Смекни!
smekni.com

Перевезення вантажів на палубі буксировка суден морем знімання судна із мілини (стр. 3 из 3)

Rо --------опір судна буксирувальника

R1-···-···- опір судна, яке буксирують

Rs —— загальний опір

Vб – швидкість буксирування визначається із графіка після будування кривої Rs. і визначення Т (натягу буксирного троса при максимальній швидкості - V букс.мах визначається по формулі 28) при опусканні перпендикуляра із точки А на ось швидкості суден V(м/с). Точка А визначається на перетинанні кривоі Rs і Т.

Fг - тяга на гакі знаходиться на перетинанні кривоі R1 і Vб в точке В.

Провис буксирного тросу визначається за формулою:

f=0,01119·α (29)

де α – параметр буксировальної лінії, α=

Fг - тяга на гакі, кН.

де q– лінейна щільність буксирного троса діаметром 0,032 м , кг/м (додаток3);

ℓ- довжина буксирного троса, м (формула 28),

Щільність буксирного троса в воді

qв = 0,87·q

При руху по мілководдю довжину троса можливо визначити по формулі:

ℓ = Fг* f / 1,22* q.

де Fг- тяга на гакі,

f – провіс буксиру вального тросу на мілководді (для всіх варіантів прийняти f=5


Розділ 3. Знімання судна із мілини

По розділу 3 необхідне визначити методи зняття судна з мілини декількома способами.

По цьому розділу необхідне використовувати вихідні дані, які визначені у таблиці 6.

Таблиця 6

№ п/п Величини Значение № п/п Величини Значення
1. Тн до посадки на мілину, м Додаток 2 (з вантажем) 8. Сила тяги лебідки, кН 80
2. Тк до посадки на мілину, м Додаток 2(з вантажем) 9. Коеф. тримаючої сили якоря Табл.7
3. ∆Тн після посадки на мілину, м 0,2 10. Кіл-сть шкивів в гінях, шт. 6
4. ∆Тк після посадки на мілину, м 0,1 11. Потужність буксирів т Додаток 2
5. Щільність води, т/м3 1,016 12. Швидкість буксирів при зняттісудна із мілини 3 узл
6. Кількість тон на 1 см осідання, т/см Додаток 2 13. Обсяг води, що влилася, 0
7. Коеф. тертя Табл.7

По цьому розділу необхідне описати способи зняття судна з мілини і дії екіпажу при цьому.

Розрахунки виконуються за такою методикою:

Визначається загублена водотоннажність при посадці судна на мілину– (табл.7)

Q = 9,8 [100 q (ΔТн + ΔТк)/2 + ρ V] , кН (28)

де Q – загублена водотоннажність, кн.(використовувати дані по табл.3 буксирувального об’єкта по варіантам);

q – кількість т на 1см осідання судна, т/см;

ΔТн=Т1н-т2, м; ΔТк=Т1к-т2до, м;

ρ – щільність води 1,025 т/м3;

V – обсяг води, що влилася, м3.

По-перше визначається зусилля необхідне для зняття судна з мілини по формулі:

F = f * Q ,кН (29)

де f – коефіцієнт тертя корпусу судна об ґрунт. Значення вибирається з таблиці 7;

Таблиця 7

№ п/п Особливість ґрунту Значення f
1. Рідка глина, мул. 0,3
2. Глина, глина з піском 0,35
3. Пісок дрібний 0,4
4. Пісок крупній , галька 0,45
5. Галька 0,5
6. Глина з піском 0,4
7. Пісок мілкий 0,35
8. Мул 0,3
9. Пісок дрібний 0,4
0. Ракушняк 0,4

Натиск гвинта судна, яке сіло на мілину на задньому ходу:

Т зх = 0,08 Nі , кН, (30)

де Nі – потужність двигунів судна, кВт (додаток 2)

Якщо натиск упора гвинтів на задньому ходу будуть недостатніми для зняття судна з мілини, тоді необхідно використовувати спосіб використання якорів судна, яке сіло на мілину.

Сила якоря, що тримає, розраховується по формулі:


Fя = ηя Ря , кН (31)

де ηя – коефіцієнт сили якоря , що тримає, обираний з таблиці 8

Ря – вага якоря, кН.

При використанні 3-х якорів сила якорів буде складать Fя =3· Fя

Таблиця 8

№ п/п Тип якоря Грунт
мул, глина ракушняк камінь
1. Холла 2,2 1,5 2,8

Якщо сили натиску гвинтів на задньому ходу і сили якорів достатні, а зусилля брашпілю недостатньо, то для збільшення їх може бути створено за допомогою гінів.

Стискальне зусилля, що може бути створене за допомогою гінів:

Fгин = Fлеб ( n+1)/ (1+ 0,1n), кН (32)

де Fлеб– максимальне стискальне зусилля використовуваної лебідки, кН;

n – кількість шківів у гинях.

Кількість якорів, які можливо використовувати при заданої потужності лебідки:

nя = Fгин / Fя (33)

Якщо сума стискального зусилля гинів і упора гвинтів буде недостатньою для того, щоб зняти судно з мілини, то необхідна стороння допомога. Можна зробити висновок, що судно без сторонньої допомоги знятися з мілини не може.

Тоді методом підбору необхідне визначити кількість рятувальних суден.

Підрахував суму стискального зусилля гвинтів, упора гвинтів власного судна, а також стискального зусилля судна-рятувальника або рятувальників і порівнюючи ці сили з необхідним зусиллям для зняття з мілини необхідне визначити висновки для зняття судна з мілини. Підрахував висновки необхідно привести схему знімання судна із мілини.

У висновках по першій частині даної курсової роботи необхідно провести аналіз сил діючих на палубний вантаж у процесі його перевезення морськими шляхами, зробити розрахунок їхніх числових значень, на підставі яких були запропоновані параметри найтовів для кріплення палубного вантажу, а також їх кількість. У процесі перевезення велике значення має правильний розподіл вагового навантаження перевезених вантажів, тим більше якщо мова йде про перевезення великовагових вантажів на верхній палубі. Тому в курсової роботі передбачені розрахунки по місцевій міцності для визначення необхідності встановлення підпірок під бімси. Організація навантажувальних робіт на суднах покладена на старшого помічника капітана. Однак безпосередніми виконавцями є бригади портових вантажників і палубна команда судна. У зв'язку з цим виникає необхідність проведення попереднього інструктажу осіб, що беруть участь у даних роботах з метою запобігання аварійних подій.

В другій частині курсової роботи необхідно провести аналіз розрахунків максимальної швидкості руху буксирного каравану при даних метеорологічних умовах і параметри буксирної лінії. При виході каравану на мілководну ділянку значний прогин буксира може привести до появи значного опору, через тертя буксира про нерівність морського дна і втрату керування. У зв'язку з цим необхідне проведення розрахунків довжини лінії і її провісу.

У третій частині проведений розрахунок зусилля необхідного для зняття судна з мілини. При цьому використані способи реверсування двигуна, заводу станових якорів на безпечне місце, використання додаткової тяги. Наприкінці необхідне приведення всіх способів, що можуть бути використані при знятті судна з мілини.

Знання методик, запропонованих у даній курсовій роботі, дозволить забезпечити безпеку проведення перевезень палубних вантажів на море, проведення морських буксирувань при будь-яких умовах плавання, а також швидко і якісно провести розрахунки на вибір способу зняття судна з мілини. Усе це в цілому може вплинути на зниження аварійності морського флоту і підвищення культури роботи судноводійського складу на суднах.


Додаток 2

Типи суден Водойоміщесудна Корфповнотиводотон КількістьТ/смq МощністькВт ДлинаL, м ШиринаВ, м Висотаборта, м Осідання з вантажем Діаметргвинта Шаг гвинта Вага якоря кН
Буг 8675 0,908 20,1 1935 127,3 16,6 6,7 4,86 2,6 2,5 39,2
Десна 5420 0,914 15,8 1251 98,0 16,0 6,0 4,0 2,4 2,2 23,5
Сормовский 4410 0,892 13,5 1016 114,0 13,2 5,5 3,7 1,8 1,86 19,6
Волго-Балт 4480 0,872 13,2 1030 114,0 13,2 5,5 3,6 1,8 1,8 19,6
Дніпро 4363 0,894 14,0 1160 115,9 13,4 6,0 4,0 2,0 2,1 23,5
Орель 4375 0,886 13,4 972 108,4 15,0 5,0 3,2 1,8 1,61 19,6
Таврія 2585 0,882 9,2 658 82,0 11,9 4,0 2,8 1,4 1,4 11,8

Додаток 3

Діаметр (мм) Щільність 1пог.м троса Н/м Розрахункове розривне зусилляканата в цілому,Н
каната троса
7,4 4,0 0,185 2418,1
8,4 4,5 2,34 3242,2
9,3 5,0 2,88 3757,2
11,5 6,0 4,16 5434,7
13,5 7,0 5,66 7386,9
15,0 8,0 7,39 9623,6
17,0 9,0 9,35 12213,4
19,0 10,0 11,55 15009,3
20,5 11,0 14,0 18197,5
22,5 12,0 16,65 21680,1
24,5 13,0 19,55 25456,9
26,0 14,0 22,65 29528,1
28,0 15,0 25,9 33795,1
30,0 16,0 29,55 38602,3
32,0 17,0 33,4 43605,4
33,5 18,0 37,35 48755,7
37,5 20,0 46,0 60282,4
41,0 22,0 55,9 72968,4
45,0 24,0 66,5 86720,4
48,5 26,0 78,1 101533,5
52,0 28,0 89,4 115670,0
55,0 30,0 100,6 128720,6
58,0 32,0 118,0 140360,4
65,0 36,0 156,0 168458,2
74,0 42,0 208,4 206364,8

Література

1. Методичні вказівки на виконання курсової роботи з дисципліни “Управління судном” по темі “Розрахунки кріплення палубного вантажу, буксирування судна в морі й знімання із мілини” К.:КДАВТ 2003 р.

2. Управління судном і його технічна експлуатація (під ред. А.І. Щетініной) М. “Транспорт” 1983 р.

3. Довідник капітана далекого плавання під ред. Г.Г. Ермолаєва, Москва “Транспорт”, 1988 р.