Улаштування та експлуатації колії (стр. 2 из 4)
Згідно формули 2.5 отримаємо:
lрр = 2,925 + 7,099 + 1,54 = 11,564 (м).
2.4 Визначення розмірів хрестовини
Розміри n i p для збірної хрестовини з ливарним осереддям обчислюються за формулами:
, (2.9)де lн – довжина накладки, lн = 800 мм;
N – знаменник марки хрестовини, N = 17;
d1 - відстань між робочими гранями вусовиків, яка забезпечує постановку першого стикового болта, d1 = 250 мм;
x - відстань від торця накладки до осі першого болтового отвору, х = 80 мм.
Згідно формули 2.9 отримаємо:
p = d2× N (2.10)
Згідно формули 2.10 отримаємо:
lхр = n + p (2.11)
Згідно формули 2.11 отримаємо:
lхр = 4570 + 3910 = 8480 (мм).
2.5 Визначення довжини прямої вставки
Пряма вставка (від кінця перевідної кривої до математичного центра хрестовини) призначена для забезпечення прямолінійного напрямку руху колісних пар до входу в горло хрестовини.
Довжина прямої вставки d визначається з умов розміщення в рейковій колії S0 проекцій криволінійного гостряка, перевідної кривої (при RП = RГ), а також прямої вставки на вертикальну вісь
S0 = RГ (cos bП – cos a) + d × sin a.
Звідки:
(2.12)Згідно формули 2.12 отримаємо:
.Значення d не повинно бути меншим dmin, яке визначається з умови:
(2.13)Згідно формули 2.13 отримаємо:
Отримане d > dmin, отже приймаємо RП = RГ = 640000 (мм).
2.6 Визначення основних і осьових розмірів стрілочного переводу
До основних розмірів відносяться теоретична LТ і загальна (практична) LП довжина стрілочного переводу.
Теоретична довжина LТ (відстань від початку гостряка до математичного центра хрестовини) визначається проектуванням криволінійного гостряка, перевідної кривої та прямої вставки на горизонтальну вісь.
LТ = RГ(sina - sinbП) + d × cosa (2.14)
Згідно формули 2.14 отримаємо:
.Загальна (практична) довжина LП (відстань від переднього стику рамної рейки до хвостового стику хрестовини) визначається з виразу:
LП = q + LТ + p (2.15)
Згідно формули 2.15 отримаємо:
LП = 4015 + 39577 + 3910 = 47502 (мм).
До осьових (розбивочних) розмірів відносяться відстані від центру переводу до: а) початку гостряків – a0 ; б) початку рамних рейок - a ; в) математичного центра хрестовини - bо ; г) стику хвостової частини хрестовини - b, а також відстані fо i f, які визначають положення граничного стовпчика (граничний стовпчик встановлюється там, де відстань між осями прямої та бокової колії складає 4100 мм).
Ці розміри встановлюються за формулами:
(2.16)Згідно формул 2.16 отримаємо:
2.7 Визначення довжини рейок з’єднувальних колій
У звичайному поодинокому стрілочному переводі використовуються рейки як стандартної довжини 1ст = 25 м, так і меншої довжини – рейкові рубки, довжина яких не повинна бути менше, ніж 4,5 м. Якщо довжина рубок з’являється менше 4,5 м, то довжина стандартних рейок зменшується наполовину.
Рейки, які примикають до рамних рейок та до коренів гостряків, приймають стандартної довжини
11 = 13 = 15 = 17 = 1ст
Довжина рейки, яка розташована проти хрестовини по прямій колії
12 = Lп - 1рр - 11 - 2Δ (2.17)
Згідно формули 2.17 отримаємо:
12 = 47502 – 20082 – 25000 – 16 = 2404 мм.
Оскільки довжина рубки 12 менша 4,5 м, приймаємо довжину рейок 11 і 17 рівною 12,5 м.
12 = 47502 – 20082 – 12500 – 16 = 14904 мм.
Довжина рейки, яка примикає до хрестовини по прямій колії:
16 = Lт – 1о – 15 – n - 3Δ (2.18)
Згідно формули 2.18 отримаємо:
16 = 39577 – 14000 – 25000 – 4570 – 24 = - 4017 мм.
Оскільки довжина рубки 16 менша 4,5 м, приймаємо довжину рейок 13 і 15 рівною 12,5 м.
16 = 39577 – 14000 – 12500 – 4570 – 24 = 8483 мм.
Приймаємо:
18» 12» 14904 (мм),
14» 16» 8483 (мм).
Епюра стрілочного переводу складається зі схеми розкладки перевідних брусів і схеми його розбивки наведена на рисунках 2.6 та 2.7 в масштабі -1:50.
3 Розробка організації основних робіт по капітальному ремонту
колії
При проведенні капітального ремонту колії роботи на перегоні поділяються на підготовчі, основні і завершувальні. Основні роботи виконуються у “вікно” (перерву в русі поїздів) необхідної тривалості і після вікна в той же день.
Розробка організації основних робіт виконується у такій послідовності:
- встановлюється перелік і послідовність виконання робіт під час “вікна” і вибираються машини важкого типу для їх виконання;
- визначається необхідна тривалість “вікна” ;
- будується графік виконання робіт у “вікно”.
3.1 Перелік і послідовність робіт, які виконуються при
капітальномуремонті колії. Види важких колійних машин
При виконанні основних робіт у “вікно” по капітальному ремонту колії застосовується потоковий спосіб організації робіт, при якому бригади монтерів колії поділяються на групи по кількості операцій. При цьому способі операції виконуються на усьому фронті робіт. Швидкість виконання основних робіт та загальна їх тривалість (необхідна тривалість “вікна”) залежить від швидкості виконання роботи, яка визначає зміст цього виду ремонту і називається ведучою. При капітальному ремонті такою роботою є укладання нової рейкошпальної решітки.
У цей час для виконання основних робіт з капітального ремонту колії застосовується такий комплекс важких колійних машин:
1) для розбирання та укладання колії – колієукладальний кран УК-25/9 або
УК-25/18 – довжина ланок, що знімаються або укладаються – 25 м, технічна норма часу на зняття або укладання ланки – 1,7 хв.;
2) для очистки щебеню – баластно-очищувальна машина БМС – працює в темпі укладального поїзда, коли знята колійна решітка;
3) для вивантаження щебеню та його дозування (розрівнювання рівним шаром потрібної товщини по усій ширині баластної призми) – хопер-дозаторний состав – середня робоча швидкість – 4 км/год;
4) для виправлення колії з суцільним підбиттям шпал – машина ВПО-3000 – робоча швидкість 2 км/год.
При використанні для очистки баласту машини БМС, послідовність операцій буде такою. Після оформлення закриття перегону і прибуття першого робочого поїзда до місця виконання робіт починається перша операція – розболчування стиків на ланковій колії. Потім починає роботу колієрозбиральний поїзд, за ним, після заїзду на колію та приведення машини в робочий стан, починає очищення баласту машина БМС. За цією машиною починає роботу колієукладальний поїзд. Після цього виконується зболчування стиків, рихтування колії, вивантаження щебеню з хопер-дозаторів та виправлення колії машиною ВПО-3000.
Після закінчення роботи машини ВПО-3000 і відправлення останнього робочого поїзда до станції, перегін відкривається для руху поїздів.
Таким чином, при проведенні ремонту з використанням для очищення баласту машини БМС виконуються 8 основних робіт. Вони виконуються послідовно з певними розрахунковими інтервалами між початками та закінченнями робіт.
Фронт робіт у вікно визначаємо за формулою:
, (3.1)де lд - добова продуктивність;
n – переодичність надання вікон, n = 2;
, (3.2)де Q – задана програма ремонту, Q = 80000 м;
Тр – число робочих днів, Тр = 140 днів;
0,1×Тр – резерв часу.
Згідно формули 3.2 отримаємо:
.Згідно формули 3.1 отримаємо:
.3.2 Розрахунок необхідної тривалості “вікна”
Необхідна тривалість “вікна” для виконання основних робіт з капітального ремонту колії визначають з виразу:
tн = tр + tу + tз , (3.3)
де tр – час на розгортання робіт перед укладанням колії;
tу – час на укладання на дільниці lф ланок нової рейкошпальної решітки;
tз – час на згортання робіт (приведення колії до стану, який забезпечує рух поїздів з встановленою швидкістю та відкриття перегону).
При розрахунках тривалості “вікна” за одиницю часу приймається хвилина.
На рисунку подана схема розрахунку тривалості “вікна” для основних робіт на дільниці lф.
Згідно з цією схемою, час на розгортання робіт tр складається з інтервалів між початками суміжних робіт та інтервалу часу перед початком роботи колієукладальника:
tp = t1 + t2 + t3 + t4 . (3.4)
Інтервал часу t1 між початком “вікна” і початком роботи бригади з розболчування стиків визначається з витрат часу на оформлення закриття перегону та проходження першого робочого поїзда від станції до місця виконання робіт: