Оптимізація параметрів динамічної системи підресорювання корпуса БТР (стр. 12 из 15)

Небезпечним фактором називається фактор, що створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних захворювань, отруєнь, каліцтв, загрозу життю.

Шкідливий фактор – фактор, тривалий вплив якого приводить до патології в організмі – професійним захворюванням. Ці фактори розділяються на фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні. Основні з них приведені в таблиці 8.1

Таблиця 8.1 – Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів на робочих місцях

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори	Джерело їх виникнення	Нормовані параметри та нормовані значення	Нормативний документ
Недостатність природного освітлення	Неправильне розташування робочих місць	ен = 2,0%	СНиП ІІ-4-79 [24]
Підвищений рівень шуму	Освітлювальні та вентиляційні системи	L=65 дБА	ГОСТ-12.1.003-83 [2]
Небезпечна напруга в електричному ланцюзі	Електрична мережа	I=6 мA U=380/220В	ГОСТ-12.1.038-82[7]
Недостатність штучного освітлення	Неправильне планування системи штучного висвітлення	300-500 лк	СНиП ІІ-4-79
Хімічні
Виробничий загальний пил	Статична електрика, накоплена на діелектричний поверхні електроприладу	ГДК=4мг/м3	ГОСТ 12.1.005-88.

8.3 Промислова санітарія

На працівників відділу проектування впливають такі шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища як електромагнітне випромінення, електростатичне поле ПЕОМ, виробничий шум, рентгенівське випромінення, наявність у повітрі приміщень пилу, озону, оксидів озону і аероіонізації.

8.3.1. Мікроклімат

Метеорологічні умови або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°С), рухливість повітря (м/с), відносна вологість повітря (%) і інтенсивність теплового випромінювання.

З урахуванням параметрів мікроклімату метеоумови в приміщенні поділяються на оптимальні та допустимі. Згідно ГОСТ 12.1.005-88 [4] встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи.

За затратами енергії робота характеризується напруженою розумовою працею (сидяча робота, не потребує фізичного напруження) та відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ [4] визнається, як категорія важкості – 1а.

У табл. 8.2. наведено оптимальні параметри мікроклімату, що повинні бути на робочому місці працівника відділу проектування.

Таблиця 8.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія роботи по енергозатратам	Пора року	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
легка 1а	Холодна	22-24	40-60	0,1
легка 1а	Тепла	23-25	40-60	0,1

8.3.2 Вентиляція та опалення

Для забезпечення прийнятих умов мікроклімату у приміщені, відповідно до вимог СНиП 2. 04. 0 5 -92 [23], передбачені кондиціонери, які забезпечують температурний режим, чистоту повітря та його відносну вологість.

Система водяного опалення у приміщеннях централізована. Водопостачання та водовідведення також централізовані.

На підприємстві існує господарсько-фекальна система каналізації куди надходять господарсько-побутові стічні води.

8.3.4 Виробниче освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовується сумісне освітлення, що складається з природнього та штучного. Штучне прийняте комбіноване, що складається з загального та місцевого. У приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно забезпечується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% згідно СНиП ІІ-4-79.

Згідно з [24] для 4-го кліматичного поясу знаходимо КПО за формулою:

c , (8.1)

де: m - коэффициент світового клімату і приймається m = 0,9,

с - коэффициент сонячності клімату і дорівнює с = 1(вікна, орієнтовані на північ)

При боковому освітленні КПО

= 1, 5

Тоді

= 1, 5

0,9

1 = 1,35

Розряд зорової роботи, працюючих з використанням ПЕОМ, приймається виходячи із мінімального роздивляючого об’єкту від 0,5 до 1 мм та згідно [24] відноситься до IY розряду. Характеристики освітлення подано у таблиці 8.3.

На екрані монітору неповинне бути відблисків, а якщо вони є, то їх яскравість не повинна перевищувати 40 кд/м², яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м². Загальне освітлення виконано переривчатим, світильники розміщені зліва від робочих місць паралельно лінії зору працівників. Світильники мають розсіювачі та екранні сітки.

Таблиця 8.3 - Характеристика освітлення

Найменування приміщень	Розряд зорової роботи	Площа підлоги, м²	Освітлення
			Природне		Штучне
			Вид освітлення	КПО,%	Нормоване освітлення, лк
Відділ проектування	IY	22,5	боковое	1,35	300 - 500

8.3.5 Виробничий шум та вібрація

У приміщеннях з ПЕОМ рівні звукового тиску на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 [2]. Рівні шуму на робочих місцях працюючих з відеотерміналами, визначені ДСанПін 3.3.2-007- 98 [7] і не перевищують 65 дБА.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Заходами для зниження шуму є:

1) Акустична обробка приміщень. Для цього передбачено застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостям.

2) Розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях.

3) Заміна матричних принтерів на лазерні.

Нормований рівень вібрації становить 92 дБ по віброшвидкості і 33 дБ по віброприскоренню [7].

8.4 Організація безпечних умов на робочому місці

Розрахунки розташування обладнання дозволяють правильно організувати робоче місце, забезпечити безпеку праці і зниження втомлюваності робітників.

Площу приміщень, в яких встановлені відеотермінали, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа - не менше 6,0 м², обсяг не менше 20,0 м³ з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

Стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ПЕОМ, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Специфіка організації робочого місця залежить від характеру задач, що вирішує працівник, і особливостей умов праці. Вона визначає робоче положення тіла або робочу позу. Перевагу в якості основної треба надавати позі “сидячи”. Вона менш стомлююча, ніж поза стоячи і більш стійка. Важливим параметром робочого місця, що впливає на формування робочої пози, є його висота, тобто відстань від підлоги до горизонтальної площини, в якій виконуються основні робочі рухи.

Рекомендована висота поверхні для різних видів і точності робіт:

• дуже точні - 900-1200 см;

• точні на машинах - 800-900 см;

• конторські - 700-760 см;

• клавіатура комп'ютера, дисплей - 630-680 см.

Велике значення для робочого місця для робочої пози “сидячи” має конструкція стільчика - його габарити, форма, висота та нахил. У відділі використовуються підйомно-поворотні стільці, що регулюються за висотою.

У приміщенні щоденно проводять вологе прибирання. Крім того, вони мають медичні аптечки.

Екран ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом + 30 град. до нормальної лінії погляду працюючого. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100 – 300 мм від краю, звернутого до працюючого.

Впродовж робочої зміни передбачаються:

Перерви для відпочинку і особистих потреб( згідно з трудовими нормами);

Регламентовані перерви: для розробників програм тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи з ВДТ; для користувачів - 10 хв. через кожні 2 год. роботи.

Періодичні медичні огляди проводяться раз на два роки комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.

8.5 Електромагнітне випромінювання

Електромагнітне випромінювання впливає на людину і залежить від напруги електричних і магнітних полів, частоти коливань, розміру облучаемої поверхні тіла та індивідуальних властивостей людини.

Нормування здійснюється згідно ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ, що разповсюджуеться на електромагнітні поля частотою 60 кГц – 300 кГц. Вимоги до електромагнітних випромінювань згідно ТСО ′92 и ТСО ′95 наведені в таблиці 8.4.

Таблиця 8.4 – Нормування електромагнітних випромінювань

Вид поля,діапазони частот	ТСО ′92ТСО ′95
Змінне електричне поле, ТСО ′95: 5 Гц – 2 кГцТСО ′92: 2 кГц – 400 кГц	На відстані 0,3 м від центра экрана и 0,5 м навкруг монитора25 В/м2,5 В/м
Змінне магнітне поле, НТСО ′95: 5 Гц – 2 кГцТСО ′92: 2 кГц – 400 кГц	200 В (250 нТл)20 В (25 нТл)
Поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В
Потужність дози рентгенівського випромінювання на 5см від экрана та інших поверхонь не повинна перевищувати 100 мкР/ч

8.6 Іонізація повітря