Місячний пробіг автомобіля, км
Нп= Псд× Кр, (2.1)
де Кр – кількість робочих днів за місяць (визначається згідно діючого законодавства).
Фактичне напрацювання на капітальний ремонт,
Нфкр=Нф – п ×Тпкр(2.2)
де Нф – величина фактичного напрацювання на початок планового місяця з часу проведення останнього, аналогічного розрахунковому, виду технічного обслуговування чи ремонту, маш/год.
Тп – періодичність виконання відповідного виду обслуговування чи ремонту , по якому ведеться розрахунок, маш/год.
п – ціле число, яке показує скільки разів величина Тпкр вміщується в величині Нф
Порядковий робочий день зупинки на технічне обслуговування чи ремонт, Дтор,
Дтор=
(2.3)де Кдр – кількість робочих днів в плановому місяці, визначається по календарю з врахуванням встановленого режиму роботи.
Нпл – напрацювання планове на місяць, маш/год.
Якщо при розрахунках Дтор виявиться більше, ніж кількість робочих днів в плановому місяці – відповідний вид ТО чи ремонту в цьому місяці не проводиться.
Для визначення календарного дня місяця, в який повинно початися ТО чи ремонт пропускають вихідні, святкові та дні простою машин в ТО чи ремонті.
При розрахунках порядкового робочого дня зупинки машини для проведення ТО чи ремонту другий раз на місяць, його періодичність при підстановці формули (2.3) збільшується в два рази, третій раз – в три рази, тощо .
Якщо при визначенні часу постановки машини на ТО чи ремонт виявиться, що окремі дні плануємого місяця завантажені не рівномірно, допускається корегування часу проведення ТО чи ремонту в межах одного-двох днів.
Бульдозер Komatsu D85A-215 відпрацював на початок місяця 1520 год.
Періодичність проведення : КР – 6000 год.
ПР – 1000 год.
ТО-2 – 250 год.
ТО-1 – 50 год.
Фактичне напрацювання:
на капітальний ремонт - Нфкр=1520-0× 6000 =1520 годин.
на поточний ремонт- Нфпр=1520-1×1000 =520годин,
на ТО-2 - НфТО-2=1520-5×250 =20годин,
на ТО-1 - НфТО-1=1520-30×50 = 20годин.
Кількість робочих днів у серпні 2010 року, Кдр=21 день
Порядковий робочий день, в який проводиться ТО чи ремонт,
ДКР= =469 день,
капітальний ремонт в цьому місяці не проводиться;
ДПР=
= 51 день,поточний ремонт в цьому місяці не проводиться;
ДТО-2=
=25 день,ТО-2 в цьому місяці не проводиться;
ДТО-1=
=4 день,ДТО-1=
=9 день,ДТО-1=
=14 день,ДТО-1=
=19 день,ТО-1 в цьому місяці проводиться на 4,9,14,19 робочі дні.
3. ПРИЙНЯТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ПО ТЕХНІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННЮ І РЕМОНТУ МАШИН
Організація ремонтного господарства для дорожніх і будівельних машин ускладнена значною відмінністю їх конструктивної складності, до того ж під час експлуатації машини що знаходяться на різних об'єктах, розташованих один від одного на значних відстанях. У цих умовах для виконання технічних обслуговувань та ремонтів дорожніх і будівельних машин в управліннях будівництва (експлуатації) дороги створюють центральні ремонтні майстерні.
Практика довела, що виробнича програма таких майстерень орієнтовно може досягати 400 капітальних ремонтів машин на рік, а виконання частини технічних обслуговувань для машин, розташованих одна від одної на значних відстанях, найбільш доцільно робити безпосередньо на місці їх роботи спеціальними ремонтними бригадами у складі пересувних майстерень, використовуючи готові запасні деталі й агрегати.
Пересувні майстерні обладнують у вагончиках, переміщуваних тягачами, або на шасі вантажного автомобіля зі спеціальним причепом. Такі пересувні майстерні мають універсальне устаткування і здатні виконувати механічні, слюсарні, електротехнічні, складальні, ковальські і зварювальні роботи. Розміри майстерень і характер устаткування визначають на підставі обсягів ремонтних робіт.
ЦРМ повинні забезпечувати:
- виконання технічних обслуговувань (ТО);
- виконання поточних (ПР) і капітальних ремонтів (К) повнокомплектних машин;
- капітальні ремонти агрегатів;
- централізоване відновлення зношених і ушкоджених деталей машин.
Склад постів, відділень і ділянок ЦРМ визначається характером виконуваних робіт і обсягом виробництва. У загальному вигляді ЦРМ має склад, відображений на рис. 1, 2, 3.
Залежно від потужності підприємства, характеру й ступеня спеціалізації виробничого процесу окремої складової організаційної структури підприємства можуть змінюватися. Основне виробництво може бути побудоване по безцеховій і цеховій структурі. При безцеховій структурі всі окремі виробничі ділянки очолюються майстрами й підкоряються безпосередньо керівництву підприємства. Застосування безцехової структури керування виробництвом забезпечує: підвищення ролі майстра як основного керівника виробництва, удосконалювання керування виробництвом і можливість скорочення апарата керування виробництвом.
Для машин, що повертаються наприкінці робочого дня на базу, і машин на автомобільному ходу раціонально проводити ТО і ремонти в ЦРМ, особливо це важливо для гідроприводу і паливної апаратури дизельних двигунів. Технічні обслуговування і ремонти машин на пневмоколісному ходу, віддалених від ЦРМ на відстань до 10 км, рекомендується робити в стаціонарних умовах. Місце проведення ТО і ремонтів машин з гусеничним рушієм, залежить не тільки від відстані до ЦРМ, але і від типу доріг. По дорогах із твердим покриттям ці машини можуть транспортуватися тільки на трейлері (незалежно від відстані). При відсутності на шляху переміщення твердого покриття раціонально проводити технічне обслуговування в стаціонарних умовах (екскаваторів з гусеничним рушієм - при відстані до бази не більш 2 км, машин на базі гусеничних тракторів - 5 км).
В курсовому проекті студент повинен вибрати схему свого підприємства і визначити потрібні чи непотрібні пересувні засоби для ТО, ПР або діагностування.
4. РОЗРАХУНОК ЗОН, ДІЛЬНИЦЬ, ВІДДІЛЕНЬ, ПЕРЕСУВНОЇ МАЙСТЕРНІ
4.1 Технологічний процес у електротехнічному відділенні
Електротехнічне відділення виконуе роботи по перевірці, ремонту та заміні деталей електротехнічного обладнання карбюраторних та дизельних двигунів.
На даному відділенні встановлені стенди по перевірці та ремонту електротехнічного обладнання двигунів, а також станки для проведення інших робіт по відновленню працездатності даного обладнання.
Електротехнічне відділення виконуе об’єм поставлених робіт затверджений керівництвом заводу на якому знаходиться це відділення.
При виконанні в електротехнічних майстернях ТО і ПР вузлів і деталей електрообладнання їх у першу чергу (перед розбиранням) випробовують вхолосту для виявлення сторонніх шумів, вібрації, нагріву, іскріння та інших дефектів. Розбирання починають зі зняття шківа чи напівмуфти за допомогою гвинтових з’мників. Після цього всі деталі, що не мають обмотки, промивають бензином, а при сильному забрудненні – 5-ти % лужним розчином, підігрітим до t=50…60 C, потім промити гарячою водою. Деталі електрообладнання, що мають обмотку, обдувають стиснутим повітрям і протирають чистими серветками, змоченими в бензинові.
Несправності електробладнання можуть винукнути при електричних (електротехнічних) чи механічних пошкодженнях. До електричних відносяться: обрив провідників; порушення контактів або ізоляції та пов’язані з цим короткі замикання; тріщини в ізоляції; послаблення бандажа; знос та іскріння щіток; підгоряння контактів та інше. До механічних пошкоджень відносять: знос підшипників; знос посадочних місць у валах, у корпусах та кришках; знос або перегин вала ротора; розробка шпоночних пазів; знос або зрив різьби.
Характерними дефектами стартерів є: знос посадочних поверхонь під підшипники; задири та забоїни на поверхнях сердечника якоря; знос колектора; задири та вм’ятини на поверхнях полюсних башмаків; знос контактів переривача; розмагнічення ротора.
Ремонт котушок збудження, якорів і трансформаторів, повязане із перемиканням обмотки, проводиться на спеціальних ремонтних пристосуваннях: станках для намотування обмоток.
Гнізда під підшипники на кришках і корпусах відновлюють запресовкою стальних втулок із послідуючою розточкою під потрібний розмір; постановкою зовнішніх кілець підшипників у зношений отвір на клеєві, утвореному на основі епоксидної смоли ЕД-6.
Зношені контакти переривача замінюють новими за допомогою пайки. Пайку вольфрамових контактів на контактотримачах виконують за допомогою твердої мідної стрічки М1 товщиною 0,1 мм або твердих латунних і срібних припоїв, флюсом для яких служить бура.
Ступінь намагнічування ротора магнето визначають на контрольно-вимірювальному стенді для автотракторного обладнання. При значеннях магнітного потоку менше, ніж допустимі значення ротор намагнічують на спеціальних апаратах.
Перед збиранням магнето, генератора, стартера слід перевірити ступінь намагнічування ротора, стан обмотки якоря, котушок збудження та трансформатора на короткі замикання. Зібрані після ремонту магнето, генератори, стартери слід перевірити на стенді під навантаженням, перевіряють їх роботу в різних режимах.