- СНІП ІІ-93-74 “Підприємства по обслуговуванню автомобілів”.
- СНІП ІІ-92-76 “Допоміжні будівлі і приміщення промислових підприємств”.
- СН 245-51 Санітарні норми проектування промислових підприємств.
По будівельним вимогам:
- товщина каркасу пересувних засобів для ТО і ремонту 50мм.
- Приймаемо кунг для пересувної майстерні для ТО розмірами 3 на 5м на базі автомобіля КРАЗ 6322.
5. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
5.1 Розрахунок освітлення
Природне освітлення забезпечується влаштуванням вікон (бокове освітлення). Розрахунок освітлення зводиться до знаходження сумарної площі вікон. Орієнтована сумарна площа вікон розраховується,
(5.1)Fп – площа підлоги,м2
– Коефіцієнт питомої площі вікон на 1 м2 – 0,2 – механічне збірне відділення. – коефіцієнт,який враховує втрати світла від забруднення остеклення. – 0,8 –0,9 – для приміщення з виділенням пилу й газу.Розрахунок кількості вікон,
(5.2)Fвік – площа одного вікна,м2
(5.3)б – ширина вікна,м2
hвік –висота вікна, м
Штучне освітлення
При освітленні промислових приміщень використовується, як загальне, так і комбіноване освітлення.
Загальне – призначено для освітлення всього приміщення, тому світильники загального призначення рівномірно розміщуються під стелею приміщення. При необхідності додаткового освітлення окремих робочих місць застосовують облаштування місцевого освітлення, яке здійснюється безпосередньо над робочим місцем.
Розрахунок веду в такій послідовності:
1. Вибираю значення освітленості Е і систему освітлення в залежності від характеру робіт в відділенні чи зоні.
2. Визначаю питому потужність освітлювального устаткування. Питома потужність залежить від нормуємо освітленості площі приміщень, висоти підвищування, коефіцієнтів відбиття від стелі, стін, коефіцієнтів запасу. Вибираю Е–200. Висота підвісу 6. Площа 212. Вибираю Е=10,6
3. Визначаю сумарну потужність ламп, Вт
(5.4)N – питома потужність освітлювального устаткування Вт/м2
Fn –площа підлоги, м2
4. Вибираю потужність однієї лампи.
Лампи розжарювання 100 Вт;
5. Розрахунок кількості ламп, шт.
Nл – потужність однієї лампи, Вт.
6. Підраховую витрати електроенергії на освітлення,кВт/год
(5.6)Тосв – річний час роботи освітлення, який залежить від географічної широти в градусах 40, в одну зміну Тосв = 650кВт/год
5.2 Розрахунок вентиляції
Вентиляція виробничих і допоміжних приміщень призначена для зменшення запиленості, задимленості і очищення повітря від шкідливих викидів виробництва. Вона сприяє оздоровленню умов праці, підвищенню продуктивності праці і попередженню професійних захворювань.
Вентиляція може бути:
– природною,
– механічною (витяжною, проточною, місцевою, проточно-витяжною),
– змішаною.
Природна вентиляція здійснюється за рахунок кватирок, фрамуг, вікон. По нормам промислового будівництва всі приміщення повинні мати наскрізне провітрювання. Площа фрамуг чи кватирок приймається в розмірі не менш 2-4% від площі підлоги (більші значення приймається для приміщення з виділенням пилу,газу,парів).
Розрахунок веду в такі послідовності:
1. Приймаю значення годинної кратності повітрообмінуК=4
2. Провожу розрахунок обміну повітря
(5.7)Vh – об’єм приміщення
Vh = 12.18.6=1296
К – кратність обміну повітря
3. По розрахунковому повітрообміну вибираю
Вентилятор ВР 132-30;
Електродвигун АИР 71В4;
Потужність 0,75кВт;
Частота обертання 1350хв;
Продуктивність 200-600 м3/год;
Тиск 550-650 Па;
Маса 60кг;
ККД 0.35.
5.3 Охорона праці і довкілля
5.3.1 Загальні положення
Випробування і обкатка двигунів , топлених насосів, гідросистем і других агрегатів повинні проходити в спеціально відділеннях ізольованих від других цехів, приміщення. Приміщення випробуваних відділень повинні бути забезпеченні проточно-витяжній вентиляції.
Виготовлення і капітальний ремонт дорожніх транспортних засобів, як правило, мають здійснюватись на спеціалізованих заводах. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів мають проводитись у спеціально пристосованих майстернях або пристосованих до цієї мети гаражах з негорючих матеріалів, у яких приміщеннях для зберігання техніки відокремленні від зазначених майстерень відповідно до вимог будівельних норм. Забороняється технічне обслуговування і ремонт у не пристосованих для цього приміщеннях.
5.3.2 Гігієна праці та виробничого середовища
Вимоги виробничої санітарії обов’язково враховують при проектуванні виробничих приміщень, процесів і технологічного обладнання. В процесі роботи мають бути відсутні або зведенні до мінімуму.
- Виділення в повітря приміщень, атмосферу і стічні води шкідливих або з неприємним запахом речовин, а також виділення теплоти і вологості в робочих приміщеннях.
- Шум, вібрація, ультразвук, електромагнітні хвилі радіочастот, статична електрика та іонізуюче випромінювання.
При розробці технологічної системи проекту слід передбачати:
- Заміну шкідливих речовин нешкідливими або менш шкідливими сухих способів переробки пилоподібних матеріалів – мокрими.
- Заміну в технологічних операціях процесів, пов’язаних з виникненням шуму, вібрації та інших шкідливих факторів, процесами або операціями, за яких відсутня або значно знижена інтенсивність цих факторів.
- Герметизацію і максимальне ущільнення стисків і з’єднань, у технологічному обладнанні і трубопроводах.
- Теплову ізоляцію поверхонь обладнання повітря і трубопроводів, що нагріваються.
- Комплексну механізацію, автоматизацію і сигналізацію про перебіг окремих процесів і операцій, пов’язаних з можливістю шкідливих виділень.
- Очищення технологічних викидів від шкідливих речовин;
- Переважне застосування обладнання з технічним паспортом;
- Автоматичне блокування технологічного обладнання і санітарно-технічних пристроїв, застосування обладнання з вмонтованими місцевими відсмоктувальними пристроями і світильниками;
- Шумоглушіння і амортизацію вібрації;
- Раціональну організацію робочих місць і захист їх від впливу електромагнітних хвиль радіочастот та іонізуючого випромінювання;
- Застосування процесів з найменшою кількістю стічних вод.
5.3.3 Техніка безпеки
Персонал, що виконує технічне обслуговування з застосуванням пересувних агрегатів, повинен добре знати будову устаткування і пристроїв, мати відповідний спецодяг, спецвзуття і необхідні захисні пристосування відповідно до діючих норм.
До роботи на пересувних агрегатах технічного обслуговування допускають працівників, що мають кваліфікацію майстра-наладчика, посвідчення на право керування трактором або автомобілем, проінструктованих по техніці безпеки і протипожежних заходів. Для проведення технічного обслуговування вибирають найбільш безпечне і зручне місце. При установці агрегату його необхідно загальмувати. Якщо в агрегаті мається система підігріву нафтопродуктів і води, то при його експлуатації забороняється: застосовувати як паливо для підігріву відпрацьовані мастила з домішками бензину; знаходитися на проти отвору в кришці підігрівника; робити тривалу подачу палива в підігрівник при відсутності спалаху після двох –триразової спроби запалювання без попередньої продувки, а також нагрівати воду до кипіння.
При виконанні технічного обслуговування на майданчику для ТО і ремонту треба зупинити трактор, заглушити двигун, установити важіль переключення передач у нейтральне положення, затягти стоянкове гальмо. Заборонено користуватися відкритим вогнем при перевірці рівня мастила і при заправці паливом.
При зливі гарячої води з радіатора й оливи з картерів двигуна, підсилювача крутного момента, коробки передач, заднього моста, кінцевих передач і ввп, слід уникати опіків. Відкриваючи кришку водяного радіатора, попередньо необхідно дочекатися деякого охолодження рідини, а знімаючи кришку, обличчя необхідно відвернути від зливної горловини. При обслуговуванні акумуляторних батарей потрібно пам’ятати , що лити воду в кислоту категорично забороняється . Не можна користуватися також відкритим вогнем при перевірці рівня електроліту в акумуляторних батареях. Треба уникати торкання навантажувальною вилкою при перевірці ступеня зарядження акумуляторної батареї, опору, що нагрівається, тому що це може призвести до опіку.