Улаштування та експлуатації колії (стр. 4 из 4)
Протягом інтервалу часу t7 між початком роботи бригади з рихтування колії і початком роботи хопер-дозаторного состава, бригада з рихтування, яка працює зі швидкістю укладального поїзда, повинна віддалитися на відстань 16.
Тоді:
. (3.27)Згідно формули 3.27 отримаємо:
.Хопер-дозаторний состав, який на початку фронту робіт рухається зі швидкістю укладального поїзда, повинен пройти відстань 17 протягом інтервалу t8 . Отже:
. (3.28)Згідно формули 3.28 отримаємо:
.Інтервал t1´ від початку “вікна” до закінчення роботи бригади з розболчування стиків визначається як:
. (3.29)Згідно формули 3.29 отримаємо:
.На ділянці 11 бригада працює зі швидкістю 1,5 км/год протягом часу t2, а потім на ділянці (1ф – 11) – в темпі розбирального поїзда.
Протягом інтервалу t2´ між закінченням роботи бригади з розболчування стиків і закінченням роботи розбирального поїзда, колія буде розібрана на дільниці 11 :
. (3.30)Згідно формули 3.30 отримаємо:
.Оскільки роботи з розбирання колії, очищування баласту і укладання колії виконуються з однаковою швидкістю, інтервали між закінченнями робіт t3´ і t4´ дорівнюють відповідним інтервалам t3 і t4 між початками цих робіт.
Тривалість роботи хопер-дозаторного состава та машини ВПО-3000 менша, ніж тривалість укладання колії, оскільки їх робоча швидкість вища. До моменту укладання останньої ланки вони працюють в темпі укладального поїзда, а після укладання рубок та виходу укладального поїзда з дільниці, яку він уклав, вони працюють з максимальною робочою швидкістю. Початок робіт цих поїздів визначається t7 і t8, закінчення - t7´ і t8´.
4 Організація робіт по очищенню колій і прибиранню снігу на
станції
4.1 Установлення черговості очищення колій від снігу
Всі станційні колії по черговості їх очищення від снігу діляться на три черги.
До першої черги відносяться головні, приймально – відправні колії з розташованими на них стрілочними переводами, колії стоянок відновлювальних і пожежних поїздів. Ці колії і стрілки необхідно очищати від снігу не пізніше 8 годин після закінчення снігопаду.
До другої черги відносяться складські та навантажувальні колії, а також колії до матеріальних складів та майстерень.
До третьої черги – всі інші колії.
Колії другої та третьої черги повинні бути очищені від снігу не пізніше трьох діб після закінчення снігопаду.
На схемі станції, що наведена в завданні, колії першої черги позначені червоним кольором, колії другої черги – синім кольором, колії третьої черги –зеленим кольором.
4.2 Вибір типу снігоприбиральної машини
Для очищення колій від снігу обрано самохідний снігоприбиральний поїзд типу СМ-3, у склад якого входять головна машина, проміжні і кінцевий піввагон. Головна машина є прибиральним агрегатом з робочими органами (щітковим живлювачем і підрізним ножем), які дозволяють очищати колії і стрілочні переводи без попередньої перевалки або накопичення снігу. Проміжні і кінцевий піввагони служать ємностями для навантаження в них снігу, а останній, крім того, має розвантажувальні пристрої. Цей поїзд не потребує локомотива, що підвищило його маневреність в порівнянні з поїздом СМ – 2; навантажувальна ємність його вище, тому що додатково використовується ємність головної машини; збільшена продуктивність збирального органу.
Характеристика снігоприбирального поїзду типу СМ-3:
- максимальна висота снігу, який прибирається головною машиною – 0,9 м;
- робоча швидкість – 10 ÷ 15 км/год;
- транспортна швидкість при вивезенні снігу – 10 ÷ 20 км/год;
- кількість рухомих одиниць в поїзді: головна машина – 1, проміжні піввагони – 2, кінцевий піввагон – 1;
- навантажувальна місткість рухомої одиниці: головної частини – 100м3 проміжний піввагон – 125 м3, кінцевий піввагон – 60 м3;
- продуктивність при навантаженні – 1800 м3.
Навантажувальна місткість снігоприбирального поїзда визначається за формулою:
q = qгол + qпр × m + qк , (4.1)
де qгол, qпр, qк – навантажувальна місткість відповідно головного, проміжного і кінцевого піввагонів;
m - кількість проміжних вагонів.
Згідно формули 4.1 отримаємо:
.4.3 Визначення тривалості одного рейса
Тривалість одного циклу роботи снігоприбирального поїзду визначається з виразу:
Тц = t1 + t2 + t3 + t4 + t5 + t6 + t7 + t8 , (4.2)
де t1 – час, необхідний на установлення робочих органів (крил, ротора-живлювача, щіток та ін.), t1 = 6 хв;
t2 – час, необхідний на завантаження поїзда, хв;
, (4.3)де k3 – коефіцієнт заповнення снігоприбирального поїзда, k3 = 0,9;
П3 – продуктивність завантажувального приладу снігоприбиральної машини, П3 = 1800 м3/год;
kp – коефіцієнт зниження продуктивності з-за нерівномірності розподілення снігу та його суцільності по довжині колії, kp = 0,7.
Згідно формули 4.3 отримаємо:
.t3 – час на приготування маршруту прямування до місця вивантаження снігу, t3 = 5 хв;
t4 – час прямування до місця вивантаження, хв;
t8 – час прямування до фронту робіт для завантаження, хв.
, (4.4)де L – відстань від місця навантаження до місця розвантаження, L = 0,8 км;
Vтр – транспортна швидкість снігоприбирального поїзда, Vтр = 15 км/год.
Згідно формули 4.4 отримаємо:
.t5 – час на установлення викидного транспортера в робочий стан, t5 = 4 хв;
t6 – час розвантаження поїзда, хв;
, (4.5)де Vр – швидкість розвантаження поїзда, Vр =17 м³/хв.
Згідно формули 4.5 отримаємо:
.t7 – час на установлення викидного транспортера в транспортне положення, t7 = 4 хв;
Згідно формули 4.2 отримаємо:
Тц = 6 + 18 + 5 + 4 + 5 + 25 + 5 + 4 = 72 (хв).
4.4 Визначення кількості рейсів
Об’єм неущільненого снігу, який підлягає прибиранню з однієї колії визначаємо за формулою:
Qi = lб × hсн × bсер,(4.6)
де hсн – товщина шару снігу, hсн = 0,32м.
lб – довжина і-тої колії, м;
bсер– середня ширина міжколії, м.
Згідно формули 4.6 отримаємо:
Q2 =810 × 5 × 0,35=1417,5 (м³),
Q4 =790 × 5 × 0,35=1382,5 (м³),
Q6 =745 × 5 × 0,35=1303,8 (м³).
Кількість рейсів, необхідна для очищення однієї колії визначаємо за формулою:
, (4.7)де кц – коефіцієнт ущілення, кц = 0,45;
кз – коефіцієнт заповнення машини снігом, кз = 0,85.
Згідно формули 4.7 отримаємо:
, 
, 
.Тривалість прибирання і очищення заданої колії визначається з виразу:
ti = ni× Tц . (4.8)
Згідно формули 4.8 отримаємо:
t2=t4=t6 = 2 × 72=144 (хв).
Загальна тривалість очищення дорівнює:
T=∑ti.(4.9)
Згідно формули 4.9 отримаємо:
T=144+144+144 =432 (хв).
Всі результати розрахунків даного підрозділу зведено до таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Розрахунок часу прибирання снігу зі станції
| Номерколії | Довжина колії, яка очищується від снігу lб, м | Об’єм неущіль-неного снігу Qі, м³ | Кількість рейсів снігоприби-рального поїздаnі | Тривалістьочищенняtі, хв | Повна тривалість роботи снігоприби-рального поїзда в групі колійT, хв |
| 2 | 810 | 1417,5 | 2 | 144 | 432 |
| 4 | 790 | 1382,5 | 2 | 144 | |
| 6 | 745 | 1303,8 | 2 | 144 |
За даними розрахунками на рисунку 4.1 побудований графік роботи снігоприбирального поїзда.
Список літератури
1. Амелин С.В., Андреев Г.Е. Устройство и эксплуатация пути. – М.:Транспорт, 1986.
2.Фришман М.А., Пономаренко Н.А., Финицкий С.И. Конструкция железнодорожного пути и его содержание. - М.: Транспорт, 1987.
3. Тихомиров В.И. Содержание и ремонт железнодорожного пути: Учебник для техникумов. – М.: Транспорт, 1987.
4. Чернышев М.А., Крейнис З.Л. Железнодорожный путь. – М.: Транспорт, 1985.