– нормативні: допустиме наповнення рухомого складу пасажирами, вимоги по забезпеченню безпеки руху, екологічні вимоги;
– архітектурно-планувальні;
– санітарно-гігієнічні;
– місцеві умови.
У цих групах останні три поки не мають кількісних показників і тому ухвалюванні рішення можуть відображати суб'єктивну думку фахівця, що займається цими даними питаннями.
Вибір кількості автобусів проводиться по аналітичному виразу залежно від середньодобової напруженості пасажиропотоку на маршруті і місткості автобуса. Цей вираз є частиною формули визначення середньорічних приведених витрат, яка використовується при виборі доцільних діапазонів вживання різних марок автобусів. В основному, ці розробки присвячені визначенню перспективних типів автобусів і плану їх випуску промисловістю.
Але до теперішнього часу існуючі методи не дозволяють повною мірою визначити раціональну кількість рухомого складу на маршрутах передмістя, що гармонійно відображають як інтереси пасажирів, так і транспортних підприємств. Для вирішення цієї задачі необхідно визначати як витрати транспортних підприємств на організацію перевізного процесу, так і витрати часу пасажирів. Проте ці дві складові транспортного процесу виражаються в різних одиницях: перша – в гривнях, друга – в годиннику
В даному проекті розглядається заміна старого рухомого складу на новий рухомий склад. На даному маршруті перевезення виконувались старим Ікарусом – 250, у котрого термін експлуатації закінчився. Передбачається зробити заміну на автобус Hyundai Aero 600. Далі наведений розрахунок кількості рухомого складу з урахуванням місткості складу та пасажиропотоком на маршруті.
В результаті вивчення ринку та пасажиропотоків в зміні рухомого складу приводимо характеристику маршруту з показниками для обирання кількості нового рухомого складу. дані показників наведені в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Характеристика маршруту
Показники маршруту | Харків – Красноармійськ |
1 | 2 |
Довжина маршруту, км | 288 |
Коефіцієнт статичного використання місткості, | 0,85 |
Коефіцієнт динамічного використання місткості, | 0,86 |
Швидкість сполучення, км/год | 50 |
Коефіцієнт використання пробігу, | 0,93 |
Середній час у наряді, Тн, год. | 6 |
Середня дальність поїздки одного пасажиру, | 256 |
На основі указаних параметрів розраховуємо час одного оборотного рейсу на маршруті, Тоб, год., за формулою
де Тоб – час одного оборотного рейсу, год.;
Vc - швидкість сполучення, км/год.
Час одного оборотного рейсу на маршруті Харків – Красноармійськ дорівнює
Об’єм перевезень одного автобусу за один оборотний рейс, Qоб.р, пас., розраховується за формулою
де Qоб.р– об’єм перевезень одного автобусу за один оборотний рейс, пас.;
q – місткість автобусу, пас;
Коефіцієнт змінності, η, розраховується за формулою
Коефіцієнт змінності на маршруті Харків – Красноармійськ дорівнює
Об’єм перевезень одного автобусу за один оборотний рейс дорівнює
Об’єм перевезень пасажирів за рік, Qрік, пас., розраховується за формулою
де Qрік – об’єм перевезень одного автобусу за рік, пас.;
nоб.p – кількість оборотних рейсів, які виконуються одним автобусом за рік.
Кількість оборотних рейсів, виконаних одним автобусом за рік, nоб.p, од.,розраховується за формулою
де АДр – автомобілі – дні в роботі;
Тн – час у наряді, год.;
Кількість оборотних рейсів, виконаних одним автобусом за рік дорівнює
Об’єм перевезень за рік одним автобусом складає
Потрібна кількість автобусів за рік, Ас, од., розраховується за формулою
де Ac – потрібна кількість автобусів за рік, од.;
Qож. – очікуваний об’єм перевезень, пас.
Потрібна кількість автобусів за рік дорівнює
В результаті розрахунків приймає один автобус. Розрахунки наведені в таблиці
Таблиця 3.3 – Результати розрахунків потрібної кількості автобусів на мар
Показники на маршруті | Маршрут Харків – Красноармійськ |
Час обороту, год. | 12 |
Коефіцієнт змінності | 1,1 |
Об’єм перевезень за оборотний рейс одним автобусом, пас. | 84 |
Кількість оборотний рейсів за рік, од. | 96 |
Об’єм перевезень одним автобусом за рік, пас. | 8064 |
Потрібна кількість автобусів, од. | 1 |
Для придбання нового рухомого парку розраховуємо інвестиційний проект. При позитивному результаті доцільно буде придбати новий автобус, при отриманні негативного результату – залишити старий парк. Перевізник, який обслуговує маршрут, має два автобуси. С понеділка по четвер автобус працює на маршруті Харків – Бердянськ, а по п’ятницям та неділям він переходить на маршрут Харків – Красноармійськ. Так як на маршруті працює один автобус, а витрати на зміст рухомого складу великі, при незначних доходах, в проекті передбачається розрахунок загальних витрат на двох маршрутах по придбанню двох марок автобусів.
Витрати на реалізацію заходів
де
Кt – капітальне вкладення за розрахунковий період;
Иt – поточні витрати на транспортний процес і організацію виробництва;
Ct – виплати по позиковому капіталу;
Пt – основні податки і збори, що виплачуються державним і місцевим органам влади.
Всі складові витрат і витрати в цілому розраховуються для двох марок автобусів. Типовим розрахунковим періодом є рік.
Так як умови лізингу є менш жорсткими в значенні процентних виплат, ніж фінансовий кредит, то в даній роботі розглядається варіант реалізації інвестиційного проекту через лізинг. Умови лізингу передбачають передачу автобусів і винагороду лізингоотримувачу після повної оплати вартості автобусів і винагорода лізингодателю (фінансовий лізинг).
Термін лізингової догоди збігається з терміном реалізації інвестиційного проекту. Виходячи з цього, обсяг капіталовкладень у рухомий склад визначається як розмір першого внеску по лізингу і витрат на оформлення лізингової догоди і доставку автомобілів. Ці капіталовкладення
де Цд – ціна доставки автомобілю, грн. (додаток В);
Ца – ціна автомобілю, грн. (додаток В);
По-початковий внесок по лізингу, % (додаток В).
Обсяг капіталовкладень визначається також для витрат на організаційні заходи для місяця, що передує ефективній експлуатації проекту.
Ці капіталовкладення
де Sy – витрати, пов’язані з постановкою на облік та оформленням документів на автобуси, грн. (додаток В).