Організація роботи флоту компаній що оперують балкерним тоннажем (стр. 3 из 4)

Для дослідження цих залежностей використано метод факторного аналізу, який припускає, що досліджуваний фактор розглядається в якості незалежної змінної.

У третьому розділі «Дослідження впливу основних факторів на ефективність роботи балкерних суден» − дано системну оцінку ефективності експлуатації тоннажу у власному управлінні для визначення доцільності передачі суден в оперування. У цьому розділі:

− представлено методичні положення по визначенню рівновигідних умов використання флоту у власному управлінні й у компанії, що оперує тоннажем, при рівності заданого показника оцінки ефективності;

− формалізовано задачу визначення розміру оплати за оперування переданих суден;

− розроблено методичні положення по оцінці впливу основних характеристик переданих суден на ставку за оперування;

− розроблено методичні положення по визначенню області ефективного використання суден у власному управлінні й в оперуванні при обліку зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на ефективність експлуатації балкерного флоту.

− розроблено методичні положення по розміщенню флоту на напрямках залежно від вибору варіанта відфрахтування суден.

Для визначення рівновигідних умов використання флоту у власному управлінні й у компанії, що оперує тоннажем, запропонований показник валового доходу, що доводиться на одну тонну вантажопідйомності судна у власному управлінні й в управлінні оператором ((F/D_ч)c;(F/D_ч)о). Тому що витрати по суднах у власному управлінні й оперуванні несе судновласник, приймемо величину рейсових витрат судна у власному управлінні рівною величині постійних і змінних витрат судна в оперуванні.

Застосування методу порівняння дозволило одержати рівнозначні величини й визначити границі ефективного використання різних форм оперування тоннажем.

Для коефіцієнта завантаження й фрахтової ставки

,

, (9, 10)

де К – величина ставки за оперування флотом;

б_р,,f_p – рівновигідні величини (граничні значення) за коефіцієнтом завантаження й тарифною ставкою відповідно.

Побудовано графіки залежності досліджуваного показника від коефіцієнта завантаження й фрахтової ставки й визначено граничні значення доцільності передачі суден в оперування.

З одного боку від граничних значень по завантаженню й тарифним ставкам знаходяться області ефективного використання тоннажу в оперуванні, з іншого боку від граничних значень знаходяться області ефективного використання флоту у власному управлінні судноплавної компанії. Однак даний метод придатний для визначення області ефективного використання суден в оперуванні при кожному заданому параметрі окремо й не враховує зміни досліджуваного показника від впливу всіх вищеперерахованих факторів.

Розроблено методичні положення по визначенню розміру оплати за оперування переданими суднами, за умови, що прибуток від роботи суден в оперуванні не перевищує прибуток, який міг бути отриманим судновласником у власній експлуатації, тобто

(Fo – Ro₎ – Rе_о ≥ Fсу - Rе_су, (11)

де Fo_, Fсу – доходи від роботи суден в оперуванні й у власній експлуатації;

Ro_,Rе_о,Rе_су– витрати на оплату за оперування, експлуатаційні витрати в оперуванні й у власному управлінні відповідно.

Виразивши доходи від оперування через добуток фрахтової ставки на провізну спроможність флоту, і підставивши у вираз (11) розгорнуту формулу для визначення провізної спроможності флоту, після перетворень одержано

Ro ≤ ∆f*

, (12)

де∆f –можливий приріст фрахтової ставки в оперуванні.

Досліджено залежність витрат на оплату за оперування(Ro⁾від зміни параметрів формули шляхом диференціювання. Зростаннявитрат за оперування при достатньомузростаннівантажопід’ємностіташвидкості суден, що переданікомпанії-оператору, обмежуєтьсяграницею,яка пов’язана зінтенсивністю обробки суден в портах. Таким чином зроблено висновок, що розмір оплати за оперування суднами повинен бути спільномірним з інтенсивністю обробки суден в портах при роботі на передбачуваних напрямках використання балкерного тоннажу з періодом експлуатації суден й розміром фрахтової ставки на вантажі, що перевозяться. Однак, даний метод застосовується у випадку рівності витрат в оперуванні й у власному управлінні суднами.

Виведено залежність ставки за оперування балкерним тоннажем від основних характеристик суден (швидкості V_е та чистої вантажопідйомності D_ч)К=ц(D_ч; V_е).

Kц(V_е) =

;Kц(D_ч) =

У результаті дослідження зроблено висновок, що ставка за оперування не є величиною постійною для суден з різними характеристиками. Вантажопідйомність й швидкість переданих суден є одним з найбільш важливих важелів призначення ставки за оперування.

При організації роботи флоту судноплавної компанії, що оперує балкерним тоннажем, важливе значення приділяється вибору компанії-оператора. Розв’язання цієї проблеми в роботі виконано шляхом визначення області ефективного використання суден у власному управлінні й оперуванні. В результаті одержано залежність доходів і витрат від сукупного впливу внутрішніх факторів, яка здійснена варіантним методом.Для цього на одному графікусуміщено криві доходів івитрат, тазнайденоточкиїхзіткнення.Таким чином мета задачи досягнена знаходженням екстремуму прибутку, коли функціональна залежність(Фc_;Фо₎=f(б_, D_ч, V_е, М_в) →max, відповідає певній області міжвипуклою та увігнутою кривоюзфіксованим значеннямекстремумуприбутку при певних величинах б_, D_ч, V_е, М_в,що відкладаються на осі абсцисс.

Таким чином сукупний вплив факторів на питомі доходи й витрати у власному управлінні має вигляд

Фc = (Fc(б₎ + Fc(М_в) + Fc(D_ч) + Fc(V_е)) – (r_с (б₎ + r_с (М_в) + r_с (D_ч) + r_с (V_е)). (15)

В оперуванні

Фо = (Fо(∆б₎ + Fо(∆М_в) + Fо(∆D_ч) + Fо(∆V_е)) –

- (r_о (∆б₎ + r_о (∆V_е) + r_о (∆М_в) + r_о (∆D_ч)). (16)

Область, що укладена між початком координат і точками А_1, А_2, А_3,А_о, А_с перетинання кривих Fі R, є областю прибутку при роботі суден у різних формах оперування й визначається умовами зміни внутрішніх факторів. Із правого боку від точок перетинання кривих перебуває область ефективної експлуатації суден у різних формах оперування при зміні зовнішніх факторів. У точках між дотичними Ф^о_{mах 1,}де виконується умова, щоdF^{(б DчVе Mв)о}₁= dR^{(бDч Vе Mв)о}_1,таФ^о_{max 2,}де виконується умова, щоdF^{(бDч Vе Mв)о}₂ = dR^{(бDч Vе Mв)о}_2,перебуває область максимального значення прибутку в оперуванні. У точках між дотичними Ф^с_max, де виконується умова, щоdF^{(б Dч Vе Mв)с} = dR^{(б Dч Vе Mв)с}перебуває область максимального значення прибутку у власному управлінні суднами.

У точці А_сперебуває граничне значення рівності доходу й витрат у власному управлінні. Точку А_о отримано перетинанням кривих, що відповідають значенню максимальних доходів і мінімальних витрат від роботи суден, які перебувають в оперуванні. Точки А_1, А_2, А₃ отримано перетинанням кривих доходів і витрат у оператора, який відповідно:

- збільшує доходи за рахунок збільшення витрат при граничному значенні параметрів Х_А1 = б₁D_ч1V_е1M_в1;

- знижує витрати за рахунок зниження доходів при граничному значенні параметрів Х_А2 = б₂D_ч2V_е2M_в2;

- знижує доходи та збільшує витрати при граничному значенні параметрів Х_А3=б₃D_ч3V_е3M_в3.

Передавати судна треба тим операторам, які можуть при незначному збільшенні доходів знизити витрати по експлуатації (абсциса точки А₂ більше абсциси точки А_1: Х_А2 > Х_А1) за рахунок відносних збільшень показників роботи суден.