На вагоноскладальній дільниці проводяться роботи з ремонту кузова вагону. Ці роботи по важкості фізичної праці, в відповідності с ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ, оцінюють як роботи середньої ваги (категорії 2Б), при яких витрачається енергії від 628 до 1047 Дж/г. По характеру – статична, динамічна. Положення тіла – стояче змушене.
У відповідності із НОП 511-302-91 та ОСТ 32-9-81 по ступені точності робіт, що виконуються і зоровому навантаженні вони відносяться до 4 розряду зорової праці.
До шкідливих виробничих факторів на дільниці очищення й обмивання вагонів відноситься гаряча пара миючих розчинів і емульсій, що виділяються в навколишнє середовище при обмиванні вагонів. При роботі мийної машини в повітрі робочої зони виділяється значна кількість гарячих парів миючого розчину, що має у своєму складі каустичну соду (їдкий натр), натрієве мило та інші шкідливі речовини. Небезпека для здоров’я людей від даних шкідливих речовин складається в тому, що пари і гази, що вдихуються з повітрям, розчиняються в легеневій рідині.
Поступово відбувається скупчення їх в організмі людини і хронічне отруєння. Скупчення шкідливих речовин відбувається в життєво важливих органах людини (печінці, селезінці, кістках і м’язах), внаслідок чого спостерігається їх органічні зміни.
До шкідливих виробничих факторів на ремонтно-складальній дільниці відносяться шкідливі речовини що виділяються при зварювально-наплавлювальних роботах, шум та вібрація від роботи мостових кранів, пневмоінструменту і пристроїв, що працюють на стиснутому повітрі тиском 0,5 МПа, конвеєри та обладнання, що мають рухомі частини.
При проведенні робіт по шліфуванню і зачистці деталей вагону в повітря робочої зони виділяється велика кількість пилу від шліфувальної машини і деталей, що обробляються.
Джерелом шуму та вібрації на вагоноскладальній дільниці є конвеєри, трансбордерний візок, пневмоінструмент працюючий на стиснутому повітрі, мостові крани.
Вагоноскладальна дільниця по ступені електричної небезпеки відноситься до категорії приміщень з підвищеною небезпекою, в відповідності з ГОСТ 12.1.013-78 ССБТ. Це пояснюється тим, що в приміщенні розташована велика кількість заземлених металевих конструкцій, а саме правильні машини, транспортні конвеєри, зварювальне обладнання і т.д.
Вузли машин і механізмів в процесі роботи утворюють небезпечні зони, що представляють собою певний простір, в якому виникають періодичні або діючі постійно небезпечні та шкідливі виробничі фактори, здатні визвати травмування працюючих або подати інший негативний вплив на людину. Розміри небезпечної зони можуть бути постійними та змінними в залежності від виконаної роботи.
На дільниці є постійні небезпечні зони, а саме: транспортні конвеєри, що переміщують по рейковим коліям вагони, мостові крани з вантажем, що рухається по підкрановим коліям, зварювальні трансформатори, гази, що утворюються при виконанні газорізних робіт.
У процесі ремонту деталі та вузли вагона пересувають краном і це приводить до того, що визначений простір створює небезпечну зону. Основна небезпека тут пов’язана з можливістю травмування пересувними вантажами.
Категорія виробництва на пожежній небезпеці вагоноскладальної дільниці– Д, вибухопожежонебеспечне, в відповідності з НОП 5111-302-91. Основними можливими причинами пожежі і вибуху можуть бути необережне ставлення з вогнем, порушення правил експлуатації обладнання при виконанні зварювальних та газорізальних робіт, несправне електрообладнання і електропроводка та інші причини.
До шкідливих виробничих факторів на малярському відділенні відносяться забруднення повітряного середовища фарбовим аерозолем, пилом, свинцем і парами розчинника.
Нормальне теплове самопочуття людини забезпечується певними поєднаннями всіх метеорологічних параметрів. Тому ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ для робочих зон виробничих приміщень встановлені оптимальні зони температур, відносної вологості і швидкості руху повітря.
Оптимальними в холодний і перехідний періоди року для цих видів робіт є температура повітря не нижче t = 160 С, відносна вологість R = 60-80%, швидкість руху повітря V не більше чи рівна 0,5 м/с, а в теплий період року повинні мати ці параметри не вище t = 28 С, R = 75%, V = 0,7 м/с.
Для підтримки заданих параметрів в теплу пору року застосовується аерація, в холодну – приплив повітря організований за допомогою механічної вентиляції з підігрівом, а витягнення здійснюється через дефлектори, підігрів повітря проводиться повітряно-тепловими агрегатами, працюючими на рециркуляції повітря.
Нормоване загальне освітлення вагоноскладальній дільниці приймається по ГОСТ 32-9-81 і для різних відділень, в залежності від розряду зорової роботи складає від 150 до 200 лк.
На дільниці застосовується сполучене освітлення, при якому природне освітлення доповнюється електричними джерелами світла, працюючими не тільки в темній, а й в світлий час доби.
Загальне освітлення світильниками з газорозрядними джерелами світла (лампи ДРЛ, ДРИ і люмінесцентні лампи), для місцевого освітлення використовують люмінесцентні лампи. Для виявлення дефектів та проведення огляду застосовуються також переносні світильники місцевого освітлення напругою 36 В та ліхтарі.
З ціллю попередження профзахворювання для виведення шкідливих речовин із організму еклектрозварювальникам видається молоко по 0,5 л в зміну.
В якості засобів індивідуального захисту використовується спецодяг: електрозварювальники одержують брезентові костюми, інші робітники бавовняні. Електрозварювальники ручної зварки забезпечуються захисними пристроями: для зварювальних та наплавлювальних робіт – щиток УН ГОСТ 12.4.046-78, при газорізальних – захисними окулярами закритого типу зі склом марки ГС-3. Маляра забезпечуються респіраторами. Засобами захисту рук забезпечуються всі робітники. Заходи по попередженню електротравматизму передбачаються організаційні та технічні. До обслуговування електропристроїв допускаються робітники не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і здали іспит на визначену кваліфікаційну групу по техніки безпеки. Всі роботи на електропередавальних лініях виконуються не менше ніж двома робітниками. Нагляд здійснює керівник робот без права участі в роботі.
Для забезпечення належної роботи електрообладнання в нормальних та аварійних режимах роботи призначено робоче заземлення, яке зображує собою навмисне з’єднання з землею окремих точок електричного ланцюга, наприклад нейтральних точок обмоток генераторів. При виконанні зварювальних робіт корпус зварювальної установки та обратний провід повинні бути заземлені.
При приведенні до руху поточної лінії або транспортних конвеєрів на дільниці передбачено включення звукової і світової сигналізації.
При пересуванні вагонів, їх складових частин та інших вантажів по дільниці мостовим краном, кранівником подаються звукові сигнали.
Робочі місця вагоноскладальної дільниці пристосовані для конкретного виду праці та для робітників визначеної кваліфікації, з урахуванням їх фізичних та психологічних можливостей і особливостей. Передбачено оптимальне розташування робочих місць на дільниці, а також безпечні проходи для працюючих, необхідне природне та штучне освітлення для виконання роботи. Також передбачені достатній робочий простір для працюючої людини, що надає здійснити всі необхідні рухи і переміщення при використанні ремонтних робіт.
Для пожежної профілактики всі ремонтні відділення дільниці обладнані первинними засобами пожежогасіння, а саме порошковими вогнегасниками, пожежними сокирами і ломами, відрами з написом “Пожежне відро” і ящиком з піском.
На вагоноскладальній дільниці є внутрішні пожежні крани, пожежні колонки, пожежні рукава і пожежні стволи, а також обладнані спеціальні місця для куріння. Виробнича дільниця забезпечена пожежною сигналізацією відповідно до діючих норм і правил будівельного проектування.
Список використаних джерел
1. Скиба И.Ф Организация, планирование и управление на вагоноремонтных предприятиях. Учебник для вузов ж.-д транспорта. – 2-е узд.,перераб. и доп. – М.: транспорт, 1978. – 344с.
2. Скиба И. Ф., Ежиков В. А Комплексно-механизированые поточные линии в вагоноремонтном производстве. – М.: Транспорт, 1982. – 136с.
3. Гридюшко В. И., Бугаев В. П., Криворучко Н. З. Вагонное хозяйство: Учебник для вузов – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1988. – 295с.
4. Крючков В. Я Правила оформлення дипломних (курсових) проектів (робіт). – Харків: УкрДАЗТ, 2003. – 30с.
5. Карягина В. Я., Медведєв В. В Охрана труда в вагонного хозяйстве. – М.: Транспорт, 1978. – 222с
6. Екимовский И. П. Эксплуатация и техническое обслуживание рефрижераторного подвижного состава: -М. Транспорт, 1983. – 192с.
7. Фаерштейн Ю. О., Осадчук Г. И. Ремонт оборудования изотермического подвижного состава: - М., Транспорт, 1987.-344 с.
8. Організація та планування потокового виробництва у вагоноремонтних цехах. Методичні вказівки до курсового проектування для студентів спеціальності “Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту”, спеціалізації “Вагони”. – Х.: ХарДАЗТ , 2000. – 30с.
9. Нормы технологического проектирования депо для ремонта РРС. – М.: Транспорт, 1983. – 33с.
10. Бакрадзе Ю. М., Акимов Б. С., Фаерштейн Ю. О. Ремонт рефрижераторных вагонов. –М.: Транспорт, 1984.-191 с.