Розробка проекту ремонту чотирьохвісних критих вагонів (стр. 15 из 17)
По знайдених вище даних розраховуємо собівартість ремонту вагонів. Дані заносимо в таблицю 3.10.
Таблиця 3.10 – Собівартість деповського ремонту вагонів
| Найменування продукції | Річна програма ремонту вагонів | Эксплуатаційні витрати | Собівартість ремонту, грн. | |
| ФондЗарплати, грн. | Матеріали і запчастини, грн. | |||
| Критий вагон | 5985 | 2524524 | 14981672 | 17506196 |
| Найменування продукції | Річна програма ремонту вагонів | Эксплуатаційні витрати | Собівартість ремонту, грн. | |
| ФондЗарплати, грн. | Матеріали і запчастини, грн. | |||
| Критий вагон | 5985 | 422 | 2503 | 2925 |
Далі розраховуємо прибуток, що одержить наше підприємство від ремонту вагонів. Відділення дороги планує прибуток вагонному депо в розмірі 15,5 % від експлуатаційних витрат. Звідси маємо:
грн.Далі розраховуємо вартість основних фондів і оборотних коштів, що рівні вартості устаткування і будівель:
грн.Вартість оборотних коштів складає 20% від вартості основних фондів. Звідси маємо:
грн.Далі розраховуємо рентабельність проектованого депо. Рівень загальної рентабельності розраховуємо по формулі:
,(3.9) 
.Усі приведені вище розрахунки дозволяють говорити про те, що проектоване вагонне депо є прибутковим і рентабельним підприємством на залізниці.
4. Розрахунок економічної ефективності впровадження розроблених пропозицій
Розрахуємо економічний ефект від впровадження стенду для зварювальних робіт на корпусі автозчепу.
До впровадження стенду для зварювальних робіт на корпусі автозчепу зварювальні роботи проводили на стенді, який мав гірші технічні показники в зв’язку з цим витрачувалося набагато більше часу на виконання зварювальних робіт.
Розрахуємо економічний ефект від впровадження стенду для зварювальних робіт на корпусі автозчепу по формулі (2.41-2.43).
Такт роботи конвеєра визначається за формулою [7,с.15]:
Ч= 
Де tкрі – час у ремонті одного авто зчіпного пристрою,
tкр=1,65 год після впровадження стенду,
tкр=2,0 год до впровадження стенду, (за даними базового депо);tпері– час пересування ковеєра, tпер=1 хв. після впровадженні стенду;
tпер=1,5 хв. при до впровадження стенду
Рт – кількість технологічних позицій, Рт=6.
До впровадження стенду:Ч= 
22 хв=0,37 год.
Після впровадження стенду:Ч= 
18 хв=0,3 год.
Визначимо проектну потужність ПКЛ за формулою (2.43), [7,с.25]:
До впровадження стенду:Ν до = 
Після впровадження стенду:Ν після = 
Визначимо економічний ефект за формулою:
Є=Nпісля*С-Nдо*С, (4.1)
де С-прибуток від ремонту одного автозчепу, С=360 грн.
Тоді:
Є=13300*100-10784*100=251600 грн.
Виходячи з розрахунку бачимо, що економічний ефект від впровадження стенду для зварювальних робіт на корпусі автозчепу складає 251600 грн.
5. Методи та обладнання неруйнівного контролю автозчіпного прИстрою
Деталі автозчіпного пристрою в процесі експлуатації сприймають різні навантаження. Тому при плановому виді ремонту крім перевірки геометричних розмірів деталей автозчіпного пристрою необхідно проводити неруйнівний контроль деталей автозчіпного пристрою а саме:
- корпусу автозчепу;
- клину тягового хомута;
- тягового хомута;
- стяжного болта поглинального апарату;
- маятникової підвіски.
Неруйнівний контроль виконується магнітним та вихрострумовим методом.
При магнітному неруйнівному контролі корпусу автозчепу, клина тягового хомута, тягового хомута, стяжного болта поглинального апарату та маятникової підвіски застосовується магнітний дефектоскоп МД-12ПШ, МД-12ПС при вихрострумовому ВД-12НФ або ВД-30НК.
6. Пошкодження та несправності автозчіпних пристроїв в експлуатації
Огляд та перевірка авто зчіпного пристрою при перемичному ремонті рухомого складу гарантує надійний роботу в міжремонтні строки. Отже в експлуатації можливі випадки пошкодження. Крізь мірного зносу деталей, проявлення дефектів виготовлення, які можуть визвати порушення нормальної дії авто зчіпного пристрою, а при визначних несприятливих умовах привести до саморозчепу автозчепу або злому окремих деталей. Саморозчеп на шляху слідування інколи приводить до набігання відчепленої частини рухомого складу, а злом-до падіння на колії, в слідстві чого можливий сход рухомого складу з рельс.
Найбільш частіше зустрічається несправність це недіючий запобіжник від саморозчепу. Надійність дій запобіжника від саморозчепу визначається розміром вертикального зачеплення противовісом верхнього плеча запобіжника в зчепленому стані.
Велику роль для надійної дії автозчепу має зазор між торцями верхнього плеча запобіжника та прововісами замкоутримувача, визначаючий вільне переміщення замка при включеному запобіжнику. Цей зазор характеризує роботу механізма автозчепу при зчепленні. Зноси торця верхнього плеча запобіжника та торця противовіса, отвору запобіжника та шипа замка, а також вигини замкоутримувача та запобіжника приводить до збільшення зазору. Це може визвати опереження включення запобіжника. В такому випадку відбудеться вигин або злом деталей запобіжника пристрою і, як слідство, саморозчеп в результаті часткової або повної втрати вертикального зачеплення.
В експлуатації також зустрічаються випадки зносу шипа (на конус) для навішування замкоутримувача. Тоді замкоутримувач, спада з шипа, притискається до замка, останній втрачає рухомість і замкоутримувач приймає положення, при якому противовага буде піднятий вище полочки для запобіжника. В процесі зчеплення відбудеться опереження включення запобіжника.
Саморозчепи автозчепів можуть виникати не тільки в наслідок несправності деталей, та і по іншим причинам. Так коротка ціп розчіпного приводу при стисканні поглинального апарату, а також при значному боковому відхиленні автозчепу на кривій повертає валик підйомника. Підйомник який знаходиться на квадратній частині валика, широким пальцем піднімає нижне плече запобіжника в результаті чого верхне плече вище противоваги замкоутримувача, тобто запобіжник від саморозчепу виключиться.
7. Вентиляція і освітлення виробничих об’єктів
Розглянемо види вентиляції і освітлення які використовують на залізничному транспорті і які ми можемо застосувати у відділенні по ремонту візків для даного дипломного проекту.
Призначення і класифікація промислової вентиляції
Промислову вентиляцію застосовують для технічних цілей у різних технологічних процесах і для забезпечення встановлених санітарними нормами метеорологічних параметрів і чистоти повітря в приміщеннях.
Вентиляція забезпечує повітрообмін у приміщенні, видаляє забруднене і подає свіже повітря. По способу переміщення повітря розрізняють природну і штучну вентиляцію. Обидва цих виду вентиляції можуть застосовуватися в сполученні (змішана вентиляція).
Вентиляцію називають природною, якщо повітрообмін у приміщенні здійснюється за рахунок теплового і вітрового напорів. При механічній вентиляції повітрообмін здійснюється вентиляторами.
Вентиляція буває приточною, витяжною і приточно-витяжною. Приточна призначена для організованої подачі чистого повітря в приміщення, витяжна – для видалення з нього забрудненого повітря. По місцеві дії вентиляцію підрозділяють на загальну обмінну і місцеву. Загальна обмінна вентиляція призначена для забезпечення в робочій зоні приміщення умов, що відповідають санітарним нормам. Дуже важливо не дати шкідливим домішкам поширитися по всьому приміщенню і видалити їхній безпосередньо від місця виділення. Цій меті служить місцева витяжна вентиляція, що локалізує. У ряді випадків застосовують подачу чистого повітря в робочу зону – місцеву приточну вентиляцію. Прикладом служать повітряні душі, що влаштовуються на робочих місцях при значних тепловиділеннях.
Місцеву вентиляцію застосовують у сполученні з загально обмінною як штучною, так і природною.
Змішані системи місцевої механічної і природній загально обмінної вентиляції знаходять широке застосування у великих цехах з локальними виділеннями шкодливостей.
Місцевий отсоси для видалення вибухонебезпечних і пожаронебезпечних газів і парів проектують індивідуальними для кожного приміщення і кожної одиниці устаткування.
При загально обмінній штучній вентиляції забруднене повітря необхідно видаляти з тих місць, де спостерігаються найбільші концентрації шкідливих речовин. У випадку застосування приточної вентиляції повітря подають у робочу зону при наявності теплонадлишків чи будь-яких шкідливих виділень і у верхню зону – при їхній відсутності.
Системи штучної вентиляції складаються з вентиляторів, воздуховоду, воздухозабірних і повітророзподільних пристроїв. Для підігріву повітря застосовують калорифери, а для його очищення – фільтри.