Організація експлуатації пристроїв електропостачання (стр. 3 из 8)

Крім основних виробничих технологічних процесів, працівники тягових підстанцій, повинні проводити:

- експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт допоміжного устаткування і пристроїв – освітлення, опалювання, сантехніки тощо;

- ремонт і підтримку в належному стані будівель підстанції та закритої розподільчої установки (ЗРУ), територій відкритої розподільчої установки (ВРУ) ;

- виготовлення, ремонт і відновлення інструменту, пристосувань, захисних засобів , блокувань тощо

До обслуговуючих виробничих процесів на тяговій підстанції відносять: транспортування з ЕЧ на підстанцію необхідного устаткування, запчастин і матеріалів; переміщення на підстанції внутрішнього устаткування, пристосувань, випробувальної апаратури . Для цього на кожну тягову підстанцію проложено залізничну колію, що з’єднує залізничну станцію із підстанцією.

Адміністративно тягова підстанція підкоряеться головному інженеру та начальнику дистанції, а по оперативній роботі – черговому енергодиспетчеру дистанції електропостачання. Структуру та склад тягової підстанції затверджує керівництво служби «Е» залізниці.

До штату працівників тягової підстанції входять: начальник, старший електромеханік, електромеханік по ремонту обладнання, чергові електромеханіки, електромонтери та прибиральники приміщень.

Структурна схема керування й підпорядкованості співробітників тягової підстанції наведена на рисунку 1.4.

Обов'язки експлуатаційного персоналу тягової підстанції визначені «Правилами технічної експлуатації електроустановок» та «Інструкцією з технічного обслуговування і ремонту обладнання тягових підстанцій, пунктів живлення і секціонування електрифікованих залізниць», що діють, а також спеціальними посадовими положеннями і інструкціями.

Начальник підстанції здійснює технічне і господарське керівництво, планування і організацію робіт з технічної експлуатації і ремонту устаткування, його оновленню і реконструкції. Він контролює якість робіт, що виконують бригади РРД і будівельно-монтажні організації, а також особисто організовує і здійснює проведення складних технологічних, оперативних і ремонтних робіт.

ЕЧЕ веде технічну, облікову і звітну документацію, організовує технічне навчання робітників, дні охорони праці і перевірку знань персоналу.

Старший електромеханік тягової підстанції безпосередньо разом з електромонтером здійснює технічне обслуговування (ТО) і ремонт устаткування по річному плану- графіку робіт (ППР). На нього покладений контроль : за зберіганням і використанням матеріалів, запчастин, інструменту, інвентаря; за станом будівлі, території і тому подібне При необхідності він замінює начальника тягової підстанції і чергового електромеханіка. За відсутності цілодобового чергування на ТП замість старшого електромеханіка вводиться електромеханік по ремонту.

Черговий електромеханік повинен добре знати схеми всіх приєднань підстанції, порядок перемикань і допуску до робіт, призначення і уставки релейного захисту всього устаткування, схеми автоматики; розташування, приєднань підстанції, дію сигнальної апаратури, блокувань безпеки, допустимі режими роботи . Він повинен добре знати зовнішні ознаки появи дефектів устаткування й уміти усувати прості неполадки. При обслуговуванні підстанції оперативно-ремонтним персоналом електромеханік повинен знати технологію ТО і ремонту та брати участь в цих роботах.

Електромонтери тягових підстанцій, як правило, мають 3-5 розряд і відповідно, 3-4 групу з електробезпеки. Вони повинні уміти виконувати усі необхідні електромонтажні і слюсарні роботи, а також знати устаткування, правила виконання перемикань і, при необхідності виконувати обов'язки чергового персоналу. Електромонтери 5-6 розрядів мають 5 групу з електробезпеки і можуть керувати ремонтною бригадою, а при необхідності виконувати обов'язки електромеханіка по ремонту.

Кожна тягова підстанція та приміщення, де проводиться виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту електроустаткування укомплектована протипожежним обладнанням , засобами захисту, інструментами та пристосуваннями , необхідними для безпечного проведення робіт.

Виробничі та побутові приміщення відповідають вимогам типового проекту робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.

1.4.2 Район контактної мережі

Район контактної мережі - найважливіший підрозділ електрифікованої дистанції електропостачання. Для обслуговування контактної мережі на дистанції можуть бути один або декілька районів контактної мережі. Кількість ЕЧК залежить від довжини електрифікованої колії, від числа пар поїздів на добу, її обсягу, характеру руху. Розгорнута довжина електрифкованих залізничних колій, що обслуговує район контактної мережі, повинна бути в межах 150 км на двоколійних i багатоколійних ділянках, 80 км - на одноколійних ділянках, 200 км - на станйіях стикування та великих вузлових станйіях.

Райони контактної мережі призначені забезпечити:

- надійне та безаварійне електропостачання рухомого складу;

- ремонт та технічне обслуговування контактної мережі;

- ремонт та технічне обслуговування високовольтних ліній.

Для безперервного живлення контактної мережі і безпечного руху поїздів необхідно дотримуватися установленного порядку проведення робіт по техничному улаштуванню, обслуговуванню та ремонту контактної мережі.

До допоміжних та обслуговуючих виробничих процесів, що виконуються у районах контактної мережі відносять:

- ремонт і підтримку у справному стані монтажних і аварійно-

відновних транспортних засобів;

- виготовлення, ремонт і відновлення інструменту, пристосувань, захисних засобів ;

- ремонт і підтримку в належному стані будівель і територій ЕЧК;

- транспортування з ЕЧ необхідного устаткування, запчастин і матеріалів;

- переміщення до місця роботи людей і всього необхідного для її виконання.

Адміністративно район контактної мережі підкоряється начальнику дистанції електропостачання, заступнику начальника дистанції з електрифікації , а по оперативній роботі – черговому енергодиспетчеру дистанції електропостачання.

Структуру та склад району контактної мережі затверджує керівництво служби «Е залізниці.

До складу району контактної мережі входять : начальник, старший електромеханік, електромеханіки, технік-технолог, електромонтери, водії автотранспортних засобів, машиністи автомотриси, слюсар-ремонтник, прибиральник виробничих приміщень.

Структурна схема керування й підпорядкованості співробітників ЕЧК наведена на рисунку 1.6.

Рис. 1.6. Структурна схема району контактної мережі

Основними функціями робітників району контактної мережі є:

- огляди та технічне обслуговування контактної мережі та високовольтних

повітряних ліній (ПЛ);

- поточний ремонт контактної мережі таПЛ;

- капітальний ремонт контактної мережі та високовольтних ліній;

- усунення пошкоджень на контактній мережі та ПЛ;

- роботи по підвищенню надійності контактної мережі та високовольтних ліній;

- позачерговий ремонт контактної мережі та високовольтних лініях 10кВ.

Обсяг робіт по району контактної мережі визначається планами технічного обслуговування контактної мережі, заходами підвищення надійності. Робот виконуються згідно графіка планово-попереджувальних ремонтів (ППР) та капітального ремонту.

Персонал, безпосередньо зайнятий технічним обслуговуванням i поточним ремонтом, розміщується в пунктах контактної мережі, що мають виробничі приміщення, які відповідають вимогам типового проекту робочого місця. Розміщення виробничої бази районів контактної мережі та межі обслуговування встановлюються службою електрифікації та електропостачання й погоджуються з керівництвом залізниці. При виборі місця дислокації виробничої бази перевага надається великим станціям i залізничним вузлам. Пункт району контактної мережі будують з урахуванням забезпечення швидкого і безперешкодного виїзду автомоторельсового транспорту до місця виконання робіт.

Черговий пункт району контактної мережі служить для розміщення персоналу, майстерні, гаражу, складських приміщень. На його території розміщені будівля, платформа для перевантаження та інші допоміжні пристрої. Черговий пункт ЕЧК може знаходитися в одній будівлі і на загальній території із тяговою підстанцією або конторою дистанції електропостачання , а в деяких випадках на окремій території. План такого пункту району контактної мережі зображено на рисунку 1.7 .

Рис. 1.7. План чергового пункту району контактної мережі

1- будівля чергового пункту; 2-площадка для відпочинку; 3-площадка для мусору; 4- скад для мастильних матеріалів; 5-відкрита мойка автомобілів; 6-латформа з пандусом; 7 – склад для матеріалів; 8- навіс для знімних вишок; 9 – стелажі для опор; 10 – чотиривісна платформа

Черговий пункт району контактної мережі будують за типовим проектом (рис. 1.8. ), у ньому передбачають усі потрібні приміщення для персоналу і для ремонтно-транспортних засобів.

Рис. 1.8. Плани першого (а) і другого (б) поверхів будівлі чергового пункту району контактної мережі:

1-автомотріса; 2- гараж; 3- жіночий гардероб; 4 – чоловічий гардероб; 5- душ; 6 – сушильня; 7 – вестибюль; 8 – тамбур; 9 – кімната зв’язку; 10 – складові; 11 – майстерня; 12 – приміщення для зварювання; 13 – автолетючка; 14 – кімната електромеханіка; 15 – кабінет начальника; 16 – кімната чергового; 17 – кімната для обігрівання; 18 – вентиляційна площадка; 19 – кімната для приймання їжі; 20 – технічний кабінет