Реконструкція ділянки залізниці (стр. 2 из 2)

Довжина перехідної кривої визначається з умов нормальної експлуатації кривих, тобто коли крутизна відводу підвищення не перебільшує 1мм на 1пог.м.(i = 1 ‰). Отримане значення довжини перехідної кривої слід округлити в більшу сторону до числа кратного 10 м.

Для першої кривої

Пікетажне положення кривої

Для другої кривої

Пікетажне положення кривої

2.2 Розрахунок виправки кривих способом кутових діаграм

Дані розрахунки можна застосовувати коли відомі радіуси і довжини існуючих кривих. Але при будівництві других колій, довільно часто приходиться приводити існуючі криві до стандартів СНіПа. Розглянемо на прикладі принцип переулаштування кривих.

Існуючу криву розбивають на теодолітний хід по 100 м і вимірюють кути повороту кожної стоянки. Кожні 100 м розбивають на 20 м і вимірюють величину стріли, (табл. 5 1-4 стовпці).

В графі 5 виражають алгебраїчну різницю стріл. В графі 6 двадцятикратні кути повороту двадцяток. В графі 7 виписують послідовну суму даних графи 6. Дана сума є площа кутової діаграми існуючої кривої (рис. 3).

Далі по графі 6 будується кутова діаграма і визначається величина радіуса.

де К' - довжина кругової кривої у метрах.

Округлюємо R' і отримаємо R' = м, уточнюємо довжину кривої:

К = R ∙ αрад

Далі наносять на кутову діаграму лінії проектної кривої. Для цього необхідно найперше вирахувати координати точок середини кривої.

де

- площа існуючої кривої (сума граф 4 і 7).

У графу 8 записують пікетажне значення: ПКК, ККК, КПК, КПК2, ППК1, ППК2.

у графі 9 виписуються відстані від НКК і ККК до даної точки.

Графи 10, 11, 12, 13 пояснення не потребують. У графі 14 у межах кругової кривої виписуються площі кутової діаграми проектної кривої

, за межами кривої - сума даних граф 12 і 13. У графі 15 виписується зсув без врахування перехідної кривої.

e = Wc - Wn

Якщо eмає від'ємне значення, здвижка направлена на зовні і навпаки. Далі визначається пікетажне значення НПК і КПК.

У графі 16 визначається відстані від ППК до даної точки; у графі 17 - зсув від перехідної кривої:

- ділянка від початку перехідної кривої до початку кругової кривої

де: S - відстань від початку перехідної кривої до точки, що розглядається.

- ділянка від початку кругової кривої до кінця перехідної кривої

де: р - зсув в межах кругової кривої за рахунок устрою перехідної кривої.

У графі 18 виписуються кінцеві зсуви.

Суть даного розрахунку заключається у тому, щоб здвижки існуючої колії, по можливості, були направлені у сторону другої колії. В іншому випадку доводиться робити досипку земляного полотна з обох сторін від існуючої лінії. Задача вирішується методом підбору (зменшується радіуси і довжини перехідних кривих).

Рис. 3. Схема розташування колії

3. ПРОЕКТУВАННЯ ПОПЕРЕЧНОГО ПРОФІЛЮ ОДНОКОЛІЙНОЇ ЗАЛІЗНИЦІ В КРИВІЙ

Проектування поперечного профілю земляного полотна виконується після того, як визначені всі напрями поздовжнього профілю.

Також необхідно враховувати, що у кривих висота баластного шару залежить від підвищення рейки.

Для проектування земляного полотна другої колії і реконструйованої першої колії вихідними даними являються:

- відмітка ПГР;

- тип поперечного профілю;

- напрям кривої і величина радіуса.

Поперечний профіль на ПК 117 + 00.

Відмітки ПГР = , ІГР = , РГР = , Л3 = .

З попередніх розрахунків видно, що при устрої проектної верхньої будови колії на існуюче земляне полотно, ширина обочини не відповідає нормам СНІП. В даному випадку роблять досипку земляного полотна зі зміщенням вісі колії.

Для IIкатегорії колії мінімальна ширина основної площадки земляного полотна дорівнює 7,6 м. Зміщення вісі колії визначаємо з умови: досипка земляного полотна повинна виконуватись з одного боку.

Також необхідно враховувати що сторонність досипки повинна співпадати з сторонністю другої колії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Железные дороги колеи 1520 мм. СНиП 32-01-95. М., 1995г.

2. Изыскания и проектирование железных дорог. И. В. Турбин. М.: Транспорт, 1989г.

3. Проектирование вторых путей. Справочное и методическое руководство. М., Транспорт, 1970г.

4. Проектирование, строительство и реконструкция железных дорог. Б. В. Яковлев -М.: Транспорт, 1989г.

5. Экономические изыскания и основы проектирования, Б. А. Волков. - М; Транспорт, 1990.