Вступ
Сучасне суспільство характеризується інтенсивними комунікаційними процесами. Без обміну речовин та енергій не має бути місця існування економіки. Інформаційні технології визначають науково-технологічний потенціал суспільства, формує новий життєвий стиль. Але усі процеси руху у часі та просторі речей, енергії і інформації виявляються вторинними по відношенню до процесу переміщення людей. Переміщення людей у просторі є життєво необхідною функцією організму і виконується завдяки існуванню у людини опорно-рухомого апарату.
Вже на ранніх етапах розвитку людини суспільні відносини потребували об’єднання людей у часі та просторі для ефективного здійснення процесів виробництва, потреби матеріальних і культурних цінностей, наукової, суспільно-політичної, військової, учбової та іншої діяльності. Так з’явилися населені пункти.
Пасажирське сполучення між окремими населеними пунктами постійно розвивалось. Зміцнення транспортних та економічних зв’язків між сусідніми населеними пунктами призвело до виникнення більш великих суспільних об’єднань, які сформувались в окремі регіони. Поміж регіонами та країнами також сформувалися транспортні зв’язки
Для сучасної України значення транспорту велике, тому що саме транспорт з’єднує різні регіони у єдину країну. В цьому сенсі транспорт є одним з відомих країностворюючих факторів.
Транспорт (від лат.-переміщаю) – народногосподарський комплекс, який здійснює перевезення людей та вантажів. За об’єктом перевезення розрізняють транспорт пасажирський та вантажний. Пасажирський транспорт – частка єдиної транспортної системи. Сучасний пасажирський транспорт виконує перевезення людей, їх ручної клажі та багажу у різних видах сполучення. Перевезення людей може виконуватись як на професійній основі, так і самостійно громадянами у своїх справах. Також існують перевезення комерційні та некомерційні. Комерційні виконуються перевізником з метою отримання економічної вигоди та підрозділяються на перевезення транспортом загального користування і технологічні перевезення. Некомерційні перевезення виконуються громадянами з метою задоволення власних потреб.
Автомобільний пасажирський транспорт є складовою частиною єдиної транспортної системи (ЄТС) країни, та її успішне функціонування в більшості залежить від координації роботи з іншими видами транспорту.
Пасажирські перевезення виконуються автобусами та легковими автомобілями загального користування. Автомобільний транспорт загального користування виконує перевезення пасажирів маршрутними автобусами; автобусами, наданими державним та корпоративним підприємством, закладами і організаціями за їх замовленнями, а також громадянами за договорами або окремими замовленнями; маршрутними таксі та легковими автомобілями-таксі індивідуального користування; легковими автомобілями, наданими підприємствами, закладами та організаціями для службового використання, а також громадянам за окремими замовленнями.
Пасажирський транспорт відноситься до сфери послуг населенню. До послуг транспорту можна віднести: перевезення пасажирів, пересадження пасажирів, послуги при очікуванні пасажирів, послуги при подачі перевізних засобів, отримання на вимогах прокату перевізного засобу, послуг по обслуговуванні підприємств, організацій.
Особливості діяльності по наданню послуг зводяться до наступних положень:
– послуги не можуть існувати зовні процесу їх надавання, (вони не можуть бути накопиченими);
– продаж послуг – це фактично продаж самого процесу праці, тому якість послуг визначається якістю самого процесу праці;
– послуги являють собою конкретну споживчу вартість тільки в визначений час та в конкретному місці або напрямку, що обмежує можливість їх заміни на ринку послуг;
– послуги транспорту відносяться до послуг, які закінчують процес матеріального виробництва.
Сфера послуг повинна функціонувати таким чином, щоб повністю задовольняти потреби населення з можливо малими витратами. Однак на сьогоднішній час немає ефективних кількісних методів оцінки якості послуг.
Основною проблемою міжміських пасажирських перевезень є удосконалення перевізного процесу та покращення якості обслуговування пасажирів Не велика питома вага перевезень на маршрутах великої протяжності визначаються тим, що швидкість сполучення міжміських автобусів недостатньо високі, а запропоновані пасажирам послуги не відповідають потребам.
1. Дослідження пасажиропотоків
Дослідження пасажиропотоків розробляють для виявлення попиту на перевезення пасажирів в міжміському сполученні.
Об’єм пасажирських перевезень знаходиться у прямий залежності від величини пасажиропотоків та характеру їх коливання. Попит на переміщення, який характеризується ознакою типу пасажирів, місцями зародження та призначення поїздок, а також маршрутом може бути виражений в залежності від деякої множини соціально-економічних характеристик.
Була розглянута транспортна мережа міста Харкова у міжміському сполученні, а точніше сполучення між АС – №1 по всім містам України.
1.1 Вивчення попиту та його динаміки
Важливу роль при організації руху пасажирського транспорту відіграє нерівномірність розподілу пасажиропотоків за годинами та окремими ділянками діючих маршрутів. Для формування оптимальної або раціональної маршрутної сітки, також як і для ефективного використання рухомого складу та забезпечення високого рівня обслуговування пасажирів, необхідно знати напрямки, розміри та ступінь нерівномірності пасажиропотоків. Для виявлення пасажиропотоків на автобусних маршрутах застосовуються методи, які підрозділяються на дві групи: звітно-статистичні і натурні.
До звітньо – статистичної групи відносяться аналіз даних про виручку від перевезення пасажирів на маршрутах і квитковий метод. Група натуральних обстежень складається з методів: талонного, розрахунково-табличного, анкетного і методу регистрації за допомогою автоматичних лічильників. На міжміській маршрутній мережі встановлена періодичність проведення обстеження пасажиропотоків не рідше за один раз у в три роки.
Методика проведення обстежень на міжміських маршрутах повинна забезпечити:
– необхідна кількість даних про пасажиропотоки, що відображають величину і характер їх змін, особливо таких, як розподіл поїздок між зупинними пунктами маршрутів, відомості, характерезуючі пересадки пасажирів і своєчасність здійснення перевезень;
– швидкість обробки матеріалів обстеження;
– об'єктивність одержуваних даних.
В розпорядженні підприємства є 55 маршрутів у міжміському сполученні, які виконують перевезення у різних областях України. Далі наведена таблиця переліку маршрутів перевезень пасажирів з міста Харкова по всім напрямкам.
Перелік міжміських маршрутів на підприємстві наведений в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Перелік міжміських маршрутів на підприємстві ВАТ «ХПАС»
| Назва маршруту | Назва маршруту |
| Харків – Олександрія | Харків – Нікополь |
| Харків – Антрацит | Харків – Нова Каховка |
| Харків – Бердянськ | Харків – Новопсков |
| Харків – Луганськ | Харків – Полтава |
| Харків – Донецьк | Харків – Рубіжне |
| Харків – Дніпропетровськ | Харків – Світловодськ |
| Харків – Дніпродзержинськ | Харків – Сміла АС-1 |
| Харків – Жовті води | Харків – Слов’янськ |
| Харків – Маріуполь | Харків – Сніжне |
| Харків – Запоріжжя | Харків – Стаханов |
| Харків – Кіровоград | Харків – Старобільськ |
| Харків – Кременчук | Харків – Северодонець |
| Харків – Кобеляки | Харків – Троїцьке |
| Харків – Київ | Харків – Торез |
| Харків – Карлівка | Харків – Херсон |
| Харків – Красно град | Харків – Черкаси |
| Харків – Каховка | Харків – Чернігів |
| Харків – Кривий ріг | Харків – Білокуракине |
| Харків – Краматорськ | Харків – Кам’янка – Дніпровська |
| Харків – Костянтинівна | Харків – Канів |
| Харків – Красний луч | Харків – Миколаїв |
| Харків – Комсомольське | Харків – Ялта |
| Харків – Красноармійськ | Харків – Чернівці |
| Харків – Лубни | Харків – Яремча |
| Харків – Лисичанськ | Харків – Слов’яногорськ |
| Харків – Миргород | Харків – Одеса |
| Харків – Марганець | Харків – Мелітополь |
Річний об’єм перевезень пасажирів за останні три роки на підприємстві ВАТ «ХПАС» та об’єм перевезень пасажирів на міжміських маршрутах за останні три роки наведені відповідно в таблицях 1.2, 1.3.
Таблиця 1.2 – Річний об’єм перевезень пасажирів за останні три роки на підприємстві ВАТ «ХПАС»
| Рік | Об’єм перевезень, Q, тис. чол. |
| 2005 | 7064,5 |
| 2006 | 7859,1 |
| 2007 | 8452,6 |
Таблиця 1.3 – Об’єм перевезень пасажирів на міжміських маршрутах за останні три роки
| Місяць | Об’єм перевезень пасажирів, Q, чол. | ||
| 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | |
| Січень | 50181 | 44403 | 31229 |
| Лютий | 37513 | 33756 | 29164 |
| Березень | 31223 | 38869 | 37881 |
| Квітень | 39046 | 43059 | 48514 |
| Травень | 44459 | 42388 | 39233 |
| Червень | 48700 | 48811 | 47834 |
| Липень | 59764 | 59717 | 58181 |
| Серпень | 57330 | 54485 | 54314 |
| Вересень | 40592 | 56728 | 45626 |
| Жовтень | 50401 | 47306 | 49311 |
| Листопад | 46296 | 40395 | 44437 |
| Грудень | 50181 | 45827 | 49725 |
1.2 Сегментування ринку
Сегментування ринку – це систематизований процес виділення ринкових сегментів, котрі потребують зі сторони організації у спеціально розробленому комплексі маркетингу з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства на ринку за рахунок реалізації економічних інтересів виробників та споживачів. Приведені визначення містять важні з точки зору маркетингу положення: сегментування ринку представляє собою систематизований процес, що означає його цілеспрямованість, послідовність, сплачування, періодичність; цілеспрямованість процесу сегментування обумовлена його направленістю на зусилля конкурентних позицій підприємства; процес сегментування передбачує виділення ринкових сегментів, а ні механічне розділення ринку на визначні групи або страти; послідовність обумовлена необхідністю її проведення з установленими етапами, прийманням системи моделей та методів сегментування; сітка сегментування ринку не є статичною, розробленою на багато років. Вона потребується у періодичному оновлені з динамікою маркетингової середи [14].