Проектування АТП регіональних вантажних перевезень (стр. 9 из 9)

- витрати на знос та відновлення автомобільних шин;

- амортизаційні відрахування;

- витрати на ТО і ПР;

- накладні витрати.

- собівартість утримання автомобіля за годину простою включає в себе слідуючі статті витрат приведені за одну годину простою автомобіля:

- амортизаційні відрахування;

- заробітна плата обслуговуючого персоналу;

- накладні витрати.

Виходячи з вищенаведеного розрахуємо середнє значення показників

та для автомобілів марки ЗІЛ:

=18,7+4,15+0,84+10+3,4+0,6+4,85=42,54 грн.;

=2,6+4,85+10=17,45 грн.;

=42,54∙0,25+17,45∙0,75=23,7 грн.;

=9∙23,7∙365∙24/2603363=0,72 грн./ткм.

Для автомобілів марки МАЗ:

=11,2+5,37+1,61+12,5+3,4+0,6+4,2=38,9 грн.;

=2,6+4,2+12,5=19,3 грн.;

=38,9∙0,16+19,3∙0,84=22,4 грн.;

=50∙22,4∙365∙24/23453740=0,73 грн./ткм.

Для автомобілів марки КамАЗ:

=20,6+9,9+1,2+12,5+3,4+2,1+6,9=56,6 грн.;

=2,6+6,9+12,5=22 грн.;

=56,6∙0,24+22∙0,76=30,3 грн.;

=26∙30,3∙365∙24/10117800=0,7 грн./ткм.

3.3 Розрахунок доходу та прибутку АТП

Доходи – збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу [1].

Доход визначається як добуток вантажообороту в рік

, на тариф перевезення , що включає в себе собівартість ткм.

, (3.12)

Розрахуємо доходи по кожній марці автомобілів:

ЗІЛ:

=0,6+0,6=1,2 грн. =1858351грн.

МАЗ:

=0,7+0,6=1,3 грн. =3725600грн.

КамАЗ:

=0,8+0,6=1,4 грн. =2986000грн.

Отже загальний дохід АТП становить – 8569951 грн.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

, (3.13)

По марках автомобілів прибуток становить:

ЗІЛ:

= 478 212 грн.

КамАЗ:

= 634 347 грн.

МАЗ:

=1 112 559 грн.

Загальний прибуток по АТП становить 2 113 539,4 грн. Звідси випливає, що дане АТП є прибутковим.

На короткострокову та довгострокову платоспроможність АТП впливає його здатність отримувати прибуток. В зв’язку з цим розглядається такий показник діяльності АТП, як рентабельність. Рентабельність є якісним показником ефективності роботи підприємства і визначається відношенням прибутку до витрат.

, (3.14)

Звідси

= 2113539,4/6456411,7=0,32.

Це означає, що на кожну гривню витрат припадає 32 копійки прибутку. Чим вищий цей показник, тим більш ефективною є робота АТП. В нашому випадку рентабельність є досить високою – 32%.

Висновки

Отже, на основі річних замовлень на перевезення вантажів (загальний обсяг складає 311750 т.), розраховано, що кількість транспортних засобів в АТП, що проектується, рівна 90 одиниць (враховуючи і спеціалізовані автомобілі), серед яких є бортові автомобілі, самоскиди, автомобілі з напівпричепами. Середня вантажопідйомність становить 13,2 т., середня величина часу в наряді 7,04 год., коефіцієнт випуску рухомого складу – 0,98, коефіцієнт технічної готовності – 0,93 для одного автомобіля та 1 для цілого парку. Вантажопідйомність автомобілів використовується повністю, на 100%: коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності рівні 1. Годинні продуктивності становлять 2,3 т та 178,6 ткм.

На АТП працює 174 чол. Робота відбувається в одну зміну.

На основі проведених розрахунків було розраховано площі будівель та споруд, а також площу ділянки під забудову, м²:

=1807,5 =580 = 54 =21 = 5387 =32470

Економічний розрахунок показників діяльності АТП показав, що найбільша доля витрат припадає на:

- витрати на пальне – 2837120 грн.;

- амортизаційні відрахування – 2270000 грн..

Загальна сума річних витрат становить – 6 456 411,7 грн.

Собівартість 1-го ткм коливається в межах від 0,7 до 0,73 грн. і при встановлених тарифах на виконання одиниці транспортної роботи загальний прибуток становить – 2113539,3 грн. Рентабельність складає 32%.

Отже дане АТП є конкурентноздатним, рентабельним та прибутковим.

Список літератури

1. Газета української бухгалтерії. Автотранспортні перевезення в Україні. №22 (437) – К.: Бліц-Інформ, 28 травня 2001р. – 227с.

2. Всеукраїнський рекламно-інформаційний вісник. Перевізник. К.: Видавничий центр „Афродіта”, листопад 2003р. – 33с.

3. Дунаєв А.П. Организация диагностирования при обслуживании автомобилей. – М.: Транспорт, 1987. – 207с.

4. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни „Виробничо-технічна база підприємств автомобільного транспорту”\ Укладач П.І. Бортницький. – К.: КАДІ, 1991. – 56с.

5. Канарчук В.Є. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3 кн. Кн..2. Організація планування і управління: Підручник. – К.: Вища школа, 1994. – 383с.

6. Напольський Г.М. Технологическое проэктирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. – М.: Транспорт, 1985. – 228с.

7. ОНТП-01-86. Общесоюзные нормы технологического проэктирования предприятий автомобильного транспорта. М.: ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР, 1986. – 128с.

8. Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта. – М.: Транспорт, 1988. – 78с.

9. СниП 11-93-74. предприятия по обслуживанию автомобилей.\ Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1980. – 48с.

10. Шумик С.В. и др. Техническая эксплуатация автотранспортных средств: Курсовое и дипломное проэктирование: Учебное пособие.\Высшая школа, 1998. – 206с.

11. Краткий автомобильный справочник НИИАТ. – 10-ое издание, перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1988. – 220с.