Приймаємо n1=1,3575
2.16 Тиск у кінці теоретичного стиску
Pc=
2.17 Температура у кінці теоретичного стиску
Tc=
2.18 Середня мольна теплоємність свіжого заряду у кінці стиску
кДж/кмоль×град
де tс- температура у кінці стиску в °С (tс= Tс-273°).
2.19 Середня мольна теплоємність залишкових газів
визначається в залежності від коефіцієнта надлишку повітря a і температури у кінці стиску tсшляхом інтерполяції за таблицею В-1 Додатку В
2.20 Середня мольна теплоємність робочої суміші
2.21 Коефіцієнт молекулярної зміни робочої суміші
де gr- коефіцієнт залишкових газів.
2.22 Теплота згоряння робочої суміші
Hроб.сум=
2.23 Середня мольна теплоємність продуктів згоряння
Окремі компоненти
2.24 Рівняння згоряння (тепловий баланс) для:
бензинових двигунів
0,002001tz2+24,46233tz-73769,08=0
де xz- коефіцієнт використання тепла. Коефіцієнт використання теплоти у період згорання залежить від типу двигуна:
для бензинового двигуна xz = 0,85...0,95
2.25 Температуру, що відповідає максимальному тиску згоряння Рz
визначають шляхом розв’язування квадратного рівняння попереднього пункту
tz=
Tz=2503+273=2776 К.
2.26 Максимальний тиск згоряння
для бензинового двигуна
Pz=
2.27 Дійсний максимальний тиск згоряння
для бензинового двигуна
Pzд=0.85·4,45=3,78Мпа.
2.28 Ступінь підвищення тиску l
Для бензинових двигунів
2.29 Ступінь попереднього розширення
Для бензинових двигунів
2.30 Ступінь подальшого розширення
Для бензинових двигунів
2.31 Середній показник адіабати розширення
k2 =1,242
Визначаютьпо номограмам Е-2 та Е-3 Додатку Е, відповідно, для бензинових та дизельних двигунів за числовими значеннями d, a та Tz.
2.32 Середній показник політропи розширення n2
k2=1,242
2.33 Тиск кінця процесу розширення
2.34 Температура кінця процесу розширення
Tb=
2.35 Перевірка точності вибору значень тиску та температури залишкових газів
Значення Тr відрізняється від значення прийнятого у пункті 2.6 на 2,6%. Умова виконується.
3. Розрахунок індикаторних та ефективних показників дійсного циклу двигуна
3.1 Теоретичний середній індикаторний тиск
3.2 Дійсний середній індикаторний тиск
де j - коефіцієнт повноти індикаторної діаграми, приймається за таб. вих. пар.
3.3 Індикаторна потужність двигуна
Ni=
де Vл – робочий об’єм циліндрів двигуна у літрах (літраж); n – частота обертання колінчастого вала, об/хв; t – коефіцієнт тактності (t = 4).
Значення Vл та n приймають за таб. вих. пар.
3.4 Індикаторний коефіцієнт корисної дії
3.5 Індикаторні питомі витрати палива
3.6 Тиск механічних втрат Рм
Визначають за емпіричною залежністю по заданому у таблиці А-1 значенню середньої швидкості поршня (Vп.ср, м/с).Для бензинових двигунів з числом циліндрів до 6 та відношенням S/D < 1
PM =0,034+0,0113·Vп.ср, МПа, PM=0,049+0,0152·8,5=0,18 МПа.
3.7 Середній ефективний тиск
Pe=0,86-0,18=0,68 МПа.
3.8 Механічний коефіцієнт корисної дії
3.9 Ефективний коефіцієнт корисної дії
3.10 Ефективна потужність двигуна
Ne=100,67·0,79=79,84 кВт
3.11 Ефективні питомі витрати рідкого палива
3.12 Годинні витрати палива
GT=382,83·79,84·10-3=30,57 кг/год
3.13 Циклова подача рідкого палива
Gц=
4. Розрахунок параметрів циліндра та тепловий баланс двигуна
4.1 Робочий об’єм циліндра
Vh=
де і – кількість циліндрів (таблиця вих. пар.).
4.2 Діаметр циліндра
D=
де S/D – відношення ходу поршня до діаметра циліндра, приймають за таблицею А-1.
Значення D приймають для подальшого розрахунку округленим до цілих значень у мм.
4.3 Хід поршня