Смекни!
smekni.com

Розробка проекту ремонту чотирьохвісних критих вагонів (стр. 3 из 17)

У парку, суміжно зі шляхами механізованого парку поточного відчіпного ремонту, виділяються два шляхи для усунення несправностей вагонів, зазначених у додатку Б, з оформленням і видачею на них повідомлення ВУ – 23. При розпуску складу з гірки, вагони з розміткою несправностей, що вимагають відчіпного ремонту направляються на один зі спеціалізованих шляхів ремонту вагонів, на другому шляху в цей час виробляється ремонт раніше накопичених вагонів. Ремонт виконується ремонтною бригадою за допомогою ремонтних установок і інших засобів технічного оснащення.

Порядок заїзду гіркового локомотива на спеціалізований шлях, і подачі на гірку для повторного розпуску відремонтованих вагонів, визначається комплексним робочим технологічним процесом ПТО і ТРА станції.

Контроль технічного стану і ремонту вагонів у парку відправлення здійснюється комплексними бригадами відповідно до типового технологічного процесу. Ремонтні роботи в парку оправлення виконуються на підставі наряду (дефектної відомості) станції, що надходить з обчислювального центра, на телетайп, що знаходиться в робочому приміщенні ремонтних груп і оператора цього парку.

При наявності інформації про ушкодження вагонів і про несправності виявлених оглядачами при перебуванні складу в сортувальному парку, оператор коректує наряд. Після одержання наряду, оператор переконується в прийнятті його до виконання оглядачами. Бригада ремонтників приступає до усунення зазначених в наряді несправностей заздалегідь підготувавши запасні частини, механізми й інструменти. При наявності в складі чи його окремих групах великого обсягу ремонту оператор, одержавши розпорядження старшого оглядача (майстра), дає вказівку по двосторонньому радіозв'язку іншим ремонтним групам про надання допомоги в ремонті цього складу.

Вагони, включені до складу без огляду в парку прибуття, відчіплюються від складу по окремій вказівці чи оглядаються і ремонтуються у встановленому порядку.

У парку відправлення проводиться контрольний огляд і повний іспит гальм відповідно до вимог типового технологічного процесу технічного обслуговування вантажних вагонів. Така технологія дозволяє скоротити час перебування складів у сортувальному парку і парку відправлення.

1.6.1 Розрахунок робочої сили для парку прибуття

Кількість бригад парку прибуття розраховується по формулі [2,c.8]

R=aп

, (1.12)

де, aп- коефіцієнт, що враховує переробку (розбирання) вагонів, приймаємо aп=0,8;

U= åBi -середньодобова кількість прибуваючих на станцію поїздів;

Тобр - тривалість обробки складу в парку прибуття, Тобрпр =15 хв і в парку відправлення Тобротп=30 хв;

Т -тривалість робочих змін на ПТО, Т=12*60=720 хв.

Тоді:

(1.13)

вагонів.

.

Приймаємо дві бригади.

Явочна кількість працівників однієї бригади парку прибуття розраховується по формулі [2,c.8]


(1.14)

де 1,14 – коефіцієнт, що враховує непродуктивні переходи бригад [2,c.9];

Н1 – трудомісткість технічного обслуговування одного вагона в паркуприбуття, Н1=2,12 чол-хв.

чоловік.

Приймаємо 10 чоловік.

1.6.2 Розрахунок робочої сили для парку відправлення

Число комплексних бригад парку відправлення визначається за формулою [2,c.8]

(1.15)

де Т2 – тривалість обробки потягу в парку відправлення, Т2=30 хв [2,с.9];

U – середньодобова кількість прибуваючих на станцію поїздів U=204.

.

Приймаємо 4 бригади.

Явочна кількість працівників однієї бригади парку відправлення розраховується по формулі [2,c.8]

,(1.16)

де Н2 – трудомісткість технічного обслуговування одного вагона в паркувідправлення, Н2=4,92 чол-хв [2,с.9];

чоловік. Приймаємо 11 чоловік.

1.7 Розрахунок потреби в стиснутому повітрі і розрахунок повітропроводу

Продуктивність компресорної установки для забезпечення стисненим повітрям поїзду при одночасному іспиті гальм, визначаємо в такій послідовності [3.с.9 – 11]

Розраховується витрата повітря, м3, на нагромадження гальмової мережі усіх вагонів одного випробовуваного складу за формулою [2,с.10]:

(1.17)

де

загальний обсяг гальмової мережі вантажного поїзду, м3,

;

– середній обсяг гальмової мережі чотиривісного вантажного вагона,

=0,106м3;

– найбільша кількість вагонів у поїзді,
=60 вагонів;

– зарядний тиск,
=0,55 МПа;

– атмосферний тиск,
=0,1 МПа.

.

Визначаємо витрати повітря, м3, на нагромадження в гальмовій магістралі вантажного поїзду в період зарядки й іспиту гальм за формулою [2,с.10]:

(1.18)

де

- середній темп падіння тиску повітря в магістралі потягу через витоки,
МПа/хв;

- час зарядки й іспиту гальм,
=15 хв.

.

Обчислюємо обсяг повітря, м3, на випробування гальмів складу:

,(1.19)

де

– тиск у гальмовій магістралі загальмованого рухомого складу,

=0,37МПа.

.

Установлюємо витрату повітря, м3, на один випробовуваний склад по формулі:


,(1.20)

.

Визначаємо обсяг додаткових повітрозбірників для випробування гальм одного рухомого складу з умови, що при виключеному компресорі можна зробити зарядку й випробування гальм складу за рахунок зниження тиску в повітрозбірниках із

МПа до
= 0,55 МПа.

Цю умову можна виразити рівнянням [2,с.10]:

,(1.21)

де

обсяг додаткових повітрозбірників, м3;

– граничний тиск у мережі і повітрозбірників,
МПа;

зниження тиску в стаціонарному трубопроводі в результатівитоків через його не щільності,
МПа.

З рівності обсяг додаткових повітрозбірників буде дорівнює:

,(1.22)

.

Визначаємо витрати повітря на наповнення витоків у стаціонарному трубопроводі в період іспиту гальм одного складу по формулі:


,(1.23)

.

Загальна витрата повітря на випробування гальм одного рухомого складу з урахуванням витоків у стаціонарному трубопроводі визначається по формулі:

,(1.24)

.

Продуктивність компресорної установки для забезпечення стисненим повітрям одночасного іспиту гальм заданої кількості поїздів визначається по формулі: