Гальмівна система автомобіля ГАЗ-53 (стр. 3 из 9)

При гальмуванні штовхач 9 переміщує первинний поршень 8, при цьому головка під дією пружини 15 прижимається через (уплотнитель) 7 до поршня, розповсюджуючи рідину в бачкові від рідини первинної робочої порожнини I, циліндра при русі поршня рідина з робочої порожнини циліндра проходить через отвори в пластинці клапана надлишкового тиску 1 і, зажимаючи гумовий поясок клапана від пластини, поступає в трубопровід, ведучий до колісних циліндрів задніх гальмівних механізмів. Одночасно рідина, яка знаходилась в первинній порожнині циліндра, діє на вторинний поршень 3,який в свою чергу витісняє рідину в трубопровід, ведучий до передніх гальмівних механізмів.

При розгальмуванні поршні 3 і 8 під дією зворотної пружини 4переміщаються в вихідне положення до упора головок 6 в болти 10. Якщо педаль гальм звільнити миттєво,поршні головного циліндра повертаються швидше, аніж рідина з колісних циліндрів. В цьому випадку в робочих порожнинах головного циліндра Виникає розрідження, під дією якого головки відходять від поршнів, образуя торцевий зазор, і рідина з бачка заповнює робочі порожнини циліндрів. При упорі поршнів в болти 10 надлишок рідини через торцевий зазор повертається назад в бачок головного циліндра. Система розгальмування готова до наступних гальмувань.

Вихід з ладу одного із контурів гальмівного привода супроводжується збільшенням ходу гальмівної педалі.

Одна запасу ходу педалі при цьому достатньо для створення в справному контурі тиску гальмівної рідини, необхідного для гальмування.

Гідровакуумний підсилювач діафрагменного типу слугує для збільшення тиску в гальмівному приводі, чим зменшує зусилля на гальмівний педаль.

При виході з ладу гідровакуумного підсилювача або порушення герметичності вакуумного трубопроводу миттєво знижується ефективність гальмування.

Принцип дії підсилювача заключається в використанні розрідження в впускній трубі двигуна для створення додаткового тиску в системі гідравлічного приводу робочої гальмівної системи.

Гідровакуумний підсилювач (рис. 4) складається з камери підсилювача, гідравлічного циліндра і клапана управління. Камера підсилювача складається з двох корпусів. Передній корпус через вакуумний трубопровід і запорний клапан з’єднано з впускною трубою двигуна, а задній корпус за допомогою гумового патрубка – з корпусом клапана управління. Між корпусами встановлена гумова діафрагма 2, яка втримується ними за допомогою двох хомутів. Внутрішньою частиною діафрагма кріпиться на штовхач (шток) за допомогою тарілки, шайби і гайки. На тарілку діє зворотна пружина.

В корпусі гідравлічного циліндра знаходиться поршень, який через штифт з’єднано з штовхачем штока. Між поршнем і штоком розташовано пластинчатий штовхач клапана, який діє на кульку клапана. На поршні встановлена уплотнительная гумова манжета. Поршень впирається в упорну шайбу. В циліндрі є корпус уплотнителей з гумовими манжетами, в яких переміщується шток.

Клапан управління складається з корпуса, кришки, поршня з манжетами і діафрагмою, яка кріпиться на клапані за допомогою плоскої зубчатої шайби. В корпусі розташована зворотна пружина клапана, вакуумні і атмосферні клапани, посаджені на спільний стержень. Атмосферний клапан прижимається до сідла пружиною. Кришка клапана через повітряний трубопровід з’єднана з повітряним фільтром (див рис. 1) підсилювача.

I, II, III, IV, V - порожнини.

Рисунок 4. Схема дії гідровакуумного підсилювача (момент обертання гальмування)

1 – корпус; 2 – пружина; 3 – гумовий клапан; 4 – прокладка;

5 – штуцер; 6 – гайка трубки.

Рисунок 5. Запірний клапан.

При роботі двигуна в впускній трубі створюється розрідження, яке через вакуумний трубопровід і запірний клапан передається в порожнину первинної камери підсилювача і потім через Г-подібний отвір в циліндрі – в порожнину V клапана управління. Далі розрідження передається через центральний отвір в порожнину IV, звідки через патрубок – в порожнину III вторинної камери підсилювача.

Таким чином, в всіх порожнинах камери підсилювача і клапана управління створюється однакове розрідження, а деталі підсилювача займають положення, показане на рис. 4.

При натисканні на гальмівну педаль з порожнин головного гальмівна рідина під дією тиску поступає в підсилювачі. Тиском рідини переміщується поршень клапана управління. При цьому клапан управління в початку ходу сідає сідлом на гумовий вакуумний клапан, роз’єднуючи в гідровакуумному підсилювачі порожнини І і V від порожнин ІІ і IV. При подальшому русі клапана управління відходить з свого сідла атмосферний клапан. В результаті повітря з порожнини ІІІ кришки клапана управління поступає в порожнину IV клапана управління, а далі через патрубок в порожнину І камери гідровакуумного підсилювача гальм. Під дією різниці тисків (атмосферного повітря і розрідження) діафрагма переміщає штовхач пореня з поршнем силового циліндра підсилювача. В поршень під дією пржинки кулька сідає в сідло поршня, від’єднуючи гідравлічну порожнину високого тиску від порожнини низького тиску. В результаті чого на поршень з боку порожнини низького тиску діє тиск від головного циліндра і сили від штока. Тиск передається в колісні циліндри гальмівних механізмів.

Пропорційно зусиллю натискання на гальмівну педаль створюється тиск в гальмівній системі. Пропорційність досягається за рахунок клапана управління. На поршень клапана управління діє рідини під тиском, створеному в головному циліндрі. Величина тиску пропорційна зусиллю нажимання на педаль. Оскільки під дією тиску рідини клапан управління відриває атмосферний клапан, в порожнину ІV клапана управління і порожнину І камери підсилювача, буде поступати повітря до тих пір, поки сила, получена від тиску повітря на діафрагму клапана управління, не зрівноважить силу від тиску рідини на поршень. В цьому випадку обидва клапана (атмосферний і вакуумний) сядуть на свої сідла.

Таким чином, в порожнинах І і IV створюється достатньо зосереджений тиск, пропорційне зусиллю натискання на гальмівну педаль.

В випадку збільшення натискання на педаль відкриється атмосферний клапан, і частина повітря поступе в порожнини IV i I, чим збільшить тиск рідини в системі. При зменшенні зусилля натискання на педаль під дією повітря над діафрагмою клапан управління переміститься вниз. При цьому відкриється вакуумний клапан, і частина повітря з порожнини IV над діафрагмою і з порожнини І камери поступить в двигун. Тиск в камері зменшиться, а відповідно,зменшиться гідравлічний тиск в системі. В клапані управління створюється рівність сил від тиску рідини иа поршень і повітря на діафрагму клапана управління.

При знятті зусилля з гальмівної педалі гідравлічний тиск під поршнем клапана падає, і клапан управління під дією тиску повітря і пружини повертається в вихідне положення. Атмосферний клапан закривається, а вакуумний відкривається, в результаті чого повітря з клапана управління і камер підсилювача поступить в двигун. В всіх порожнинах підсилювача встановлюється розрідження (вакуум). Система розгальмована і готова до наступного гальмування.

Повітряний фільтр 8 (див рис.1) встановлений на полу кабіни і з’єднаний трубопроводами з гідровакуумним підсилювачем гальм. Фільтр складається з корпуса, кришки і фільтруючого елемента в вигляді капронової плутанки. Забір повітря з кабіни і проходження його через повітряний фільтр забезпечує надійну його очистку.

Рисунок 6. Сигналізатор несправності гідропривода.

Запірний клапан (рис.5)складається з корпуса 1, штуцера 5, гумового клапана 3 і пружини 2. Під дією розрідження, виникаючого в впускному колекторі двигуна. Гумовий клапан відходить від сідла і розрідження поступає в гідровакуумні підсилювачі. В випадку зниження розрідження в двигуні гумовий клапан під дією пружини прижимається до сідла і забезпечує зберігання найбільшого розрідження в гідровакуумних підсилювачах.

Сигналізатор несправності гідроприводу (рис. 6) з’єднаний з порожнинами головного гальмівного циліндра. Він складається з корпуса 5, поршнів 1 і 2 з ущільнюваними гумовими кільцями, кульки 3 і датчика 4. В випадку виходу з ладу одного із контурі в роздільного привода гальм під дією різниці тисків при першому ж натисканні на гальмівну педаль поршні переміщується в бік меншого тиску. Кулька 3 із канавки, і контакти датчика 4 замикаються. На панелі приладів при цьому загоряється червона контрольна лампа. Після знаходження і устр. неполадок прокачують пошкоджений контур.

2.2 Стоянкова гальмівна система

Стоянкова гальмівна система має механічний привід, котрий діє на барабанний гальмівний механізм, закріплений на коробці передач.

Гальмівний механізм колодочний, барабанного типу складається із щита 20, на якому кріпляться розжимний та регулюючий механізми, а також гальмівні колодки 18. В корпусі 7 розжимного механізму розташовано корпус кульок 6, котрі зв'язані з нахиленими поверхнями штовхачів 5,а останні з колодками. Регуліровочний механізм складається із корпуса 4, в якому є регуліровочний гвинт 1, діючий на сухар 3. Регуліровочний гвинт стопориться від провернення пластинчатої пружини. При завертуванні регуліровочного гвинта сухар переміщається і роздвигає опори 2 колодок. Колодки прижимаються до штовхачів 5 і опорам 2 пружинами 19 і 21. При цьому пружини 21, зафарбовані в червоний або сірий колір, первинної колодки по навантаженню поступаються пружинам 19, зафарбованих в чорний колір, вторинної колодки, що при русі автомобіля забезпечує ввімкнення з початку первинної колодки, а потім вторинної.