Улаштування та експлуатації колії (стр. 3 из 4)

t₁ = t_зп + t_пр ,(3.5)

де t_зп – час на закриття перегну, t_зп = 5 хв;

t_пр – час на проходження робочого поїзда від станції до місця робіт:

t_пр = 1,5×L + 2, (3.6)

де 1,5 – час на проходження 1 км з середньою швидкістю 40 км/год, хв;

L – відстань від станції до місця виконання робіт, L = 7 км;

2 – час на розгін та сповільнювання робочого поїзда, хв.

Згідно формули 3.6 отримаємо:

.

Згідно формули 3.5 отримаємо:

t₁ = 5 + 13 = 18 (хв).

Інтервал часу t₂ між початком роботи бригади з розболчування стиків і початком роботи розбирального поїзда:

, (3.7)

де l₁ – відстань на яку повинна відійти бригада до початку роботи розбірного поїзда;

V_роб – робоча швидкістьбригади на початку фронта робіт, V_роб = 1,5 км/год.

l₁ = l_л + l_рп + 50, (3.8)

де l_л – довжина однієї ланки, l_л = 25 м;

l_рп – довжина розбірного поїзда;

50 – інтервал безпеки.

l_рп = l_ук +(к×n_пак + 2) l_пл + l_лок , (3.9)

де l_ук - довжина платформи укладального крана, 1_ук = 20 м;

l_пл - довжина платформи, l_пл = 15 м;

n_пак – кількість пакетів ланок;

к – кількість платформ розбирального поїзда для одного пакета ланок, к = 2;

2 – кількість моторних платформ розбирального поїзда;

1_лок – довжина локомотива, 1_лок = 30м;

, (3.10)

де n_л – кількість ланок у пакеті, n_л = 6.

Згідно формули 3.10 отримаємо:

(шт).

Згідно формули 3.9 отримаємо:

(м).

Згідно формули 3.8 отримаємо:

(м).

Згідно формули 3.7 отримаємо:

(хв).

Інтервал часу t₃ між початками роботи розбирального поїзда і машини БМС:

, (3.11)

де a₀ - коефіцієнт витрат робочого часу, a = 1,1;

m – технічна норма часу на знімання однієї ланки, m = 1,7 хв;

t_зар – час на в’їзд машини БМС на колію та приведення її в робочий стан, t_зар = =20 хв.

Згідно формули 3.11 отримаємо:

(хв).

Інтервал часу t₄ між початком очищення баласту та початком укладки колії:

, (3.12)

де l₃ – відстань, на яку повинна відійти машина БМС до початку вкладання колії:

1₃ = 1_л + 50. (3.13)

Згідно формули 3.13 отримаємо:

1₃ =25 + 50 = 75 (м).

Згідно формули 3.12 отримаємо:

(хв).

Згідно формули 3.4 отримаємо:

t_р = 18 + 17 + 24 + 6 = 65 (хв).

Час на укладання колії (ведуча операція) визначається за формулою:

. (3.14)

Згідно формули 3.14 отримаємо:

(хв).

Час t_з після укладання останньої ланки укладальним поїздом до закінчення “вікна” визначається як:

t_зг = t₅´ + t₆´ + t₇´ + t₈´ + Dt

(3.15)

t_зг = t + t₈´+ Dt

де t_і´ - інтервали часу між з акінченнями суміжних робіт після укладання останньої ланки;

Dt – інтервал часу між закінченням роботи машини ВПО-3000 і закінченням “вікна”;

t - час на заготовку і укладання рейкових рубок.

Інтервал часу t₅´ між закінченням роботи укладального поїзда і бригади зі зболчування стиків визначається за формулою:

, (3.16)

де 1₄ – відстань, на якій бригада повинна зболтити стики після укладання останньої ланки:

1₄ = 1_гол + 50 + 1_л , (3.17)

де 1_гол – довжина головної частини укладального поїзда, яка складається з довжини укладалбного крана та платформ, на яких є запас пакетів ланок для безперервної роботи укладальника:

1_гол = 1_ук + 3×1_пл . (3.18)

Згідно формули 3.18 отримаємо:

1_гол = 20 + 3×15 = 65 (м).

Згідно формули 3.17 отримаємо:

1₄ = 65 + 50 + 25 = 140 (м).

Згідно формули 3.16 отримаємо:

(хв).

Інтервал t₆´ - час між закінченнями робіт зі зболчування стиків і рихтуванням колії, необхідний для забезпечення технологічної відстані між бригадами, t₆´ = 5 хв.

Хопер-дозаторний состав, який рухається наприкінці фронту робіт з робочою швидкістю V_хдс = 4 км/год, повинен вивантажити протягом інтервалу t₇´ баласт на дільниці 1₆, довжина якої визначається з урахуванням організації роботи укладального поїзда. Для того, щоб швидше приступили до роботи бригади, які зболчують стики і рухають колію (скорочуя тим загальну тривалість “вікна”), укладальний поїзд поділяється на головну і живильну частини. Упроміжку між частинами поїзда працюють бригади, які зболчують стики та рихтують колію.

Інтервал t₇´ можна визначити за формулою:

, (3.19)

де 1₆ – довжина дільниці на якій необхідно вивантажити баласт;

V_хдс – робоча швидкість хопердозаторного склада, V_хдс = 4 км/год.

Між головною та живильною частинами курсують мотоплатформи, які доставляють до головної частини пакети нових ланок.

Тоді відстань 1₆ визначається як:

1₆ = 1_бр + 1_ж + 100 , (3.20)

де 1_бр – дільниця, яку займає бригада з рихтовки, 1_рих= 100 м;

1_ж – довжина живильної частини укладального поїзда;

100 – сума інтервалів безпеки між бригадою з рихтовки, живильною частиною та хопер-дозаторним составом.

Довжина живильної частини укладального поїзда:

1_ж = 1_уп – 1_гол , (3.21)

де 1_уп – довжина укладального поїзда, яка дорівнює довжині розбирального поїзда, 1_уп = 1_рп = 350 м;

Згідно формули 3.21 отримаємо:

1_ж = 350 – 65 = 285 (м).

Згідно формули 3.20 отримаємо:

1₆ = 100 + 285 + 100 = 485 (м).

Згідно формули 3.19 отримаємо:

(хв).

Закінчення роботи хопер-дозаторного состава не може відбутися раніш, ніж закінчення роботи з заготовки і укладання рейкових рубок. Рейковими рубками називають рейки нестандартної довжини, які у цьому випадку використовують для з’єднування дільниці, що відремонтована, з дільницею, де ремонт ще не здійснювався.

Час t, який потрібен для цієї роботи, залежить від типу рейок, щоукладаються в колію. При рейках Р65 t = 20 хв .

Протягом часу t₈´ повинна бути закінчена робота з виправлення колії машиною ВПО-3000 на дільниці 1₇.

,(3.22)

де V_впо – робоча швидкість машини ВПО-3000, V_впо = 2 км/год.

В свою чергу:

1₇ = 1_б.п + 50 (3.23)

де 1_б.п – довжина хопер-дозаторного состава;

50 – інтервал безпеки між хопер-дозаторним составом та машиною ВПО-3000.

Довжина хопер-дозаторного состава визначається з формули

1_б.п = 1_лок + 1_т.в + n_х.д1_х.д (3.24)

де 1_лок – довжина локомотива, 1_лок = 30 м;

1_т.в – довжина вагону для відпочинку бригади, яка обслуговує состав, 1_т.в. = =20 м;

n_х.д – потрібна кількість хопер-дозаторів у составі;

1_х.д – довжина одного хопер-дозатора, 1_х.д. = 10 м.

, (3.25)

де q _х.д. – ємність одного хопер-дозатора, q _х.д. = 36 м³.

Згідно формули 3.25 отримаємо:

(шт).

Згідно формули 3.24 отримаємо:

1_б.п = 30 + 20 + 22×10 =270 (м).

Згідно формули 3.23 отримаємо:

1₇ = 270 + 50 = 320 (м).

Згідно формули 3.22 отримаємо:

(хв).

Час Dt визначається з урахуванням витрат часу на проходження машини ВПО-3000 на станцію та на оформлення відкриття перегону наказом диспетчера:

Dt = t_пр + t_вп , (3.26)

де t_пр – час на проходження машини на станцію, t_пр = 13 хв;

t_вп – час на відкриття перегону, t_вп = 5 хв.

Згідно формули 3.26 отримаємо:

Dt = 5+ 13 = 18 (хв).

Згідно формули 3.15 отримаємо:

t_з = 11 + 5 + 7 + 10 + 18 = 51 (хв).

t_з = 20 + 10 +18 =48 (хв).

Таким чином приймаємо t_з = 51 хв.

Згідно формули 3.3 отримаємо:

t_н = 65 + 96 + 51 =212 (хв).

3.3Побудова графіка основних робіт у “вікно”

На горизонтальній осі координат відкладається відстань фронту робіт 1_ф = 1250 м, на вертикальних осях – час, хв.

Масштаби:

- горизонтальний: 100 м в 1 см;

- вертикальний: 1 мм – 1 хв.

Інтервали часу між початками суміжних робіт, які виконуються після роботи укладального поїзда, визначаються таким чином.

Інтервали часу між початками укладання колії та зболчуванням стиків t₅ і початками зболчування та рихтування t₆ дорівнюють відповідним інтервалам між закінченнями цих робіт, оскільки ці роботи виконуються зі швидкістю укладального поїзда.