Зміст
1. Зразок оформлення титульної сторінки
2. Пояснювальна записка по курсовій роботі
3. Вимоги до оформлення курсової роботи
4. Зміст курсової роботи
5. Розділ 1. Перевезення вантажів на палубі
6. Розділ 2. Буксирування суден морем
7. Розділ 3. Знімання судна із мілини
8. Висновки
9. Література
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
Факультет СУДНОВОДІННЯ
КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ СУДНАМИ
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни “Управління судном”
Тема: “Перевезення вантажів на палубі, буксировка суден морем, знімання судна із мілини”
Спеціальність: “Судноводіння”
Спеціалізація: “Судноводіння на морських та внутрішніх водних шляхах”
(П.І.Б.)
Шифр: _________________ Курс __________________
Керівник: ______________________________________
Київ 2007
Пояснювальна записка до курсової роботі
Курсова робота має ціллю закріплення теоретичних знань студентами при вивченні дисципліни “Управління судном”, для використання їх в діючих шляхових і навігаційних умовах плавання, а також придбання навиків в організації практичної роботи судноводія по підготовці судна до прийому вантажу на палубу, при буксируванні іншого судна, а також при посадці на мілину для безпечного плавання.
Змістом курсової роботи є:
розрахунки кріплення палубного вантажу;
розрахунки швидкості руху судна при буксируванні іншого судна і міцності буксирувальної лінії;
розрахунки снаги для знімання судна з мілини і вибір способів знімання судна з мілини.
Вимоги до оформлення курсової роботи
Склад курсової роботи: вихідні дані, коротка розрахунково-пояснювальна записка і графічний матеріал (графіки і рисунки).
Розрахунково-пояснювальна записка виконується рукописним або машинним способом коротко саму суть на стандартних листах формату А-4 (ліворуч – 2,5 см, праворуч – 1 см, зверху чи знизу – 2 см) із писчого паперу, сброшюрованних в зошит з густою обложкою, листи нумеруються, складається зміст роботи. Записку необхідне писати чітко й грамотно. Графіки, схеми й рисунки слід оформляти на міллімітровому паперу. Порядок оформлення титульного листу - в додатку 1. Останній лист підписується виконавцем.
Вибір завдання - з табл.1 за останньою цифрою шифра студента.
Таблиця 1
№ варіанту | ||||||||||
Остання цифра шифра студента | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 |
Тип судна | Буг | Орель | Сормовский | Десна | Орель | Днепр | Буг | Сормовский | Волго-Балт | Десна |
Дані по суднам приведені в додатку 2.
Аналітичну частину курсової роботи слід оформляти відповідно до ДОСТу.
Зміст курсової роботи
Курсова робота включає такі розділи:
1. Перевезення вантажів на палубі.
У цьому розділі курсової роботи необхідне: описати характеристику вантажів, які можливо перевозити на верхній палубі; розраховується розривна стійкість найтових і місцева стійкість верхній палуби при перевезеннях палубного вантажу; описується організація робіт при перевантаженнях палубних вантажів. У цьому розділі курсової роботи необхідне привести схеми кріплення палубного вантажу і визначити сили, які діють на вантаж у продольному, поперечному й вертикальних напрямках.
2. Буксирування суден морем
В цьому розділі розраховуються: максимальні швидкості буксирування при даних метеоумовах; параметри буксирувальної лінії; провисання буксирної лінії при плаванні судна по мілководдю; максимальну швидкість буксирування при погіршенні метеоумов плавання.
В цьому розділі необхідне визначити керування суднами при буксируваннях морем і умови плавання при цьому. При розрахунках максимальної швидкості буксирування при даних метеоумовах необхідне розрахунки звести у таблицю й збудувати графік визначення максимальної швидкості буксирування. При розрахунках буксирувальної лінії також необхідне складання графіка визначення максимальної швидкості буксирування. В цьому розділі необхідне описати умови, при яких можливе віддавання буксирного канату.
3. Знімання судна з мілини
В цьому розділі розраховуються сили для знімання судна із мілини; визначаються способи знімання судна із мілини; дії екіпажу судна при зніманні із мілини. На закінчення необхідне скласти схему знімання судна із мілини, заведення якорів (коли необхідно) і розміщення суден-рятувальників. Усі необхідні розрахунки виконуються в системі СІ.
Зміст пояснювальної записки (аналитичної частини):
Вступ.
Розділ 1 Перевезення вантажів на палубі
1.1 Умови перевезення вантажів на верхній палубі.
1.2 Розрахунки розривної стійкості найтових.
1.3 Розрахунки місцевої стійкості верхній палуби при перевезеннях палубного вантажу.
1.4 Організація робіт при навантаженнях палубних вантажів.
Розділ 2. Буксирування суден морем.
2.1 Розрахунки максимальної швидкості буксирування при даних метеоумовах.
2.2 Розрахунки параметрів буксирувальної лінії.
2.3 Розрахунки провисання буксирної лінії при плаванні судна по мілководдю.
2.4 Розрахунки максимальної швидкості буксирування при погіршенні метеоумов.
2.5 Керування суднами при буксируванні.
Розділ 3. Знімання судна з мілини.
3.1 Розрахунки сили для знімання судна із мілини.
3.2 Вибір засобів знімання судна із мілини.
3.3. Дії екіпажу при посадці судна на мілину.
Висновки.
Література.
Курсову роботу слід виконувати в такій послідовності:
Розділ 1 Перевезення вантажів на палубі
По розділу 1 необхідно визначити характеристику вантажів по їх групах й можливості перевезення на палубах суден.
Розрахунки розривної стійкості найтових необхідне визначати з використанням вихідних даних таблиці 1 і методики.
Таблиця2
При розрахунках перевезення вантажів на верхній палубі суден | ||||||||||
Величина,розмірність | Значення за варіантами задач | |||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | |
Вага палубн. вантажу,W (Кн) | 100 | 120 | 150 | 200 | 180 | 140 | 160 | 130 | 190 | 170 |
Період бортової качки,τ1(с) | 8 | 7 | 8 | 7,5 | 7,8 | 8,6 | 8,2 | 7,8 | 7,6 | 8,5 |
Період кілевої качки,τ2 (с) | 9,6 | 8 | 8,6 | 7,6 | 8,4 | 9,7 | 8,8 | 8,7 | 8,7 | 8,6 |
Центр тяження судна ,Ζс (м) | 3,8 | 3,6 | 3,5 | 3,8 | 3,8 | 3,8 | 3,7 | 3,9 | 3,6 | 3,4 |
Центр тяження вантажу,Ζ гр.(м) | 1,0 | 1,2 | 1,4 | 1,5 | 1,4 | 1,3 | 1,4 | 1,3 | 1,5 | 1,3 |
Відстань від мідель-шпангоута до Ц.Т.палубного вантажу, Х(м) | 8 | 10 | 12 | 15 | 10 | 12 | 9 | 10 | 12 | 15 |
Відстань від ДП до Ц.Т.палубного вантажу Υ(м) | 2,5 | 3 | 2 | 3 | 1,5 | 2,5 | 3 | 2 | 3 | 3 |
Метац.висота судна, hс | 2,6 | 2,9 | 1,9 | 3,2 | 2,4 | 2,6 | 2,2 | 2,1 | 2,0 | 2,2 |
№ профиля | 15/10 | 10/7 | 10/7 | 13/10 | 10/7 | 12/8 | 15/10 | 10/7 | 10/7 | 13/10 |
Вихідні дані для розрахунків місцевої стійкості на верхній палубі для всіх варіантів
Палубний вантаж – контейнер розмірами довжиною - 4 м, шириною -3 м, висотою -3 м.
Розміри шпації - 1,0 м.
Довжина бімса - 9 м.
Матеріал підпори – сосна.
Допустиме напруження на стиснення для сосни 5см=5,89*106 - 116 Па., при S=0,01м2
Висота хвилі, hв (м) – 5м.
Максимальний кут крену - 30є.
Максимальний кут при кілевої качки - 5є.
Висота фальшборту, комінгса кришок - 1 м.
Кількість поперечних найтових tп – 3 од.
Кут нахилу поперечного найтова до вертикалі α - 30є.
Кут нахилу поперечного найтова до плоскості шпангоута b - 60є.
Кількість продольних найтових tпр – 2 од.
Кут нахилу продольного найтова до вертикалі с - 30є.
Кут нахилу продольного найтова до ДП d - 60є.
Коефіцієнт запасу міцності найтова k – 2.
Порядок розрахунків по розділу 1
Сумарні сили діючі по осям ОY і ОZ при бортової качці:
,кН (1)
де W – вага палубного вантажу, Н; τ1 – період бортової качки судна, с; Θmах– 30° ; Z – відстань від ц.т. судна до ц.т. палубного вантажу, м; r – половина висоти хвилі, м.
,кН (2)
де W – вага палубного вантажу, кН; τ1 – період бортової качки судна, с;
Θmах – 30°; Y – відстань від ДП до ц.т. палубного вантажу м; r – половина висоти хвилі, м.
Сумарні сили, що діють по осям ОХ и ОZ при кільовій качці:
,кН(3)
де W вага палубного вантажу, – Н; τ2 – період кільової качки судна, с; Ψmах – 5°; Z – відстань від ц.т. судна до ц.т. палубного вантажу, м; r – половина висоти хвилі, м.
,кН(4)
де W вага палубного вантажу, кН; τ1 – період бортової качки судна, с; Θmах – 30°; Х – відстань мидель-шпангоута до ц.т. палубного вантажу, м; r – половина висоти хвилі , м.
Сила вітру, діюча на палубний вантаж:
, кН (5)
де pv – величина рівна 2,0 кПа (т/м2); Аv x – площа парусності палубного вантажу в поперечном напрямку по відношенню до судна, м2.