По діаметру Др і ходу поршня Sp вибираємо гідроциліндр:
J= 125 мм; S= 1400 мм; у=1,65; S=1,845; 5к = 3 245; N= 1,758.
При використовуванні в стрілопідйомних механізмах золотникових гідроциліндрів з П = 1,65 і насосів з діапазоном регулювання п = - 1 .... 2,5 для обмеження максимальних динамічних навантажень в циліндрі рекомендуються кути тиску: ТН = 70,6°; ТК = 74,6°.
По параметрах вибраного гідроциліндра і прийнятим значенням кутів тиску радіус коромисла:
Повний кут повороту відомої ланки (стріли):
Початковий кут відхилення відомої ланки:
Довжина нерухомої ланки:
Для перевірки обчислень по знайдених лінійних параметрах Р, L, φп визначимо розрахункову початкову і кінцеву величини гідроциліндра:
Якщо з точністю вироблених обчислень SLP=Si<SKP=SK, то параметри механізму визначені правильно. Вважаючи уц= 1,4м, знайдемо кут установки нерухомої ланки:
β= arccos[(yc-yц) /L]=аrссоs[(2,15 - 1,4)/1,029]= 43,21°
Приймаємо Хс=Хц=0,85 м, обчислюємо відстань від осі опорно-поворотного пристрою до осі п'яти стріли:
Хс=Хц-L∙sinβ= 0,85-1,029∙sin43°21”= 0,145 м
Теоретичну довжину стріли знаходимо як відстань між головкою і її п'ятою, суміщеною з крапкою:
Рис.3.1 До розрахунку зусиль в робочому устаткуванні.
Механізм повороту затискач розраховується для фіксованого нижнього положення гранично опущеної стріли. Повний кут повороту рукояти повинен складати φ= 110°…130°, приймаємо φ= 130°. Кут φy відхилення осі рукояті від теоретичної осі стріли при втягнутому штоку гідроциліндра вибираємо в межах: φу=20° ... 30°, приймаємо φу= 25°.
Орієнтовну довжину
радіусу коромисла визначаємо по формулі: =(0,35…0,65)∙=0,4∙2,7=1,08 м.Розрахунковий хід поршня:
Sp= 2∙
∙sin(φo/2)= 2∙1,08∙sin(130°/2)= 1,25 мВідстань
від осі повороту рукояті до осі гідроциліндра: = (0,7 ... 0,75)∙p= 0,7∙1,08= 0,75 мМомент опору повороту рукояті:
Мот=Gзг(Iз+0,5R)+Gз∙0,35∙Із=(1800+1500)∙10∙(2,7+0,5∙1,3)+1800∙10∙0,35∙2,7= 127560 Нм.
Розрахунковий діаметр поршня знаходимо при z= 1:
По діаметру Др і ходу Sp поршня вибираємо гідроциліндр Д= 125мм, d= 60мм, S= 1250мм, So= 0,435м, SH= 1,685м, So= 2,935(Ψ= 1,65).
Виходячи із забезпечення рівності кутів тиску і довжин плечей зусилля для крайніх положень штока визначаємо параметри механізму приводу затискач при γн= γк= 0,5;
φ0= 0,5∙130°= 65°;
ρ=
= 0,67м;Довжини плечей зусиль, що розвиваються гідроциліндром в крайніх положеннях штока:
rн= ρІsinφн/Sн=0,67∙2,32∙sin17,8°/1,685= 0,282 м;
rк= ρІsin(φн+φ0)/Sк=0,63∙2,32∙sin(17,8°+130°)/2,935= 0,282 м
Оскільки параметри механізму були визначені з умови rH=rK, розрахунок виконаний правильно.
Рушійний момент від гідроциліндра в крайніх положеннях при Номінальному тиску Р н в поршневій порожнині гідроциліндра:
Кут β відхилення осі нерухомої ланки від теоретичної осі стріли повинен бути не менше кута між осями теоретичної осі стріли і її верхньої частини. При λ= 10°:
В= 25° - φ0 + λ= 25° - 17,8° + 10° = 17,2°,[3]
а) Утримання вантажу.
Для знаходження зусилля в гідроциліндрі при утриманні вантажу, необхідно визначити суму моментів відносно крапки О (мал. 3.1);
∑М0=0, тоді;
Fгцrгц-Fзахrзах=0,
Fгц=Fзахrзах/rгц,
де, Fгц – зусилля в гідроциліндрі, Н; Fзах – зусилля затискач, Н;
rгц= 0,65 м; rзах= 0,78 м – плечі зусиль.
Fзах= Qf,
де Q = 15000Н - вантажопідйомність екскаватора;
f= 0,2 - коефіцієнт тертя;
Fзах= 15000∙0,2= 3000 Н;
Fгц= 0,78∙3000/0,65= 3600 Н.
б) Руйнування бетону.
Як і у випадку а) знаходимо суму моментів щодо точки О.
∑M0= 0, тоді
Fгц rгц - Fр rр = 0,
де, Fр - зусилля необхідне для руйнування бетону, Н;
rр= 0,78 м - плече зусилля руйнування;
rгц= 0,65 м;
Fгц=Fрrр/rгц;
Rск - розрахунковий опір сколюванню матеріалу, Мпа; [1].
F - площа перетину, руйнованого матеріалу, м;
Rск = 2Rbt,
де Rbt = 1Мпа - розрахунковий опір розтягуванню для бетону.[2]
Площа перетину, руйнованого матеріалу:
F= πD2/4,
де D= 0,7м - діаметр перетину;
F = 3,14 (0,7)2/4= 0,385 м;
Fр= 0,385∙2∙10=770000 Н;
Fгц= 770000 0,78/0,65= 924000 Н.
Діаметр гідроциліндра:
Dru =
,де g= 25Мпа - тиск в гідросистемі;
Dгц=
Вибираємо гідроциліндр з кріпленням на провушині, з діаметром поршня D= 220 мм; діаметром штока d= 110 мм; діаметром провушини do= 80 мм.
Знайдемо крутний момент, що розвивається гідродвигуном:
Мкр.= N/ω,
де, N - потужність, Вт;
ω - кутова швидкість, рад/с;
ω= π n/30,
де, ω= 3,14∙50/30= рад/с
n - частота обертання, n = 50 об/с = 3000 об/мин.
N=P V,
де, Р - необхідне зусилля, Н;
V - лінійна швидкість, V= 0,5 м/с;
P= (Gобр + Gгр)fcк,
де, Gобр, Gгр - відповідно вага устаткування і вага вантажу, Н;
fск= 0,2 - коефіцієнт ковзання.
Р= (18000+15000)∙0,2= 6600 Н;
N= 6600∙0,5= 3300 Вт;
Мкр= 3300/5,23= 631 Нм.
Рис. 3.2 До розрахунку моменту, що крутить, що розвивається гідродвигуном
Знайдемо діаметр осі:
σ=Мизг/W, де W=0,ld3
σ=Мизг/0,1 d3, звідси
d=
де, σ =250 Мпа - межа міцності для металу.
Мізг= Fгцrгц= 924000∙0,65= 600600 Н;
Приймаємо d=140 мм.
Привід всіх рухів на екскаваторі, за винятком приводу гідронасоса, гідравлічний.
Максимальний робочий тиск в гідросистемі р= 25±1,6 Мпа (250±16 кгс/см2).
Гідросистема включає:
- бак робочої рідини Б;
- гідронасоси НА, НШ1,НШ2 з приводом від двигуна внутрішнього згорання моделі СМД-17Н або СМД-15Н;
- контрольну і розподільну апаратуру;
- апаратуру фільтрації робочої рідини;
- систему сервокерування;
- гідросистему рулюючи, трубопроводи і приєднувальні елементи;
- систему охолоджування робочої рідини.
Бак робочої рідини, насосна установка, розподільна і клапанна апаратура, гидромотор повороту встановлені на поворотній платформі. Всі виконавчі механізми знаходяться безпосередньо коло робочих органів, що приводяться ними в рух.
Джерелом руху в гідроприводі робочих рухів екскаватора служить здвоєний аксіальний – поршневий насос 4НА. З метою економічного використовування потужності двигуна в насосах цієї моделі застосований спеціальний механізм – регулятор потужності, автоматично змінюючий кут нахилу поворотних корпусів.
Область рухів, в якій працює регулятор потужності 12 ... 25Мпа (120 ... 250 кгс/см2). При тиску 12Мпа (120 кгс/см2) подач кожного насоса складає Q = 120 дм/мин. У міру зростання руху вона знижується, доходячи при русі 25 ± 1,6Мпа (250 ± 16 кгс/см2) до Q = 60 дм/мин.
На кожній нагнітальній лінії насоса встановлені запобіжні клапани КП1 і КП2 для захисту системи і насосів від перевантажень. У корпусах клапанів є отвору для установки контрольних манометрів.
Розподіл робочої рідини здійснюють три гидророзподілювача Р 1, Р2, Р3.
У кожному гидророзподілювачі знаходиться три золотники.
Управління золотниками пружинно-гідравлічне здійснюється від гідронасоса НШ2. Від цього ж насоса за допомогою блоку управління БVl включаються гідроциліндри редукторів задніх коліс Ц8, Ц9. Запобіжний клапан ЗН2 служить для підтримки тиску в магістралі сервокерування.