з піддону двигуна, їх забезпечують нерухомими маслозабірниками (див. рис. 3, деталь 11) (рідше плаваючими). Від застосування плаваючих маслозабірниками майже повністю відмовились, так як вони мають істотні недоліки. Наприклад при русі автомобіля по пересічній місцевості в систему змащення може потрапити повітря, що призведе до припинення подачі масла і двигун вийде з ладу через розплавлення антифрекційного сплаву підшипників колінчатого валу. Нерухомі маслозабірники отримали широке розповсюдження. Вони розташовані в нижній частині піддона, і повітря через них, як правило, не може потрапити в систему змащення. Маслозабірник насоса являє собою первинний фільтр, так як масло може потрапити всередину трубки тільки, якщо пройде через фільтруючу сітку. Сітка утримується в корпусі пружиною. На корпусі ребра, в які кришкою опирається сітка, утворюючи щілини між нею і корпусом. Якщо фільтруюча сітка засмічена, то масло надходить в трубку через щілини .

1.3 Принцип дії

Принципова схема системи змащення показана на рис. 7. Масло заливається в піддон картера через горловину патрубка 17. Кількість масла в системі повинна бути визначена. Його контролюють за допомогою масло вимірювального щупа 16, кінець якого занурений у масляну ванну.

При роботі двигуна масло засмоктується з піддона насосом 7 через маслозабірник 6 і подається у фільтр 10. З фільтра масло надходить у головну масляну магістраль 12, виконану у вигляді подовжнього каналу в картері двигуна. Максимальний тиск масла, створюваний насосом, обмежується редукційним клапаном 8. У випадку засмічення фільтра 10 масло надходить у головну масляну магістраль через пропускний клапан 9, минаючи фільтр. Частина масла постійно надходить для очищення у фільтр 1. Фільтр 10, через який проходить все масло, що надходить у головну масляну магістраль, називається послідовно включеним або повнопоточним. Фільтр 1 включений паралельно.

З головної масляної магістралі масло під тиском через отвори в картері і блоці надходить до корінних підшипників 13 колінчатого вала, підшипникам 14 розподільного вала й у порожню вісь 15 коромисел. Від корінних підшипників через отвори в шийках і щоках масло подається до шатунних підшипників колінчатого вала. У деяких двигунах усередині шатуна виконується канал, по якому масло під тиском надходить у верхню голівку для змащення пальця.

.

Витікаюче через зазори в підшипниках колінчатого і розподільного валів масло розприскується деталями кривошипно-шатунного механізму, що рухаються, і у виді крапельок і масляного тумана осідає на стінки циліндрів, кулачки розподільного вала, штовхальники, поршневі пальці й ін. У деяких двигунів у нижній голівці шатуна робиться отвір, через який при його свівпаданні з каналом у шатунній шийці масло викидається в найбільш навантажену частину стінки циліндра.

Тиск масла контролюють електричним манометром 11, датчик якого встановлений у головній масляній магістралі, а покажчик - на щитку приладів. На деяких двигунах для контролю температури масла існує електричний термометр 2, датчик якого вмонтований у піддоні картера.

Для охолодження масла системи деяких двигунів мають радіатори. Масляний радіатор обдувається потоком повітря, і тому протікаючи через нього масло охолоджується. Радіатор 3 включається краном 5 у літню пору чи в холодну пору при великому навантаженні двигуна. Масло надходить у радіатор через запобіжний клапан 4. Охолоджене масло зливається в піддон картера.

1.4. Неполадки

Таблиця 1: Неполадки системи мащення.

Причини неполадок Способи усунення
Недостатній тиск масла на холостому ходу при прогрітому двигуну
1. Попадання під редукційний клапан сторонніх частинок2. Заїдання редукційного клапана3. Занадто великий знос шестерен масляного насосу 4. Занадто великий зазор між вкладишами та корінними шийками колінчатого вала 5. Занадто великий зазор між шийками та корпусом підшипників розподільчого валу6. Застосування моторного масла, яке не відповідає сорту та якості 1. Очистити клапан від сторонніх частинок, промити масляний насос2. Замінити клапан3. Відремонтувати насос4. Прошліфувати шийки та замінити вкладиш5. Замінити розподільчий вал або головку циліндрів6. Замінити масло на рекомендоване ВАЗом
Занадто великий тиск при прогрітому двигуні
1. Заїдання редукційного клапана2. Занадто жорстка пружина редукційного клапана 1. Замінити клапан2. Замінити пружину
Підвищені витрати масла
1. Витікання масла через потовщення двигуна2. Засмічена система вентиляції картера3. Знос поршневих кілець та поршнів або циліндрів4. Поломка поршневих кілець5. Закоксування прорізів в маслоз’ємних кільцях або пазів в канавках поршнів із-за використання не рекомендованого масла6. Знос та пошкодження масло відбиваючих ковпачків клапанів7. Надмірний знос стержнів клапанів або направляючих втулок 1. Підтягнути кріплення або замінити прокладки та сальники2. Промити деталі системи вентиляції картера3. Розточити та відхонінгувати циліндри, замінити поршні та кільця4. Замінити кільця5. Зачистити прорізи та пази від нагару, замінити моторне масло на рекомендоване6. Замінити масло відбиваючі ковпачки7. Замінити клапани, відремонтувати головку циліндрів

1.5. Ремонт

Ремонт проводиться шляхом заміни зпрацьованих деталей.

Допустимі значення зношення деталей подані на (рис. 2-77, 2-78, 2-79, 2-80, 2-81).При установці нового масляного фільтра необхідно впевнитися в справності ущільнюючого кільця і, зіставивши фільтр з різьбовим штуцером, закрутити його руками до вітказу. Після розбирання всі деталі промиваються миючими засобами, продути зжатим повівтрям і перевірити їх стан.

МАСЛЯНИЙ НАСОС

Алюмінієва кришка

Алюмінієва кришка при провірці її в зоні прилягання шестернь не повинна мати уступів ,поверхня кришки повинна бути плоскою. При помітних зношеннях треба зажати кришку в точках 2 (рис. 2-74 і профрезувати поверхні Х і У до розміру (13,5@0.3)мм. Максимальне зняття метала не повинне перевищувати 0.2мм. Сальник 1 колінчатого валу замінюється новим і запресовується до упора. При запресовці сальника зусилля повинно прикладуватися як можна ближче до зовнішнього діаметру сальника. Робочі поверхні корпуса насоса не повинні мати подряпин. Мінімальний діаметр гнізда під ведому шестерню не повинен перевищувати 75.10 мм (рис. 2-77). Мінімальна ширина сегмента повинна бути не меньше 3.40 мм. Основні розміри нових деталей насоса показані на рис. 2-78. Замірити індикатором максимальні осьові зазори (рис. 2-79),які не повинні перевищувати для ведущої шестерні 0.12 мм, для ведомої-0.15 мм. Якщо зазори перевищують допутимі значення то потрібно замінити шестерні, допустимі значення зношення шестернь подані на рис.2-80. Провірити пружність пружини редукційного клапана і перевірити отримані даніз даними а рис.2-81, допустимі розхміри клапана і отвори рпи зношуванні показані на рис. 2-82.